VorobjovPosibnik

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ ТАЛІКУВАННЯ ОСНОВНИХРЕВМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

певних умов макрофаги можуть фагоцитувати імунні комплекси незалежно від характеру імунного запалення (гуморального чи клітинного). Воно підтримується неспецифічними медіаторами запалення, що утворюються в вогнищах ушкодження. Серед них важливу роль відіграють простагландини. В патогенезі мають значення генетично детермінована імунна реактивність і порушення кліренсу селезінки (дефектна функція ретикулоендотеліальної системи, вроджена або набута внаслідок мікросудинного ураження селезінки). Імунне ураження судинної стінки аж до розвитку некрозу призводить до порушення мікроциркуляції, змін реологічних властивостей крові (агрегація еритроцитів і тромбоцитів, гіперкоагуляція з розвитком тромбозів і синдрому коагулопатії споживання).

Ознаки імунокомплексного механізму системних васкулітів:

1)морфологічні (імуноглобуліни і комплемент відкладаються в судинних тканинах, на базальній мембрані клубочка нирок);

2)циркулюючі імунні комплекси, фіксація імунного комплексу з НВsАg-ан- титіла при вузликовому періартеріїті, темпоральному артеріїті;

3)клінічні симптоми (лихоманка, ураження нирок, шкіри, суглобів, легень), персистування НВsАg у сироватці крові, ураження печінки;

4)лабораторні дослідження (анемія, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, кріоглобулінемія, гіпергаммаглобулінемія, ревматоїдний фактор, гіпокомплементемія).

КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМНИХ АЛЕРГІЧНИХ ВАСКУЛІТІВ

(Н. Е. Яригін, 1980)

І. Гострі (підгострі) зі зворотними імунними порушеннями:

1)інфекційний алергічний васкуліт;

2)медикаментозний алергічний васкуліт.

ІІ. Хронічніпрогресуючі зі зворотнимиабо незворотними імунними порушеннями:

1)алергічні ураження судин при дифузних хворобах сполучної тканини (ДХСТ);

2)алергічні зміни судин при системних васкулітах (васкуліти з імунними порушеннями– вузликовийперіартеріїт, гранулематозВегенера, хворобиШенляйнГеноха, Гудпасчера, Ліашкович).

НОМЕНКЛАТУРА СИСТЕМНИХ ВАСКУЛІТІВ

(Міжнародна конференція Chapel hill Consensus)

І. Васкуліти судин дрібного калібру.

• Гранулематоз Вегенера.

Гранулематозне запалення із залученням респіраторного тракту та некротизуючий васкуліт судин, що уражає судини малого чи середнього розміру (наприклад, капіляри, венули, артеріоли і артерії). Частим є некротизуючий гломерулонефрит.

301

Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих

• Синдром Churg-Strauss.

Еозинофільне і гранулематозне запалення із залученням респіраторного тракту та некротизуючий васкуліт судин малого і середнього калібру з астмою й еозинофілією.

• Мікроскопічний поліангіїт (мікроскопічний поліартеріїт). Некротизуючий васкуліт з невеликою кількістю або без імунних депозитів

судин малого калібру (тобто капілярів, венул, артеріол). Може спостерігатися некротизуючий артеріїт із залученням артерій малого і середнього калібру. Дуже частим є некротизуючий гломерулонефрит. Часто виникає легеневий капілярит.

• Пурпура Шенляйн–Геноха.

Васкуліт з імунними депозитами Ig А, що уражає малі судини (тобто капіляри, венули або артеріоли). Зазвичай уражає шкіру, шлунково-кишковий тракт та нирки. Супроводжується артритами чи артралгіями.

• Есенціальний кріоглобулінемічний васкуліт.

Васкуліт із кріоглобулінемічними імунними депозитами, що уражає малі судини, супроводжується появою кріоглобіну сироватки. Часто залучаються шкіра

інирки.

•Лейкоцитокластичний ангіїт шкіри.

Ізольований лейкоцитокластичний ангіїт шкіри без системного васкуліту або гломерулонефриту.

ІІ. Васкуліти судин середнього калібру.

• Вузликовий поліартеріїт (класичний вузликовий поліартеріїт). Некротизуючезапалення судин середнього або дрібного калібру без гломеру-

лонефриту або васкуліт артеріол, капілярів або венул.

• Хвороба Кавасакі.

Артеріїт залучає судини великого, середнього і дрібного калібру, супроводжується синдромом лімфатичних вузлів, слизових оболонок ішкіри. Часто залучаютьсякоронарніартерії. Можутьбутизалучені вени(якправило, зустрічаєтьсяудітей).

ІІІ. Васкуліти великих судин.

• Гігантоклітинний артеріїт.

Гранулематозний артеріїт аорти та її крупних гілок зі схильністю до ураження позакраніальних гілок каротидної артерії. Часто залучається a. temporalis. Виникає у пацієнтів, старших за 50 років. Часто супроводжується ревматичною полімегалією.

• Артеріїт Такаясу.

Гранулематозне запалення аорти та її крупних гілок. Як правило, виникає у пацієнтів, молодших за 50 років.

Великими судинами вважають аорту і її найбільші гілки до великих ділянок тіла (наприклад, до кінцівок, голови і шиї).

Судинами середнього калібру вважають головні вісцеральні артерії (наприклад, ниркові, печінкові, коронарні та мезентеріальні).

Судинами дрібного калібру вважаються венули, капіляри, артеріоли і внутрішньопаренхімні дистальні артерії, що з’єднуються з артеріолами.

302

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ ТАЛІКУВАННЯ ОСНОВНИХРЕВМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ВАСКУЛІТИ СУДИН ДРІБНОГО КАЛІБРУ

ГРАНУЛЕМАТОЗ ВЕГЕНЕРА

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані ACR (1990)

1.Виникнення болючих або безболісних виразок на слизовій рота або гнійне чи кров’янисте виділення з носа.

2.Патологічна рентгенограма грудної клітки – виявлення вузликів, інфільтратів або порожнин у легенях.

3.Мікроскопія сечового осаду – мікрогематурія (понад 5 еритроцитів у полі зору) або еритроцитарні циліндри.

4.Встановлення гранулематозного запалення при біопсії – гістологічні зміни, що вказують на гранулематозне запалення стінки артерії або перичи позаваскулярних ділянок (артерії або артеріоли).

CHURG-STRAUSS СИНДРОМ

(алергічний гранулематоз чи ангіїт)

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані ACR (1990)

1. Астма.

В анамнезі стридорозне дихання і сухі високодискантні дифузні хрипи при видиху.

2.Еозинофілія понад 10%.

3.Моночи полінейропатія.

Розвиток мононейропатії, множинної мононейропатії чи полінейропатії (за типом «рукавичок» і «шкарпеток»), що властиво системним васкулітам.

4. Легеневі інфільтрати, що не розсмокталися.

Мігруючі чи транзиторні інфільтрати в легенях при рентгенологічному дослідженні (не включаючи інфільтрати, які розсмокталися), котрі властиві системним васкулітам.

5. Параназальна синусова патологія.

Анамнез гострого чи хронічного болю або рентгенографічне затемнення приносових синусів.

6. Екстраваскулярна еозинофілія.

Біопсія, включаючи артерії, артеріоли чи венули, що вказує на накопичення еозинофілів у позасудинних ділянках.

Кількістьпотрібнихкритеріїв: 4 критерії; чутливість85%, специфічність99,2%.

МІКРОСКОПІЧНИЙ ПОЛІАНГІЇТ

(мікроскопічний поліартеріїт)

МПА є некротизуючим васкулітом дрібних судин (наприклад, капілярів, венул, артеріол) без або з мінімальними імунними відкладеннями in situ. Крім того, часто приєднується некротизуючий артеріїт і майже завжди некротизуючий гломерулонефрит, а також легеневий капілярит.

303

Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані Zashin і співавт. (1990)

1.Лихоманка, схуднення, нездужання.

2.Артрит, міалгія.

3.Легеневі інфільтрати, часто з фатальною кровотечею.

4.Швидкопрогресуючий ГН.

5.Шкірні прояви (некротизуючий васкуліт дрібних судин).

6.HNO-симптом.

7.Моноабо полінейропатія.

8.Серологічні тести: pANCA (антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла), антимієлопероксидаза.

ІЗОЛЬОВАНИЙ АНГІЇТ ЦНС

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані Moore (1989)

1.Головні болі, дрібновогнищева неврологічна недостатність протягом, як мінімум, 6 місяців, швидкопрогресуючі неврологічні відхилення.

2.Незвичні результати церебральної ангіографії.

3.Виключення системної інфекції або запалення.

4.Типовагістологічнакартиналептоменінгіальногоабо паренхімного васкуліту.

ПУРПУРА ШЕНЛЯЙН–ГЕНОХА

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані ACR (1990)

1. Пурпура, що пальпується.

Помірно підвищені геморагічні ушкодження шкіри, що пальпуються, і не пов’язані з тромбоцитопенією.

2.Початок захворювання – частіше до 20 років.

3.Черевна жаба.

Дифузний абдомінальний біль, що посилюється після вживання м’яса, або діагноз ішемії кишечника, що зазвичай включає кров’янисту діарею.

4. Пристінкові гранулоцити при біопсії.

Гістологічні зміни виявляють гранулоцити в стінках артеріол чи венул. Кількістьпотрібнихкритеріїв: 2 критерії; чутливість87,1%, специфічність87,7%.

ЛЕЙКОЦИТОКЛАСТИЧНИЙ АНГІЇТ ШКІРИ

(гіперчутливий васкуліт Зіка)

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані ACR (1990)

1.Початок хвороби і cимптоми розвиваються після 16 років.

2.Медикаменти на початку захворювання.

Застосування медикаментів на початку захворювання може бути фактором загострення.

304

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ ТАЛІКУВАННЯ ОСНОВНИХРЕВМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

3. Пурпура, що пальпується.

На одній чи більше ділянок шкіри помірно підвищена пурпурна висипка, яка не білішає від натискання і не пов’язана з тромбоцитопенією.

4. Макулопапульозна висипка.

Плоскі і підвищені ушкодження різних розмірів над однією чи більше ділянок шкіри.

5. Біопсія, включаючи артеріоли і вени.

Гістологічні зміни виявляютьгранулоцитипериваскулярної чипозаваскулярної локалізації.

Кількістьпотрібнихкритеріїв: 3 критерії; чутливість71%, специфічність83,9%.

ЕСЕНЦІАЛЬНИЙ КРІОГЛОБУЛІНЕМІЧНИЙ ВАСКУЛІТ

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ,

запропоновані Peter, Gross (1995)

1.Підкреслені акрально-лейкоцитокластичні або/та некротизуючі ураження

шкіри.

2.Поява чи посилення симптомів при холоді, вітрі.

3.Гістологічне виявлення васкулопатії дрібних судин (артеріол, венул, капі-

лярів).

4.Виявлення стійкого холодонестійкого сироваткового або плазмового білка (кріоглобулін, кріофібриноген).

Для достовірного діагнозу потрібна наявність усіх 4 критеріїв.

Класифікація холодонестійких білків крові:

•кріоглобулін: випадає у сироватці при різному ступені охолодження (як правило, від 0°С до 30°С) і знову розчиняється при 37°С;

•кріофібриногени: випадають у сироватці при різному ступені охолод- ження (як правило, від 0°С до 30°С) і знову розчиняються при 37°С.

ВАСКУЛІТИ СУДИН СЕРЕДНЬОГО КАЛІБРУ

СИНДРОМ KAВАСАКІ

(синдром лімфаденопатії з одночасним ураженням шкіри та слизових)

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані Kавасакі та співавт. (1976)

1. Лихоманка.

Впродовж 1–2 тижнів, не чутлива до антибіотиків.

2.Білатеральна ін’єкованість кон’юнктиви.

3.Зміни губ чи ротової порожнини:

•еритема чи фісура губ;

•протуберація сосочків язика («полуничний» язик);

•дифузна ін’єкованість слизової рота чи глотки.

4.Зміни периферичних відділів кінцівок:

•еритема на долонях та/або підошвах (початкова стадія);

•індуративний набряк рук та/або ніг (3–5 день);

•мембранозна десквамація кінчиків пальців (2–3 тиждень).

305

Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих

5.Поліморфозна екзантема тулуба.

Без везикул чи струпу.

6.Лімфаденопатія шиї.

Гостра негнійна лімфаденопатія шиї (один лімфатичний вузол мусить бути більшим 1,5 см).

Кількістьпотрібнихкритеріїв: критерій1 + принаймні4 критеріїзкритеріїв2–6.

Інші малі критерії, що не є необхідними в якості класифікаційних, але вказують на можливий синдром Kaвасакі:

1.Кардит, особливо міокардит і перикардит.

2.Діарея.

3.Артралгія чи артрит.

4.Асептичний менінгіт.

5.Помірна жовтяниця.

6.Зміни в аналізах крові:

•лейкоцитоз;

•анемія;

•підвищення ШОЕ;

•підвищення С-реактивного протеїну;

•підвищення α2-глобуліну;

•негативний антистрептолізин-0;

•помірне підвищення сироваткових трансаміназ.

7.Протеїнурія, лейкоцитурія.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВУЗЛИКОВОГО ПЕРІАРТЕРІЇТУ

Клінічний варіант:

1.Переважне ураження периферичних судин.

2.Переважне ураження внутрішніх органів.

3.Ізольоване ураження шкіри та внутрішніх органів.

Перебіг:

–гострий;

–підгострий;

–хронічний;

–рецидивуючий.

Клінічнісиндроми: шкірний; м’язовий, суглобовий, неврологічний, кардіальний, абдомінальний, нирковий (з синдромом артеріальної гіпертензії), легеневий.

Ступінь дисциркуляції:

•Д 0 – немає ознак циркуляції;

•Д І – стадія субкомпенсації (міалгія, артралгія, місцеві набряки, вузлики, пневмонія, міокардит, ізольований сечовий синдром);

•Д ІІ – стадія декомпенсації:

–А– каузалгія, набряки та ціаноз кінцівок, легеневі інфільтрати, коронаріїт, перикардит, абдомінальні кризи, гепатомегалія, спленомегалія, підвищений рівень АТ;

306

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ ТАЛІКУВАННЯ ОСНОВНИХРЕВМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

–Б – некрози шкіри, слизових оболонок; дистальна гангрена, поліневрит, порушення мозкового кровообігу; інфаркт міокарда, легень, печінки, селезінки, нирок.

Ускладнення:

–крововиливи в мозок;

–легенева кровотеча;

–розрив коронарної аневризми;

–розрив печінки;

–розрив селезінки;

–розрив нирки;

–перфорація виразки кишки;

–перитоніт.

Наслідки:

•повна ремісія;

•відносна клініко-лабораторна ремісія;

•інвалідність.

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ ВУЗЛИКОВОГО ПЕРІАРТЕРІЇТУ, запропоновані ACR (1990)

1. Втрата ваги.

Втрата ваги 4 кг чи більше від початку захворювання, не пов’язана з дієтою чи іншими факторами.

2. Livedo reticularis.

Плямисте сітчасте ураження шкіри на кінцівках або тулубі.

3. Тестикулярний біль чи болючість.

Біль чи болючість, не пов’язана з інфекцією, травмою чи іншими причинами.

4. Міалгія, слабкість чи болючість у ногах.

Дифузні міалгії (виключаючи плечовий і тазовий пояс), чи слабкість м’язів, чи болючість м’язів ніг.

5. Мононейропатія або полінейропатія.

Розвиток мононейропатії, множинної мононейропатії або полінейропатії.

6. Діастолічний АТ вищий 90 мм рт. ст.

Розвиток гіпертензії з діастолічним АТ вищим 90 мм рт. ст.

7. Підвищення азоту, сечовини і креатиніну в крові.

Підвищення азоту, сечовини понад 40 мг/дл чи креатиніну вище 1,5 мг/дл не через дегідратацію чи обструкцію.

8. Вірус гепатиту В.

Присутність поверхневого антигена гепатиту В чи антитіл у сироватці.

9. Артеріографічні відхилення.

Артеріограми показують аневризму чи оклюзію вісцеральних артерій не через артеріосклероз, фібромускуляторну дисплазію чи інші запальні процеси.

10. Біопсія малих чи середнього розміру артерій, що містять PMN.

Гістологічні зміни вказують на наявність гранулоцитів або гранулоцитів і мононуклеарних лейкоцитів у стінці артерії.

307

Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих

ВАСКУЛІТИ ВЕЛИКИХ СУДИН

ГІГАНТОКЛІТИННИЙ АРТЕРІЇТ (ГКА) (темпоральний артеріїт, синдром Хортона)

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані FCR (1990)

1. Початок захворювання у віці 50 років.

Виникнення симптомів чи ознак у віці 50 років чи старше.

2. Новий головний біль.

Новий початок чи нова локалізація головного болю.

3. Патологія скроневої артерії.

Болючість a. temporalis пальпаторно чи зменшення пульсації, що не пов’язані з артеріосклерозом артерій шиї.

4.Підвищення ШОЕ понад 50 мм/год., визначене за методом Westergren.

5.Біопсія ураженої артерії.

Біоптат із артерії вказує на васкуліт, що характеризується домінуючою мононуклеарноклітинною інфільтрацією чигранулематозним запаленням, як правило, з багатоядерними гігантськими клітинами.

Кількістьпотрібнихкритеріїв: 3 критерії; чутливість93,5%, специфічність91,2%. КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропонованіACR (1990)

1.Початок хвороби до 40 років.

2.Порушення кровообігу в кінцівках.

Розвиваються та прогресують слабкість і дискомфорт у м’язах однієї або більше кінцівок, особливо у верхніх кінцівках.

3.Зменшення пульсації на плечових артеріях, на одній чи обох.

4.Різниця систолічного артеріального тиску на руках більше 10 мм рт. ст.

5.Шум на підключичній артерії або на аорті.

Шум вислуховується на одній або обох підключичних артеріях або черевному відділі аорти.

6. Патологічна артеріограма.

При артеріографії виявляється звуження чи оклюзія аорти, її головних гілок або великих артерій у проксимальній частині верхніх або нижніх кінцівок не внаслідок атеросклерозу, фібромускулярної дисплазії або подібних причин; зміни зазвичай місцеві або сегментарні.

Кількістьпотрібнихкритеріїв: 3 критерії; чутливість90,5%, специфічність97,8%.

ХВОРОБА БЕХЧЕТА

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ,

запропоновані International Study Group for Behzet’s Disease (1989)

Основні критерії:

1.Рецидивуючі виразки ротової порожнини.

2.Малі афти, великі афти, герпесоподібні виразки, що спостерігалися лікарем або пацієнтом і які повторюються щонайменше 3 рази за один 12-місячний період.

Інші критерії:

1.Рецидивуючі генітальні виразки.

Афтозні виразки чи рубцювання, що спостерігаються лікарем або пацієнтом.

308

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ ТАЛІКУВАННЯ ОСНОВНИХРЕВМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

2. Ураження ока.

Передній увеїт чи клітини в скловидному тілі при огляді за допомогою щілинної лампи, чи васкуліти сітківки, які спостерігаються офтальмологом.

3. Ураження шкіри.

Вузлова еритема, виявлена лікарем чи пацієнтом, або псевдофолікуліт, чи пустулопапульозні ушкодження, чи акнеподібні вузлики, виявлені лікарем у пацієнтів юнацького віку, що не застосовують глюкокортикостероїди.

4. Позитивний тест патергії.

Читається лікарем через 24–28 годин. Стерильна пустула розвивається на місці уколу шкіри голкою.

Кількість потрібних критеріїв: 1 великий критерій + 2 інші критерії; чутливість 91,0%, специфічність 96,0%; специфічні критерії.

Інші малі критерії, що не є необхідними в якості класифікаційних, але свідчать про можливу хворобу Бехчета:

•субкутанний тромбофлебіт, тромбози глибоких вен;

•епідидиміт;

•артеріальна оклюзія та/або аневризма;

•залучення центральної нервової системи;

•артралгія (артрити);

•сімейний анамнез хвороби Бехчета;

•гастроінтестинальні ознаки.

ХВОРОБА БЮРГЕРА

КЛАСИФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, запропоновані Mozes і співавт. (1970)

Великі критерії:

Ішемія нижніх кінцівок у молодих, куріння, дорослі без гіперліпідемії чи цукрового діабету за відсутності в анамнезі даних певного системного захворювання сполучної тканини, гемопатії чи емболічних ускладнень.

Малі критерії:

1.Рецидивуючий чи мігруючий тромбофлебіт.

2.Феномен Рейно.

3.Ішемія верхніх кінцівок.

Кількість потрібних критеріїв: 1 критерій + 2 критерії; неспецифічні критерії.

Калібр уражених судин

Артеріоли

КЛАСИФІКАЦІЯ ВАСКУЛІТІВ

Класифікація васкулітів

морфологічна	клінічна
Дифузний васкуліт	Хвороба Шенляйн–Геноха, вузлувата
	еритема, лейкоцитокластичний васку-
	літ, ревматоїдний артрит, системний
	червоний вовчак, дерматоміозит (юве-
	нільний), гранулематоз Вегенера

Судини середні за каліб-	Некротизуючий артеріїт	Вузликовий періартеріїт,
ром		ревматоїдний артрит
Великі артерії	Гігантоклітинний артеріїт	Гігантоклітинний (темпоральний) ар-
		теріїт, хвороба Такаясу

309

Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих

КЛІНІЧНА СИМПТОМАТИКА ВАСКУЛІТІВ

Шкіра	Кропив’янка, пурпура (не тромбоцитопенічна), livedo reticularis,
	вузликовий васкуліт, вузлувата еритема, некрози (виразки)
Нервова система	Неврит, порушення мозкового кровообігу, психози, головні болі,
	порушення зору
Серцево-судинна система	Периферична гангрена, вінцева недостатність, переміжна куль-
	гавість, артеріальна гіпертензія (ниркова), аневризми, синдром
	Рейно
Система дихання	Бронхіальна астма. При рентгенологічному дослідженні легень
	– затемнення та порожнини
Нирки	Гломерулонефрит, артеріальна гіпертензія
Шлунково-кишковий тракт	Болі в животі, тромбоз мезентеріальних артерій

Методика обстеження хворих на системні васкуліти

1.Аналіз суб’єктивних даних: характеристика ураження шкіри, внутрішніх органів, умови їх виникнення, симптоматика (відображені в таблиці).

2.Пошук етіології запального ураження судин.

3.Факториризику системних васкулітів: переохолодження, алергічні реакції, введення сироваток, переливання плазми, крові, перенесені інфекції, інтоксикації, медикаментозне лікування (особливо парентеральне).

На основі суб’єктивних, об’єктивних, додаткових даних, сформульованого діагнозу визначають тактику лікування.

СУБ’ЄКТИВНІ ДАНІ ПРИ СИСТЕМНИХ ВАСКУЛІТАХ

Нозологічна форма	Суб’єктивні дані
Вузликовий періартеріїт	Втрата маси тіла 4 кг і більше, поява виразок на кінчиках паль-
	ців, різні шкірні висипи, чергування ділянок гіперемованої і блі-
	дої шкіри, головний біль при підвищеному тиску, пекучі, тисну-
	чі болі в загрудинній ділянці – короткочасні (до 5–10 хвилин) і
	більш тривалі (більше 30 хвилин), порушення ритму серця, пе-
	реміжна кульгавість, біль у животі різної інтенсивності і трива-
	лості, сеча кольору м’ясних помиїв, ядуха, задишка, кровохар-
	кання, біль у м’язах, яєчках, артралгії, порушення чутливості
	верхніх, нижніх кінцівок, обличчя
Геморагічний васкуліт (хворо-	Геморагічні висипи на шкірі, артралгії, болі в животі (можлива
ба Шенляйн–Геноха)	клініка «гострого живота»), блювання кров’ю та пронос, сеча
	кольору м’ясних помиїв, інколи кровохаркання, лихоманка
Гігантоклітинний (скроневий)	Початок гострий, підгострий, нестерпний головний біль, лихо-
артеріїт	манка, втрата маси тіла, безсоння, біль у суглобах, м’язах. По-
	товщення скроневих артерій, набряк, гіперемія. Випадіння по-
	лів зору, біль в очах, зниження світлосприймання, сліпота. Іноді
	парестезії, ознаки геміпарезу, короткочасний пекучий біль у заг-
	рудинній ділянці до 5–10 хвилин (у деяких випадках і більше
	30–40 хвилин)
	Продовження на стор. 311.

310