13.5. Кріпильні вироби. Позначення кріпильних виробів.

До кріпильних виробів відносяться: болт, гайка, шпилька, гвинт, шайба, шплінт, штифт, з’єднувальні вироби з різьбою для трубопроводів.

13.5.1. Структура позначення кріпильних виробів (рис.13.12).

Пояснення до рисунку 13.12: між пп 1 та 2, 2 та 3, 10 та 11 залишають проміжки, які дорівнюють ширині прописної літери даного розміру шрифту.

Між поз. 3 та 4 ставлять знак помноження за ГОСТ 2.304-81, між поз. 4 та 5 вказують поле допуску та ставлять за ГОСТ 2.304-81 дефіс (риска); між поз. 5 та 6 (якщо відсутні поз. 4 та 5, то між поз. 3 та 6) ставлять знак помноження. У гайок, звичайно, параметр відсутній. Між поз. 6 та 7, 7 та 8, 8 та 9 посередині проміжків ставлять чіткі крапки.

Поле допуску, яке установлює величину зазору між різьбою на стержні (болта, гвинта, шпильки) та в отворі (гайки), вибирають за ГОСТ 16093-81.

Установлені слідуючи поля допуску:

- для різьби на стержні - 4h, 6h, 6g, 6e, 6d, 8g, 8h;

- для різьби в отворі - 4H, 5H, 6H, 6G, 7H, 7G.

Клас міцності для болтів, гвинтів, шпильок вибирають з ряду

3.6; 4.6; 4.8; 5,6; 5,8; 6,6; 6,8; 6,9; 8,8 та iн.

При зазначенні класу міцності в позначенні різьбового виробу крапки між цифрами не ставлять, тобто пишуть 36 замість 3.6; 46 замість 4.6 та т.д.

На навчальних кресленнях, які виконуються в курсі " Нарисна геометрія та інженерна графіка", допускається умовно приймати, що болти, гвинти, шпильки вироблені з вуглецевої сталі класу міцності 5.8 (в позначенні пишеться 58), а гайки - з тієї ж сталі класу міцності 5, що різьба виконана з полем допуску 6g для болтів, гвинтів та шпильок та 6H для гайки та що вони не підлягали захисним (антикорозійними) або декоративним покриттям.

13.5.2. Види кріпильних виробів.

13.5.2.1. Болт являє собою циліндричний стержень, на однім кінці якого мається головка, а на іншому кінці – різьба (рис.13.13). По характеру обробки болти бувають з підвищеною точністю; болти, які оброблені кругом та з нормальною точністю, у яких оброблені лише опорна частина головки та кінець болта. Найбільш широке застосування мають болти з шестигранною головкою. За конструкцією вони діляться на болти: – без шплінтового отвору в стержні (виконання 1) (рис. 13. 13); – із шплінтовим отвором в стержні (виконання 2); – з двома наскрізними отворами у головці (виконання 3).

1

болт або шпильку.

а)

б)

3.5.2.2. Гайка - деталь, яка має отвір з різьбою для нагвинчування на

Стандартні гайки по формі виробляють шестигранні, квадратні, прорізні, корончаті, круглі та гайки - барашки. За обробкою гайки діляться на нормальні та підвищеної точності. Шестигранні гайки по висоті розділяють на нормальні, низькі, високі та особливо високі. За конструкцією шестигранні гайки ділять: на гайки з двома фасками – виконання 1 (рис.13.14, а), з однією фаскою – виконання 2 (рис.13.13, б).

13.5.2.3. Шпилька являє собою стержень з різьбою на обох кінцях.

Шпильки підрозділяються на шпильки загального застосування та шпильки двосторонні для фланцевих з’єднань.

Шпильки загального застосування призначені для деталей як з різьбовими, так і з гладкими отворами.

Шпильки випускають класів точності А та В.

Основні розміри шпильок загального застосування:

d - номінальний діаметр різьби;

d - діаметр стержня;

L - довжина шпильки;

l₁ - довжина різьби на шпильці під гайку (довжина гаєчного

кінця);

l₀ - довжина різьбового кінця, який угвинчують у деталь, залежить від матеріалу деталі, з якою з’єднується шпилька);

Р - крок різьби.

13.5.2.4. Гвинт - різьбовий виріб, який являє собою стержень з головкою різної форми та різьбою для вгвинчування в одну із деталей, які з'єднуються. У залежності від призначення гвинти бувають: кріпильні (рис.13.15…13.17) та настановні (рис.13.18).

Настановні гвинти служать для фіксації деталей при складанні та регулювань зазорів.

Від кріпильних гвинтів вони відрізняються тим, що їх стержень нарізано повністю та має натискувальний кінець, який входе у поглиблення деталі.

Приклад умовного позначення:

Гвинт настановний з прямим шліцом та конічним кінцем, діаметром різьби d=12 мм, дрібним кроком різьби, полем допуску 6g, довжиноюl=25 мм, клас міцності 4.8, без покриття.

Гвинт ВМ 12х1-6gх25.48 ГОСТ 1476-84

13.5.2.5. Шайба - це цільна або розрізна пластина з круглим отвором, яку встановлюють під гайку або головку болта.

Розрізнюють шайби круглі, стопорні, пружинні та ін.

13.5.2.6. Шплінти.

Шплінтом називається пруток або кусок дроту, який пропускають крізь радіальний отвір деталі (гайки, болта, вала та т.п.), призначений для їх взаємного фіксування.

Приклад умовного позначення шплінта з умовним діаметром 5мм, довжиною 28 мм, із низько вуглецевої сталі без покриття:

Шплінт 5х28 ГОСТ 397-79*

13.5.2.7. Штифти.

Штифти являють собою стальні оброблені циліндричні, конічні або фасонні стержні круглого перерізу, які призначені для точного установлення з’єднаних деталей у визначеному положенні відносно одна одної. Штифти бувають циліндричними та конічними.

Конічні штифти на відміну від циліндричних, можна використовувати багаторазово без погіршення точності розташування деталей.

13.5.2.8. Трубні з'єднання.

До різьбових з’єднань відносяться також з’єднання труб, які здійснюються за допомогою муфт, косинця, трійників, хрестовини та ін.

З’єднувальні частини трубопроводів (рис.13.10) мають різьбу в отворах, а труби – зовні на кінцях.

13.5.2.9. Шпонки.

Шпонкою називається деталь, яка встановлюється у пазах двох стичних деталей для запобігання їх відносного переміщення та для передачі крутного моменту.

Шпонки бувають призматичними, сегментними та клиновими (рис.13.16).