- •Зміст курсової роботи
- •1 Вступ
- •2 Структура розрахунково-пояснювальної записки та зміст складових її елементів
- •3 Загальні вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки
- •4 Основні виробничі фонди (овф)
- •4.1. Розрахунок ефективного фонду робочого часу одиниці обладнання ()
- •4.2. Розрахунок кількості та вартості обладнання
- •4.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •5 Визначення потреби в персоналі
- •5.1. Ефективний фонд робочого часу
- •5.2. Розрахунок чисельності основних робітників
- •5.3. Розрахунок чисельності допоміжних робітників
- •5.4. Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців.
- •5.5. Розрахунок показників динаміки та ефективності використання персоналу
- •6 Витрати на оплату праці
- •6.1. Витрати на оплату праці основних робітників
- •6.2. Витрати на оплату праці допоміжних робітників
- •6.3. Витрати на оплату праці керівників, спеціалістів та службовців
- •6.4. Розрахунок середньомісячної заробітної плати за категоріями робітників
- •7 Виробнича собівартість продукції
- •7.1 . Витрати з утримання та експлуатації обладнання (вуео)
- •7.2. Загальновиробничі витрати (опр)
- •7.2. Калькуляція собівартості одиниці продукції
- •8 Повна собівартість продукції
- •8.1 . Адміністративні та комерційні витрати
- •8.2. Калькуляція повної собівартості продукції
- •8.3. Кошторис витрат на виробництво Звід витрат на виробництво по підприємству складається в табл. 8.3.
- •9. Розрахунок ціни на продукцію
- •10. Розрахунок потреби в оборотних коштах
- •10.1. Потреба в оборотних коштах по основних матеріалах і купованих напівфабрикатах
- •10.2. Потреба в оборотних коштах у незавершеному виробництві
- •10.3. Потреба в оборотних коштах у готовій продукції
- •Додатки
- •Техніко-економічні характеристики металоріжучих станків
- •Значення коефіцієнту, що враховує додаткову площу
- •Вихідні дані для визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів, показників їх руху та використання
- •Вихідні дані для розрахунку амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів
- •Укрупнені нормативи чисельності допоміжних робітників (в залежності від чисельності основних робітників)
- •Укрупнені нормативи чисельності керівників, спеціалістів та службовців (в залежності від чисельності основних робітників)
- •Вихідні дані для визначення трудоміскості валового випуску
- •Вихідні дані для визначення середньооблікової чисельності персоналу підприємства
- •Вихідні дані для розрахунку фінансових результатів, показників використання ресурсів та узагальнюючих показників ефективності діяльності підприємства
3 Загальні вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки
У курсовій роботі з економіки підприємства студенти повинні показати глибокі знання теоретичного матеріалу. При цьому в роботі необхідно проявити здатність самостійно аналізувати отримані результати та формулювати висновки на цій основі.
Важливою вимогою виконання індивідуальної роботи є її ілюстрація схемами, таблицями, діаграмами.
Обсяг індивідуальної роботи з економіки підприємства повинен складати 20 – 30 сторінок машинописного тексту.
Робота виконується державною мовою України.
На кожний аркуш наноситься рамка з такими полями: ліве – 20 мм; праве – 1 см; верхнє – 1 см; нижнє – 1 см.
Текст роботи повинен бути написаний чітким почерком, без граматичних помилок або набраний на комп’ютері. При використанні комп’ютерного набору в оформленні роботи необхідно дотримуватися таких правил:
Шрифт:
1. Times Roman Cyr;
2. Розмір: тексту – 14 мм; заголовків – 14 мм “жирний”.
Міжрядковий інтервал – 1,5 пт.
Титульний аркуш виготовляється друкарським способом і оформляється відповідно до додатка А.
Вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки потрібно починати з нової сторінки. Підрозділи в розділах слід писати на тій же сторінці, де закінчується попередній підрозділ. Розділи, підрозділи і пункти повинні мати назви. Крапку після заголовка не ставлять.
Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані у штампі, який виконується на кожній сторінці зверху. Нумерація сторінок має бути наскрізною від титульного аркуша до останньої сторінки. На титульній сторінці, яка вважається першою, номер не ставлять. Другою сторінкою роботи вважається завдання, яке затверджене керівником. Третьою сторінкою є зміст роботи, четвертою сторінкою – вступ; нумерація починається з третьої сторінки.
Підрозділи та пункти нумеруються у межах кожного розділу або підрозділу, наприклад 1.1, що означає: розділ 1, підрозділ 1, або 1.2.1, що означає: розділ 1, підрозділ 2, пункт 1. У цьому ж рядку йде заголовок підрозділу або пункту.
Схеми, діаграми, таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше (або винести в додаток, якщо вони занадто громіздкі, при цьому в тексті повинно бути посилання на додаток). Схеми та діаграми позначаються словом “Рисунок” і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком схем та діаграм, поданих у додатках. Приклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Таблиці й формули також нумеруються в межах розділів. Перед відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слід указати: Продовження таблиці 1.2.
Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, по середині сторінки. При комп’ютерному наборі формули виконуються за допомогою програми Microsoft Equation 3.0. Нумерують формули в роботі порядковою нумерацією в межах розділу біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад:
, ( )
номер
Пояснення значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони розміщені у формулі чи рівнянні.
Скорочення слів у роботі не допускається, крім загальноприйнятих скорочень, наприклад: тис. грн.
Викладення тексту має бути логічним, аргументованим, стилістично правильним. При останньому редагуванні роботи слід, перш за все, вилучити все зайве, що заважає чіткому і точному висвітленню питань: повторення, відхилення від теми, багатослів’я.