Питання для самоконтролю

1. Що таке авторське право?

2. Головні складові оформлення замовлення на практичні розробки.

3. Які існують форми охорони авторських прав в Україні?

Бібліографічний список

Основна література: (1), (2), (3 ),(5),(6),(7), (8).

Додаткова література: (1), (2), (3), (4), (5), (6), (7), (8), (9).

3. методичні рекомендації до СемінарськИХ занятЬ

Модуль 1. Основи наукових досліджень

Змістовий модуль 2. Етапи написання наукової роботи

Семінарське заняття №1

Тема 8. Інформаційне забезпечення наукової роботи

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• поняття інформації та її видів, інформаційних джерел, наукового документу;

• інформаційні ресурси, методи пошуку і збору наукової інформації;

• аналіз та інтерпретацію інформації, форми обміну науковою інформацією.

План заняття

1. Інформація та її види. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідницькій роботі. Науковий документ.

2. Методи пошуку і збору наукової інформації: бібліографічний пошук інформації, пошук у мережі Internet.

3. Аналіз і інтерпретація інформації. Форми обміну науковою інформацією. Формування інформаційної бази дослідження.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розглядаючи перше питання, необхідно пам’ятати, що для забезпечення наукового дослідження інформацією, необхідно, по-перше, визначити, яка саме інформація потрібна, по-друге, знати джерела інформації і доступ до них.

Відповідно до мети і задач дослідження визначається потреба в інформації, обґрунтовується набір показників, що характеризують об'єкт, здійснюється збирання, накопичення і узагальнення фактів, вибираються і ретельно аналізуються літературні джерела, складаються анотації і реферати цих джерел. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни.

Зверніть увагу, що інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості по об’єкт, а й збір, збереження та переробку.

Науковий документ оформляється у відповідності із чітко встановленими вимогами. Залежно від характеру інформації науковий документ може бути первинним або вторинним. Первинний — це статті, дисертації, монографії, наукові звіти; вторинні — довідники, огляди, реферати, анотація.

У науково-дослідній роботі особливе місце займає пошук і аналіз наукової інформації. У другому питанні покажіть, що інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми. Акцентуйте увагу на бібліографічному пошуку інформації, розкрийте сутність Універсальної десяткової класифікації (УДК). Пошук може бути: ручний, який здійснюється за бібліографічними картками, картотеками, каталогами, механічним і автоматизованим. Визначення стану вивченості теми доцільно розпочати із знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту. Аналізуючи принципи пошуку інформації у мережі Інтернет зверніть увагу на те, що стрімке зростання Web- ресурсів ускладнює пошук необхідної інформації. Для полегшення створена система інструментальних засобів, які називаються навігацією і полегшують орієнтацію в Мережі: спеціальні інформаційно-пошукові системи і каталоги Web-ресурсів.

Розглядаючи третє питання необхідно зазначити, що оволодіння прийомами та методами аналізу одержаних даних — запорука результативного дослідження. Для успішного проведення опрацювання інформації слід дотримуватися певної послідовності. Спочатку інформація проходить стадію попередньої підготовки до опрацювання, яка включає в себе вирішення двох основних завдань:

• перевірку інструментарію на точність, повноту та якість заповнення;

• кодування інформації, тобто її формалізація.

Процедура інтерпретації — це насамперед перетворення певних числових величин у логічну форму — показники (індикатори) за допомогою гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтерпретації. Характер поведінки гіпотез залежить від типу дослідження.

Не забувайте, що до яких би статистичних і математичних методів аналізу отриманої інформації ми не вдавалися, вирішальна роль в інтерпретації емпіричних даних належить концепції наукового дослідження, науковій ерудиції дослідника, наскільки він зможе правильно, глибоко й всебічно інтерпретувати отриманий результат. Процедура аналізу соціологічно-економічної інформації містить органічно взаємопов'язані компоненти аналізу цих даних у їх взаємодіях і взаємозалежностях, що відтворює відповідні характеристики досліджуваного соціального об'єкта. Такий аналіз дозволяє переходити до формулювання основних висновків та розробки практичних рекомендацій з метою конкретного застосування їх у науково-дослідній або практичній діяльності. Після завершення аналізу даних отримані результати оформлю­ють у підсумкові документи дослідження: інформації, інформаційні записки, аналітичні записки звіти про науково-дослідну роботу. Покажіть особливості складання цих підсумкових документів.

Закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну інформацією — усною чи письмовою. Важливим джерелом інформації є наукові доповіді і особисті контакти на конференціях, симпозіумах, семінарах, форумах. Обмін інформацією можна проводити у вигляді таких матеріалів, як наукова доповідь, монографія, стаття, науковий звіт, методичні розробки. Ознайомтесь з особливостями складання даних матеріалів.