Тема 3: Ординалістська теорія поведінки споживача

Задачі

Завдання 1. Петро любить споживати соки. Орієнтуючись на свої смаки, він склав таблицю корисності. Відобразіть графічно переваги Петра, використовуючи криву байдужності.

Корисність	40	20	35	40	40	56	Бали
Сік томатний	2	1	2	1	3	3	Склянки
Сік яблучний	2	0,5	1	3	1	3	Склянки

Завдання 2. Студент потижнево отримує від батьків 20 грн. на їжу та розваги. Накресліть бюджетну лінію студента для кожної із ситуації, викладаючи продукти споживання по вертикальній осі, а розваги – по горизонтальній.

№ з/п	Ціна продуктів	Ціна розваг
1	50 коп.	50 коп.
2	1 грн.	50 коп.
3	50 коп.	1 грн.
4	40 коп.	40 коп.
5	50 коп.	50 коп., але доходи збільшились до 25грн.

Завдання 3. Відома функція корисності споживач: U=f(Q_A,Q_B), де Q_A,Q_B – кількість двох різних благ. Бюджет споживача становить 36 грн. За даних обставин споживач послідовно купує 2 набори благ: Q_A=6, Q_B=2 та Q_A= 3, Q_B =4, оскільки визнає їх однаково корисними. Визначте рівновагу споживача та зобразіть результат графічно.

Завдання 4. Гранична корисність масла для споживача залежить від його кількості: МU_м=40-5Q_м, де Q_м-кількість масла, в кг; МU_м- гранична корисність масла.

Гранична користь хліба дорівнює: МU_х=20-3Q_х, де Q_х- кількість батонів хліба; МU_х- гранична користь хліба. Ціна кілограма масла дорівнює 5 гр. од., ціна батона хліба - 1 гр. од. Сукупний дохід споживача складає 20 гр. од. на тиждень. Яку кількість масла та хліба споживає споживач? Накресліть бюджетну лінію споживача.

Завдання 5. Дохід Сергія 10 грн. Коробка сірників коштує 5 коп., а цигарок – 1 грн. Чому дорівнює нахил лінії бюджетного обмеження Сергія, якщо він повністю витрачає дохід на сірники та цигарки? Яка буде бюджетна лінія при доході 20 грн. та якщо ціна коробки сірників біде коштувати 20 коп.

Завдання 6. Графічне зображення вибору споживача наведено на рисунку. Рівновага споживача досягається в точці Е.

а) знайдіть величину місячного доходу споживача якщо відомо що ціна товару Х становить 20гривен;

б) якою має бути ціна на товар У;

в) визначте граничну норму заміни товару Х товаром У у точці Е.

Завдання 7. Укажіть на малюнку наступні крапки:

1) У якій максимізуються потреби.

2) У якій купується тільки товар В.

3) У якій не витратиться весь дохід.

4) У якій споживач одержить задоволення, але воно виходить за межі його бюджетних можливостей.

5) У якій купується тільки товар А.

6) У якій вибір більш кращий, але знаходиться по за межами бюджетних можливостей.

Завдання 8. Споживач споживає:

Продукт А, який має граничну корисність 40 – Qa при ціні 5 гр.од.

Продукт В, який має граничну корисність 20 – Qb при ціні 1 гр.од.

Загальний дохід споживача складає 20 гр. од.

Яку кількість кожного продукту він споживає?

Завдання 9. Функція корисності споживача задається формулою U=XY/2, де Х – обсяг споживання бананів, а Y – обсяг споживання яблук. Ціна одного кілограма бананів – 3 грн., а яблук – 2 грн. Літом споживач витрачав на ці товари 20 грн. щотижня. Взимку ціна бананів зросла до 5 грн. за кілограм, а ціна яблук залишалась незмінною.

Визначте :

а) обсяг оптимального споживання бананів і яблук влітку;

б) розмір витрат, необхідних для досягнення такого ж рівня корисності взимку;

в) кількісне значення ефекту доходу і ефекту заміщення.

Завдання 10. Сергій з Володею вважають, що купувати одночасно 8 пляшок «Кока Коли» і 3 пляшки «Фанти», або 6 пляшок «Кока Коли» і 4 пляшки «Фанти» рівнозначно. Знайдіть граничну норму заміщення «Кока Коли» «Фантою».

Тести

1) Нахил бюджетної лінії відображає:

а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;

б) межі можливого споживання двох благ при даних цінах на них;

в) співвідношення цін двох благ;

г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.

2) Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:

а) його уподобань та розміру доходу;

б) цін на товари;

в) його переваг, доходу та цін на товари;

г) тільки від споживчих переваг.

3) Якщо споживач отримає комбінацію що є точкою з координатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купувати більше товарів, ніж дозволяє бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) знаходиться у положенні споживчої рівноваги.

4) За рівноваги раціональний індивід споживає 2 кг помідорів по ціні 3 грн. за 1 кг та 4 кг груш по ціні 5 грн. за 1 кг. Чому дорівнює для цього гранична норма заміщення груш помідорами:

а) 2/4;

б) 1/4;

в) 3/5;

г) 5/3.

5) Якщо і відносна ціна одного з двох благ, і МRS дорівнюють 5, то споживач може отримати максимальну корисність;

а) споживаючи лише одне з цих благ;

б) споживаючи обидва блага в однакових кількостях;

в) споживаючи обидва блага в даних кількостях;

г) інформації не достатньо.

6) У результаті зміни свого доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. В новому рівноважному наборі граничні корисності всіх благ стали нижчими, ніж були раніше (до зміни доходу і цін). Усі блага, які споживалися раніше, споживаються й тепер, уподобання не змінилися. Про цього споживача напевне можна сказати, що:

а) його добробут знизився;

б) його добробут виріс;

в) його доход знизився;

г) зросли ціни всіх споживаних ним благ.

7) Якщо гранична норма заміни блага Б благом А знизилося, то відношення ціни блага А до ціни блага Б за оптимального рішення для даного споживача:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться незмінним;

г) інформації не достатньо.

8) Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за всякого рівня споживання, то ви зробите висновок, що:

а) обидва блага є досконалими субститутами;

б) блага є досконалими комплементами;

в) крива байдужості благ характеризується спадною МRS;

г) крива байдужості благ опукла назовні від початку координат.

9) Ціна груш та яблук однакова (25 грош. од. за кг.) Домашня господарка намагається максимізувати свою корисність, купуючи груші та яблука. Як гарний економіст, ви б рекомендували їй:

а) купувати однакову кількість яблук та груш поки, ціна на них однакова;

б) витратити весь свій можливий дохід на груші та яблука;

в) купити таку кількість яблук та груш, щоб МRS між ними дорівнювала 1;

г) зробити б) і в) водночас.