- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Обєкт, предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Значення і функції історії економіки та економічної думки
- •3. Етапи й напрями дослідження історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарство первісного суспільства та його основні риси
- •2. Еволюція первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу)
- •2) Вавілонія
- •3) Стародавня Індія
- •4) Стародавній Китай
- •3. Економічна думка на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу)
- •2. Вавилонське царство, яке було розташовано у межиріччі Тигра і Євфрата «Кодекс Хаммурапі» у XVIII ст. До н.Е.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н. Е.)
- •1. Господарський розвиток періоду формування світових цивілізацій
- •Етапи розвитку економічної історії в Стародавній Греції
- •2.Причини занепаду та загибелі рабовласницької держави. Зародження феодальних відносин.
- •3. Економічна думка періоду формування світових цивілізацій
- •2. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V–XV ст.)
- •1. Господарство суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізацї (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •2. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
- •3. Основні етапи меркантилістської доктрини
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •1. Ринкове господарство в період становлення національних держав
- •1. В Англії внаслідок політики обгороджування в другій половині XVIII ст. Селянство як клас майже зникає і його замінюють підприємці-фермери та вільнонаймані сільськогосподарські робітники:
- •2. У Франції внаслідок ліквідації феодальних пережитків після Великої французької буржуазної революції 1789-1794 рр. Земля поміщиків була поділена між селянами і перейшла в їх приватну власність:
- •2. Економічна думка в період становлення національних держав
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •1. Економічні умови періоду виникнення монополістичної конкуренції
- •2. Історичні умови зародження і розвитку марксистської політичної економії
- •I. Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. Як напрям класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу.
- •3. Економічні вчення періоду монополістичної конкуренції
- •Економічна теорія а. Маршалла
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.)
- •1. Господарство України у першій половині XIX. Ст. Та теоретичне обґрунтування необхідності його реформування
- •2. Вплив реформі 1848 і 1861 років на здійснення промислового перевороту і поступову індустріалізацію економіки України
- •3. Основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX — на поч. XX ст.
- •5. Виходячи із своєї теорії розподілу, м. Туган-Барановський чітко визначає два основні фактори, від яких залежить заробітна плата:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Господарство провідних країн світу в роки першої світової війни та в період подолання її економічних наслідків
- •2. Криза основ державно-монополістичного капіталізму у 1929—1933рр. Та господарський розвиток у післякризовий період
- •3. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств европейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Історичні умови:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1. Особливості і тенденції повоєнного розвитку провідних національних економічних систем та моделювання їх варіантів
- •1. Сша:
- •2. Німеччина:
- •3. Франція:
- •4. Великобританія:
- •2. Економічне зростання і кризи 50-80-хрр., як характерні ознаки кінця епохи індустріалізації
- •3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •1. Інформаційно-технологічна революція — передумова інформаційного суспільства. Еволюція концепції інформаційного суспільства, його суть та основні риси
- •2. Особливості формування інформаційного суспільства у провідних країнах світу й Україні
- •3. Економічна думка на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх - початок ххі ст.)
- •3. Майбутнє - це суперіндустріалазація, тобто продукт величезних капіталів і адаптованих тнк
- •6. Неолібералізм: лондонська, фрейбурзька, паризька, чиказька школи
- •7. Неокласичне відродження. Теорії «Економіки пропозиції» та «Раціональних очікувань»
- •8. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку.
- •9. Неоінституціоналізм.
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •1. Господарство України й формування його соціалістичної моделі у міжвоєнні роки
- •2. Розвиток української економічної думки й політекономії соціалізму в умовах тоталітаризму
- •1) Зростання засобів виробництва, розширення виробництва;
- •2) Зростання попиту на предмети споживання.
- •1. Альтернативна теорія Чаянова о. В.
- •2. Економічні погляди Кондратьєва м. Д.
- •1. «До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури».
- •2. «Великі цикли економічної кон’юнктури».
- •3. «План і передбачення».
- •3. Утвердження адміністративно-командної моделі економіки та її поступовий крах (кінець 40-х — 80-і роки XX ст.)
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст. Та початокxxi cт .)
- •1. Процес трансформації економіки незалежної України. (90-ті роки)
- •2. Економічна ситуація в країні у 2000-х роках
- •3. Втрачені можливості України
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Опорний конспект лекцій Історія економіки та економічної думки
3. Економічна думка періоду формування світових цивілізацій
Економічна наука має глибокі історичні корені. Зачатки знань про те, як улаштоване господарське життя людей з'явилися ще в Стародавньому Світі з появою перших державних утворень і становленням державних форм управління економікою.
1. Економічні вчення Стародавньої Греції. Вагомий внесок у розвиток і нагромадження відомостей про виробничу діяльність зробили мислителі античного (класичного) рабства. Найвідомішими представниками цього періоду є грецькі філософи Ксенофонт, Платон і Аристотель. Саме завдяки їм почали вживати термін «економіка» (або «ойкономія»), що у буквальному перекладі означає «наука про ведення домашнього господарства».
- Ксенофонт (430-354 рр. до н.е.) - автор трактату «Домострой» - один із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблем поділу праці в суспільстві. Не заперечуючи «старе» положення про поділ праці на розумову і фізичну (залежно від «природного» поділу людей на вільних і рабів) він глибоко аргументував досить нову для того часу тезу про те, що «найбільш проста робота» може виконуватися більш продуктивно, що ступінь поділу праці зумовлений, як правило, розмірами ринку. Тобто Ксенофонт першим указав на взаємозв'язок між поділом праці і ринком.
У своїх творах Ксенофонт:
- Наголошував на природності поділу праці на фізичну та розумову. Він кваліфікував фізичну працю як огидне заняття, придатне лише для рабів, утверджуючи, що вільні еліни повинні займатись філософією, законотворчістю та господарським управлінням. Вбачаючи у рабстві природне та правомірне явище, мислитель закликав поводитись з рабами як із тваринами, знаряддями праці. Водночас Ксенофонт вважав, що підвищити продуктивність рабської праці можна не лише шляхом покарання, але і шляхом застосування матеріального та морального заохочення рабів для того, щоб вони "завжди з охотою продовжували залишатися рабами".
- Захищав натуральне господарство, кваліфікуючи сільське господарство як найважливішу галузь економіки та джерело добробуту народу. Землеробство мислитель трактував як "матір та годувальницю всіх мистецтв", найдостойніший вид занять, який тренує громадян фізично, штовхає їх на шлях взаємодопомоги, вчить справедливості, оскільки дає більше тому, хто сумлінно трудиться. "Коли землеробство процвітає, — писав Ксенофонт, — процвітають і інші мистецтва. Якщо землеробство занепадає, то разом з ним гинуть і всі інші галузі промислової діяльності на морі та на суші".
- Був прихильником раціонального ведення господарства, стверджуючи, що єдиний шлях до збагачення — "жити так, щоб залишався надлишок", який забезпечує прибутковість натурального господарства. На думку давньогрецького філософа, хороший господар повинен тримати запаси на цілий рік, молоти зерно на ручних млинах, випікати вдома хліб, виготовляти одяг тощо.
- Зневажливо ставився до ремесла, заняття яким вважав недостойним вільних людей. Водночас Ксенофонт не засуджував організації ремісничих майстерень на основі рабської праці, вбачаючи в них джерело збагачення рабовласників.
- Визнавав гроші як необхідний засіб обігу та концентровану форму багатства. Однак він засуджував їх обіг як торговельного і лихварського капіталу. Торгівлю мислитель вважав заняттям, недостойним вільного грека. Водночас він схвально ставився до торгівлі хлібом, яку здійснювали земельні аристократи, та до дрібної торгівлі з обслуговування сільського господарства.
- Першим із давньогрецьких мислителів звернув увагу на значення поділу праці для поліпшення якості продукції та збільшення виробництва споживних благ. Стверджуючи, що спеціалізація призводить до поліпшення навичок ремісників, він зазначав, що той, "хто проводить час за такою обмеженою роботою, в змозі виконувати її якнайкраще". Виявив взаємозумовленість розвитку поділу праці та ринку, здійснив першу спробу дослідження процесів ціноутворення. Коливання цін мислитель узалежнював від зміни пропозиції товарів.
- Першим в економічній науці звернув увагу на дві характеристики товару — споживну вартість та мінову вартість. Пов'язуючи цінність з корисністю матеріальних та нематеріальних благ ("Цінність є те, від чого » можна отримувати користь"), Ксенофонт водночас трактував цінність блага 3 для власника як здатність обмінюватись на інше благо ("Для того, хто не вміє користуватись флейтою, якщо він її продасть — вона цінність; якщо не продасть, а лише володітиме нею — не цінність").
- Платон (справжнє ім'я Аристокл, 428-347 рр. до н.е.). Зміст одного з таких проектів виклав Платон у своїй відомій праці «Держава». В його проекті «ідеальної держави»:
|
Другий проект, запропонований Платоном у праці «Закон»:
|
- Аристотель (384-322 рр. до н. е.). У своїх творах, особливо у «Нікомаховій етиці» (названій так потомками по імені сина філософа), «Політиці» (трактаті про устрій держави) та інших йому вдалося розробити найоригінальніший на той час проект ідеальної держави.
При порівнянні його з проектами попередників - Ксенофонта, Платона можна побачити багато схожого.
По-перше, Аристотель підтримує ідею щодо необхідності поділу суспільства на вільних і рабів, а відповідно до цього, працю - на розумову і фізичну, виходячи із «закону природи».
По-друге, поділяє погляди щодо негативного ставлення до ремесла і його малої значущості для суспільства. За Аристотелем ремісник, що займається дрібним промислом, знаходиться у стані невизначеного обмеженого рабства.
У своїх працях вчений:
Виступив з критикою проекту "ідеальної держави" Платона і запропонував свою (оригінальну на ті часи) теорію рабовласницької держави. Вихідною у його теоретичній побудові була концепція "золотої середини", згідно з якою будь-яка доброчинність є середнім між протилежними вадами (наприклад, бережливість як доброчесність є середнім між марнотратством і скупістю). Відтак виявляючи суть держави у прагненні до загального добробуту, Аристотель виступив проти надмірного багатства та крайніх злиднів, поклавши в основу середній стан: "У кожній державі ми зустрічаємо три класи: дуже заможні, вкрай незаможні і треті, що стоять посередині між тими та іншими. Так як загальновизнано, що помірність і середина —найкраще між двома крайнощами, то, вочевидь, і середній достаток із усіх благ краще всього".
Ідеал мислителя — натуральне рабовласницьке господарство з дрібною торгівлею, без купців та лихварів.
Усе населення держави Аристотель поділив на 5 верств:
землеробів та скотарів, зайнятих у провідній галузі економіки;
ремісників, які перебувають у стані "дещо обмеженого рабства";
торговців, зайнятих купівлею та продажем товарів;
найманих робітників;
воїнів.
Раби, на думку мислителя, не включаються у громадську спільноту, оскільки є предметом володіння, який дає дохід власнику і є основою багатства.
Виходячи з дії загального природного закону панування та підпорядкування як необхідної передумови "взаємного самозбереження", пояснював поділ суспільства на вільних та рабів виключно "законами природи". Він стверджував, що "...вже від самого народження деякі істоти мають відмінності: одні призначені для панування, інші — для покори", "...у фізичному відношенні вільні люди відрізняються від рабів; в останніх бо тіло велике за розміром, придатне для виконання необхідних робіт, пов'язаних з фізичною силою, вільні люди тримаються пряміше і не здатні до таких робіт", отже "одним за природою належить панувати, іншим — коритися".
Оригінальність побудови проекту Аристотеля в тому, що всі види господарської діяльності людей, - чи то вільні громадяни, що виконують керувально-контролюючі функції, чи землероби, ремісники, торговці, - розглядаються ним з точки зору експлуатації нижнього стану і належать або до природної сфери - економіки, або до неприродної - хрематистики. Він перший в історії економічної думки намагається проникнути у сутність економічних явищ.
Хрематистику мислитель порівнює з «мистецтвом наживати багатство» за допомогою великих торговельних угод для перепродажу і лихварських угод. Її мета безмежна, бо головне в цій сфері - «володіння грішми».
Про «незавершеність» аристотелевої концепції про економіку і хрематистику свідчить також двояка характеристика обміну.
Мова йде про те, що:
|
З позиції цієї ж концепції, Аристотель демонструє:
|