- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Обєкт, предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Значення і функції історії економіки та економічної думки
- •3. Етапи й напрями дослідження історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарство первісного суспільства та його основні риси
- •2. Еволюція первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу)
- •2) Вавілонія
- •3) Стародавня Індія
- •4) Стародавній Китай
- •3. Економічна думка на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу)
- •2. Вавилонське царство, яке було розташовано у межиріччі Тигра і Євфрата «Кодекс Хаммурапі» у XVIII ст. До н.Е.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н. Е.)
- •1. Господарський розвиток періоду формування світових цивілізацій
- •Етапи розвитку економічної історії в Стародавній Греції
- •2.Причини занепаду та загибелі рабовласницької держави. Зародження феодальних відносин.
- •3. Економічна думка періоду формування світових цивілізацій
- •2. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V–XV ст.)
- •1. Господарство суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізацї (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •2. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
- •3. Основні етапи меркантилістської доктрини
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •1. Ринкове господарство в період становлення національних держав
- •1. В Англії внаслідок політики обгороджування в другій половині XVIII ст. Селянство як клас майже зникає і його замінюють підприємці-фермери та вільнонаймані сільськогосподарські робітники:
- •2. У Франції внаслідок ліквідації феодальних пережитків після Великої французької буржуазної революції 1789-1794 рр. Земля поміщиків була поділена між селянами і перейшла в їх приватну власність:
- •2. Економічна думка в період становлення національних держав
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •1. Економічні умови періоду виникнення монополістичної конкуренції
- •2. Історичні умови зародження і розвитку марксистської політичної економії
- •I. Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. Як напрям класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу.
- •3. Економічні вчення періоду монополістичної конкуренції
- •Економічна теорія а. Маршалла
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.)
- •1. Господарство України у першій половині XIX. Ст. Та теоретичне обґрунтування необхідності його реформування
- •2. Вплив реформі 1848 і 1861 років на здійснення промислового перевороту і поступову індустріалізацію економіки України
- •3. Основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX — на поч. XX ст.
- •5. Виходячи із своєї теорії розподілу, м. Туган-Барановський чітко визначає два основні фактори, від яких залежить заробітна плата:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Господарство провідних країн світу в роки першої світової війни та в період подолання її економічних наслідків
- •2. Криза основ державно-монополістичного капіталізму у 1929—1933рр. Та господарський розвиток у післякризовий період
- •3. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств европейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Історичні умови:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1. Особливості і тенденції повоєнного розвитку провідних національних економічних систем та моделювання їх варіантів
- •1. Сша:
- •2. Німеччина:
- •3. Франція:
- •4. Великобританія:
- •2. Економічне зростання і кризи 50-80-хрр., як характерні ознаки кінця епохи індустріалізації
- •3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •1. Інформаційно-технологічна революція — передумова інформаційного суспільства. Еволюція концепції інформаційного суспільства, його суть та основні риси
- •2. Особливості формування інформаційного суспільства у провідних країнах світу й Україні
- •3. Економічна думка на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх - початок ххі ст.)
- •3. Майбутнє - це суперіндустріалазація, тобто продукт величезних капіталів і адаптованих тнк
- •6. Неолібералізм: лондонська, фрейбурзька, паризька, чиказька школи
- •7. Неокласичне відродження. Теорії «Економіки пропозиції» та «Раціональних очікувань»
- •8. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку.
- •9. Неоінституціоналізм.
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •1. Господарство України й формування його соціалістичної моделі у міжвоєнні роки
- •2. Розвиток української економічної думки й політекономії соціалізму в умовах тоталітаризму
- •1) Зростання засобів виробництва, розширення виробництва;
- •2) Зростання попиту на предмети споживання.
- •1. Альтернативна теорія Чаянова о. В.
- •2. Економічні погляди Кондратьєва м. Д.
- •1. «До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури».
- •2. «Великі цикли економічної кон’юнктури».
- •3. «План і передбачення».
- •3. Утвердження адміністративно-командної моделі економіки та її поступовий крах (кінець 40-х — 80-і роки XX ст.)
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст. Та початокxxi cт .)
- •1. Процес трансформації економіки незалежної України. (90-ті роки)
- •2. Економічна ситуація в країні у 2000-х роках
- •3. Втрачені можливості України
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Опорний конспект лекцій Історія економіки та економічної думки
3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі
У другій половині XX ст. великого поширення набули так звані теорії «трансформації» (перетворення) капіталізму. Ці теорії виходили, як правило, з реальних соціальпо-економічних процесів і явищ капіталістичного розвитку, але тлумачили їх досить своєрідно.
Родоначальником концепції «індустріального суспільства» є американський економіст П. Дракер, який ще в 40-х рр. опублікував кілька праць з цієї проблеми: «Майбутнє індустріальної людини» (1942), «Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу» (1949) та ін.
Становлення «індустріальної системи» він відносить до XX ст. її основу створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове виробництво. «Індустріальна система» знаменує перехід до «індустріального суспільства».
Дракер виділяє два різновиди «індустріального суспільства»:
- капіталістичне — вільне;
- соціалістичне — рабське.
У 60-х рр. теорію «індустріального суспільства» розробляли американський соціолог і економіст Уолт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон.
У. Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест» (1960), де виклав власну концепцію суспільного розвитку, альтернативну марксистській формаційній теорії.
П'ять стадій економічного зростання У.Ростоу :
1) традиційне суспільство;
2) підготовка передумов для піднесення;
3) піднесення;
4) рух до зрілості;
5) ера високого масового споживання.
У. Ростоу дає характеристику кожній стадії, розкриває їх характерні риси. Найхарактернішою рисою п'ятої стадії економічного зростання є випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети суспільства. На перший план виходить не виробництво, а «споживання і добробут у найширшому розумінні».
П'ятою стадією Ростоу не завершує періодизацію розвитку. Майбутнє суспільство він пов'язує зі стадією «за споживанням», де переважатимуть сімейні та інтелектуальні цінності.
Раймон Арон свою концепцію індустріального суспільства виклав у таких працях:
«18 лекцій про індустріальне суспільство» (1962):
«Три нариси про індустріальну епоху» (1966).
Індустріальне суспільство він визначає як таке, в якому переважає важка промисловість, існує технологічний поділ праці.
Він також виділяє два типи індустріального суспільства:
-капіталістичне;
-радянське.
Капіталістичному типу економіки притаманни:
привітна власність на засоби виробництва;
децентралізоване регулювання економіки;
поділ суспільства на наймачів — власників засобів виробництва і найманих робітників;
гонитва за прибутком як рушієм виробництва;
циклічні коливання економіки.
Ці ознаки властиві суто капіталістичному типу індустріального суспільства— чистому капіталізмові. Реальний же капіталізм за низкою ознак ніби наближається до соціалізму. Із соціалізмом його зближує характер власності, використання прибутку, розподіл тощо.
Арон зближує капіталістичну й соціалістичну системи, оскільки вони обидві належать до категорії індустріальних суспільств.
Жак Еллюль розробив концепцію «технологічного суспільства». Його основу становить техніка, яка панує над суспільством і людиною. Техніка розвивається за власними законами і не підвладна людині. Вона автономна і щодо економіки, і щодо політики.
Еллюль універсалізує техніку. Вона в нього не обмежується машинами й технологією, а охоплює всі сфери людської діяпьності:
1) економічна техніка (пов'язана з виробництвом);
2) техніка організації (включає комерційну і промислову діяльність, державу, поліцію, військо);
3) людська техніка (охоплює людину, генетику, пропаганду тощо).
Надаючи техніці роль вирішального фактора економі іного розвитку, Еллюль з'ясовує як її розвиток позначається на економічному розвитку суспільства.
У процесі цього розвитку відбувається перехід:
1) від індивідуального підприємництва до «економіки корпорацій»;
2) від «ліберальної» економіки до державного регулювання;
3) від ринкової до планової економіки.
Отже, техніка у Еллюля передбачає централізацію, а та, у свою черг), планування, що є необхідною умовою функціонування «технологічного суспільства».
Дж. Гелбрейт виступив зі своєрідним різновидом теорії «індустріального суспільства», яка розвивала цей науковий напрям.
Цю теорію було викладено Гелбрейтом у книжці «Нове індустріальне суспільство» (1967), яка стала бестселером на американському книжковому ринку. її автора журнал «Форчун» навіть назвав «сучасним Кейнсом».
Суть теорії полягає в тім, що:
- концентрація капіталу не призводить до утворення монополій, оскільки цей самий процес породжує нейтралізуючу «врівноважувальну силу» у вигляді великих об'єднань покупців і постачальників;
- ця сила не лише перешкоджає утворенню монополій, а й заступає колишню конкуренцію «типовим для сучасного стану ринком з невеликою кількістю продавців, яких активно приборкують не конкуренти, а другий бік ринку — сильні покупці».
У «новому індустріальному суспільстві» Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку пов'язує з технічним прогресом.
Він виділяє дві форми капіталістичної економіки з погляду рівня техніки, масштабів виробництва і форми організації підприємств:
великі корпорації;
дрібне виробництво.
Основу сучасної економіки становлять великі корпорації. Частину економіки, репрезентовану великими корпораціями, Гелбрейт називає «індустріальною системою», котра й визначає суть «нового індустріального суспільства».
Гелбрейт виокремлює два рівні розвитку корпорацій:
«підприємницьку»- у «підприємницькій корпорації» (20—30-ті рр. XX ст.) господарем і керівником був окремий капіталіст, який дбав про максимізацію прибутку. Така корпорація не потребувала планування і державного втручання;
«зріла корпорація» — це колективна організація, в ній приватна власність замінюється «суспільною капіталістичною власністю». її очолює не окремий підприємець, а «техноструктура», до якої переходить влада.
Техноструктуру Гелбрейт визначає як «союз знань і кваліфікації».
Дж. Гелбрейт виступив зі своєрідним різновидом теорії «індустріального суспільства», яка підсумовувала й розвивала цей науковий напрям. Цю теорію було викладено Гелбрейтом у книжці «Нове індустріальне суспільство» (1967).
Суть теорії полягає в наступному:
1. Усунення конкуренції внаслідок концентрації капіталу не призводить, проте, до утворення монополій, оскільки той самий процес породжує нейтралізуючу, «врівноважуючу силу» у вигляді великих об'єднань покупців і постачальників. Як «врівноважуюча сила» розглядаються різноманітні кооперативні організації, фермерські об'єднання, профспілки, різні торговельні об'єднання тощо.
2. Значення цієї «врівноважуючої сили» полягає не лише в тому, що вона перешкоджає утворенню монополій, а й у тому, що вона замінює конкуренцію, котра колись була регулятором ринку. Конкуренцію, яка панувала ще з часів А. Сміта, «фактично замінено типовим для сучасного часу ринком з невеликою кількістю продавців, яких активно приборкують не конкуренти, а другий бік ринку - сильні покупці».
3. Автор був упевнений, що відкрив нову силу, завдяки якій капіталізм звільняється і від панування монополій, і від руйнівної сили конкуренції, здобуваючи можливість використати велике виробництво і нейтралізувати його негативні наслідки - утворення монополій.
4. У «індустріальному суспільстві» формується нова класова структура. За умов «зрілої корпорації» і панування «техноструктури» нібито зникає конфлікт між багатими і бідними. Йому на зміну приходить новий конфлікт, породжений науково-технічним прогресом - між «класом освічених» і «неосвічених та малоосвічених». Вирішальною силою «індустріального суспільства» стає «клас освічених», складовою частиню якого є «техноструктура».
5. Важливою рисою «індустріальної системи» Гелбрейт називає планування, яке теж породжується розвитком науки і техніки. Велика корпорація здійснює планування. Якщо раніше Гелбрейт стверджував, що нейтралізувати монополію і конкуренцію можна 1 з допомогою «врівповажувальної сили», то тепер він намагається ) замінити конкуренцію й ринок монополією (великою корпорацією) і плануванням.
6. Велика роль у «індустріальному суспільстві» Гелбрейта належить державі. Технічний прогрес автоматично зумовлює необхідність планування на державному рівні, регулювання державного попиту, перерозподілу національного доходу через систему податків, сприяння розвитку науково-технічного прогресу, освіти, національної оборони. При цьому Гелбрейт підкреслює незалежність корпорацій, їхню самостійність, «автономію» щодо держави. Державу й корпорації він розглядає як дві незалежні сили, котрі плідно співпрацюють одна з одною.
Теорія «конвергенції». З теоріями соціальної трансформації капіталізму тісно зв'язана теорія конвергенції. Термін «конвергенція» перекладається як «наближення», «зближення».
З обгрунтуванням теорії «конвергенції» у 50-х рр. XX ст. виступили економісти й соціологи П. Сорокін (США), Р. Арон (Франція), В. Бакінгем (США). Значного поширення теорія набула у 60-х рр., завдяки працям таких учених, як У. Ростоу (США), Ян Тінберген (Голландія), П. Дракер (США), Дж. Гелбрейт (США) та інші.
Д. Белл заявляв, що СРСР і США схожі як індустріальні суспільства, а вимоги науково-технічної революції зумовлюють їх «конвергенцію» у вигляді «нового типу централізовано-децентралізованої ринково-планової системи».
Різні варіанти і відтінки теорії «конвергенції» не дають підстав твердити про їх суттєві відмінності. Пропагуючи зближення соціалізму і капіталізму, більшість теоретиків «конвергенції» насправді мали на увазі поглинання соціалізму капіталізмом. Абсолютно відверто про це писав професор Колумбійського університету, помічник з питань національної безпеки при президенті Дж. Картері 3. Бжезинський. У праці «Політичні системи США і СРСР» (1964), написаній разом із соціологом С. Хантингтоном, автори констатували процес зближення СРСР і США.