План вивчення теми

1. Зміст інвестиційного менеджменту, основні принципи управління інвестиційною діяльністю підприємства.

2. Системи забезпечення інвестиційного менеджменту.

3. Методичний інструментарій інвестиційного менеджменту.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

В процесі самостійного вивчення теми «Теоретичні і методичні основи інвестиційного менеджменту» необхідно зосередити увагу на засвоєнні комплексу питань, сформульованих у плані. Для глибокого засвоєння матеріалу цієї теми необхідно розглянути зміст і класифікацію інвестицій, загальну характеристику інвестиційної діяльності підприємств та фактори його інвестиційної активності, сутність інвестиційного менеджменту, системи його забезпечення і методичний інструментарій та опрацювати рекомендовані за цією темою літературні джерела.

Зверніть увагу на основні принципи управління інвестиційною діяльністю підприємства; систему цілей і завдань інвестиційного менеджменту; класифікацію підприємств як об’єктів інвестиційного менеджменту; функції і механізм інвестиційного менеджменту.

До систем забезпечення інвестиційного менеджменту відносяться: система організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту; система інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту; системи та методи інвестиційного аналізу; системи і методи інвестиційного планування; системи і методи інвестиційного контролю; інвестиційний контролінг. Студентам слід розглянути ці системи, та з’ясувати їх особливості.

Методичний інструментарій інвестиційного менеджменту об’єднує наступні складові. По-перше, це концепція і методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі. Слід засвоїти та базові поняття: процент, простий процент, складний процент, процентна ставка, майбутня вартість грошей, нарощування вартості, дисконтування вартості, період нарахування, інтервал нарахування, попередній метод нарахування процента, наступний метод нарахування процента, дискретний грошовий потік, безперервний грошовий потік, ануїтет.

Компаундінг - процес визначення майбутньої вартості грошових коштів за наявності теперішньої вартості.

Дисконтування - процес визначення теперішньої вартості грошових коштів, якщо відома їх майбутня вартість.

Простий процент - нарахування з теперішньої вартості вкладу в кінці одного періоду платежу, зумовленого умовами інвестування (місяць, квартал

тощо).

Простий процент обчислюється за формулою (1.1):

І = Ріt, (1.1)

де I- величина прибутку власника інвестицій;

і - процентна ставка;

t - період часу інвестування;

Р - первісна сума інвестиції (вкладу).

Сутність методу нарахування за простими процентами зводиться до того, що проценти нараховуються впродовж усього терміну інвестицій (кредиту) на ту саму величину капіталу, що інвестується. Наприкінці періоду І сума, одержувана інвестором, дорівнює Р +1. Тоді:

S = Р + І = Р + Ріt = Р(1 + іt). (1.2)

Величина (1 + іt) зветься множником нарощування простих процентів. При використанні простих процентів, коли термін угоди не дорівнює цілому числу років, період нарахування процентів виражається дробовим числом, тобто як відношення числа днів функціонування угоди до числа днів у році (1.3):

t=n/K (1.3)

де n - число днів функціонування угоди;

К— часова база (кількість днів у році).

В цьому разі формула (1.2) набуде такого вигляду:

(1.4)

При математичному дисконтуванні розв'язується задача, зворотна визначенню нарощуваної суми. Формулюється задача таким чином: яку суму необхідно інвестувати на t років, щоб при нарахуванні на неї процентів за ставкою і отримати суму S

Використовуючи формулу (1.2) розрахунку нарощуваної суми за простою процентною ставкою, отримаємо:

(1.5)

де знаменник 1/(1 + іt) - дисконтний множник, що показує, в скільки разів первісна сума є меншою від нарощеної. Похідні формули з формули (1.5):

Складні проценти. Метод нарахування по складних процентах полягає в тому, що в першому періоді нарахування здійснюється на первісну суму інвестицій (кредиту), після цього вона складається з нарахованих процентів і в кожному наступному періоді проценти нараховуються на вже нарощену суму. Тож база для нарахування процентів постійно змінюється.

при;

при ;

при ;

де (1+i) - складний декурсивний коефіцієнт;

(1 +i)" - множник нарощування складних процентів.

Якщо впродовж терміну угоди процентні ставки змінюються в часі, але в певні терміни, то нарощена сума в цьому разі визначається за формулою:

(1.8)

де - послідовні значення процентних ставок;п^п_г,...,п_к - періоди продовж яких використовуються відповідні ставки.

Використовуючи множники нарощування за простими і складними процентними ставками, можна визначити час, необхідний для збільшення первісної суми в N разів.

Щоб первісна сума Р збільшилася в N разів, потрібно, щоб множники нарощування дорівнювали N, тобто:

для простих процентних ставок 1 + пі_n= N, звідки

n = (N-1)/і_n (1.9)

для складних процентних ставок

(1.10)

Тож для збільшення первісної суми інвестицій у 3 рази при річній простій процентній ставці 6%, потрібні 33 роки і 4 місяці, а при річній складній процентній праці 6% - 18 років та 11 місяців.

В депозитних угодах, у контрактах на отримання кредиту передбачається капіталізація процентів декілька разів на рік по півріччях, кварталах, іноді щомісячно. Однак квартальні чи місячні процентні ставки не вказуються, а вказується річна процентна ставка, яку називають номінальною. Крім того, зазначається кількість періодів нарахування процентів на рік - т. Якщо п - кількість років, то К = тп - кількість періодів нарахування процентів за весь термін угоди (контракту). Тоді для нарахування відсотків т разів на рік використовується формула:

^(1.11)

Ефективна ставка вимірює той реальний відносний прибуток, що одержує кредитор (інвестор) у цілому за рік. Ефективна ставка, іншими словами, відповідає на питання, яку річну ставку складних процентів необхідно встановити, щоб отримати такий самий фінансовий результат, як і при /я-разовому нарахуванні процентів за рік за ставкою і/т.

(1.12)

Безперервні проценти. Нарахування процентів на первісний капітал, або дисконтування нарощуваних сум, може здійснюватися так часто, що цей процес можна розглядати як безперервний. У цьому разі використовується нарахування безперервних процентів.

Формула обчислення нарощуваної суми при нарахуванні безперервних процентів має такий вигляд:

(1.14)

де e^jn - множник нарощування безперервної капіталізації процентів;

j - ставка безперервних процентів;

п - кількість років.

Ануїтет (фінансова рента) - рівномірні платежі або надходження, що здійснюються рівними частками через однакові інтервали протягом певного періоду. У випадку, коли платежі здійснюються на початку розрахункових періодів, вони мають назву пренумерандо. Якщо платежі здійснюються наприкінці розрахункових періодів, вони мають назву постнумерандо.

Узагальнюючими показниками ануїтету є його майбутня і теперішня вартість.

Майбутня вартість ануїтету. Коли платежі здійснюються щороку впродовж п років при процентній ставці і майбутнє значення вартості ануїтету дорівнюватиме:

(1.17)

де F- майбутня вартість ануїтету;

- суми, що сплачуються в кінці кожного періоду в ануїтет;

і - процентна ставка;

п - кількість років.

Якщо платежі в кожен період дорівнюють А₁=А₂=...= А_П=А, то:

(1.18)

Перемножуючи обидві сторони рівняння (1.18) на (1 + і) й віднімаючи з нього рівняння (1.17), отримаємо:

(1.19)

Величина називається процентним фактором майбутньої вартості ануїтету, що може бути визначений шляхом прямого обчислення на комп'ютері, або його значення може бути знайдене зі спеціальних таблиць. Позначимо його як

Формула (1.19) - це формула майбутньої вартості звичайного ануїтету, бо всі платежі (надходження) грошових коштів відбуваються в кінці періодів. Коли платежі відбуваються на початку кожного періоду, то в цьому разі ми маємо справу з авансовим ануїтетом. Його майбутня вартість визначається за формулою:

(1.20)

Теперішня вартість ануїтету. При використанні процедур дисконтування грошових потоків при оцінці інвестицій необхідно знати теперішню (інші назви -сучасну, наведену, поточну) вартість грошової суми, що може бути отримати в майбутньому. Якщо ми візьмемо формулу визначення майбутньої вартості грошей (1.7), то з неї ми можемо отримати вираз для розрахунку теперішньої вартості грошей:

(1.22)

Нехай для зручності Р = РV. Тоді РV - це теперішня вартість суми S_л, яку можна отримати, якщо б сума РV була вкладена на и років за складною процентною ставкою i:

1/(1 + i)ⁿ - процентний фактор теперішньої вартості грошей, що показує, скільки потрібно зараз вкласти коштів за складною процентною ставкою і, щоб через п років отримати 1 грошову одиницю.

В багатьох задачах, що постають на практиці, грошові кошти повинні надходити або вкладатися в кінці кожного року за певний проміжок часу. Теперішня вартість ряду платежів (або надходжень) є сумою щорічних окремих платежів (надходжень). Дана сума виражається такою формулою:

Де PVA – теперішня вартість грошей, що повинна бути отримана.

Вираз називається процентним фактором теперішньої вартості ануїтету. Позначимо його як

Теперішня вартість авансового ануїтету визначається як:

(1.28)

По-друге, концепція і методичний інструментарій врахування фактора інфляції. Студентам слід засвоїти наступні базові поняття: інфляція, темп інфляції, фактичний темп інфляції, очікуваний темп інфляції, індекс інфляції, номінальна сума грошових засобів, реальна сума грошових засобів, номінальна процентна ставка, реальна процентна ставка, інфляційна премія. Важливим є питання формування необхідного рівня дохідності інвестиційних операцій з урахуванням фактора інфляції.

По-третє, концепція і методичний інструментарій урахування фактора ризику. Інвестиційний ризик є невід’ємною складовою інвестиційної діяльності підприємства, тому студентам слід ретельно розібратися у можливих наслідках його впливу на інвестиційну діяльність. Базові поняття: ризик, інвестиційний ризик, індивідуальний інвестиційний ризик, портфельний інвестиційний ризик, систематичний (ринковий) ризик, несистематичний (специфічний) ризик, без ризикова норма дохідності, без ризикові інвестиційні операції, рівень інвестиційного ризику, співвідношення рівня дохідності і ризику, ймовірність інвестиційного ризику, бета-коефіцієнт, цінова модель капітальних активів, премія за ризик, “лінія надійності ринку”. Оцінка рівня інвестиційного ризику. Важливим є питання формування необхідного рівня дохідності інвестиційних операцій з урахуванням фактора ризику та оцінка вартості грошових потоків з урахуванням фактора ризику.

По-четверте, концепція і методичний інструментарій врахування фактора ліквідності. Базові поняття: ліквідність, ліквідність інвестицій, ліквідність індивідуальних об’єктів інвестування, ліквідність інвестиційного портфеля, рівень ліквідності інвестицій, абсолютна ліквідність інвестицій, співвідношення рівня дохідності і ліквідності інвестицій, премія за ліквідність. Студенти мають засвоїти основні методичні підходи до врахування фактора ліквідності в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства та вміти здійснювати оцінку рівня ліквідності інвестицій, формування необхідного рівня дохідності інвестиційних операцій з урахуванням фактора ліквідності.