Тема 7. Міжнародне співробітництва в боротьбі з тінізацією економіки

Мета заняття:

поглибити, систематизувати і закріпити знання студентів з питань: міжнародного співробітництва в боротьбі з тінізацією економіки; застосування практичних заходів боротьби з інтернаціональною організованою злочинністю.

План семінарського заняття

1. Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням „брудних” грошей: становлення нормативно – правових основ.

2. Практичні заходи боротьби з інтернаціональною організованою злочинністю.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання слід з’ясувати поняття „брудних” грошей, відмивання „брудних” грошей як процес, обсяги і масштаби відмивання „брудних” грошей, організацію процедури відмивання „брудних” грошей, стадії процесу відмивання „брудних” грошей, способи відмивання „брудних” грошей, а також роль і місце міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням „брудних” грошей та детально проаналізувати становлення нормативно – правових основ з питань урегулювання функціонування податкових систем як у промислово-розвинутих країнах, так і країнах із транзитивними економічними системами. При цьому необхідно звернути увагу на механізм антиофшорного регулювання і відмивання „брудних” грошей, процедуру розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням „брудних” грошей.

У другому питанні необхідно розглянути практичні заходи боротьби з інтернаціональною організованою злочинністю. Особливу увагу слід надати з’ясуванню основних шляхів і методів протидії відмиванню „брудних” грошей, проблемам кримінальної відповідальності за відмивання „брудних” грошей у законодавствах іноземних країн, функціям і діяльності групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ), ролі Ради Європи в боротьбі з відмиванням грошей. Крім того у цьому питанні необхідно розглянути проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням „брудних” грошей в офшорних центрах, відмиванням „брудних” грошей у країнах Центральної і Східної Європи.

Проблемні питання для обговорення

1. Визначте місце і роль офшорних центрів у системі міжнародного оподаткування.

2. Визначте обсяги і масштаби відмивання „брудних” грошей в офшорних центрах.

3. Яким чином здійснюється організація процедури відмивання „брудних” грошей в офшорних центрах?

4. Який механізм розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням „брудних” грошей?

5. Назвіть основні шляхи і методи протидії відмиванню „брудних” грошей.

6. Визначте місце і роль міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням „брудних” грошей.

7. Як вирішується проблема кримінальної відповідальності за відмивання „брудних” грошей у законодавствах іноземних країн?

8. Які існують практичні заходи боротьби з інтернаціональною організованою злочинністю.

9. Які масштаби відмивання „брудних” грошей у країнах Центральної і Східної Європи?

Вхідні тестові завдання

Варіант 1.

1. Податок на підприємницьку діяльність у Німеччині стягується:

а) місцевими органами самоврядування;

б) виконавчою владою земель;

в) федеральними органами.

2. Прибутковий податок з фізичних осіб у Німеччині розподіляється таким чином:

а) до місцевого та федерального бюджету рівними частками;

б) по 42,5 % до бюджету федерації і землі, в якій живе громадянин, та 15 % - до місцевого бюджету;

в) 6- % - до федерального бюджету, 40 % - до бюджету землі.

3. Максимальний розмір резерву для виплати вихідної допомоги найманим робітникам в Австрії становить:

а) 30 % фонду заробітної плати;

б) 50 % передбаченої суми вихідної допомоги, що мала б бути сплачена робітникам;

в) 50 % суми відрахувань на соціальні міри.

4. Прибутковий податок в Австрії сплачується:

а) щомісячно, шляхом авансових внесків;

б) щоквартально, шляхом авансових внесків;

в) двічі на рік, виходячи з суми отриманого прибутку.

5. Податком на підприємницьку діяльність у Австрії оподатковуються:

а) юридичні особи;

б) фізичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності;

в) усі види господарюючих суб’єктів, незалежно від їх юридичного статусу.

6. Податком на додану вартість у Австрії оподатковуються:

а) обсяг реалізації товарів та послуг, імпорту та експорту;

б) обсяги реалізації товарів та послуг, власного споживання, імпорту;

в) імпорт та експорт товарів, робіт, послуг.

7. Податкова система Франції орієнтована в основному на:

а) оподаткування доходів (прибутку);

б) оподаткування споживання;

в) оподаткування власності.

8. Податок на додану вартість розроблено і вперше введено:

а) у Франції у 1950-х роках;

б) у США у 1940-х роках;

в) в Італії у 1955 році.

9. Сільськогосподарське виробництво і деякі вільні професії у Франції звільнено від:

а) податку на власність;

б) відрахувань у соціальні фонди;

в) податку на додану вартість.

10. Найважливіше місце у групі прибуткових податків у Франції належить:

а) податку на доходи юридичних осіб;

б) прибутковому податку з фізичних осіб;

в) оподаткуванню доходів, отриманих від операцій з нерухомістю і цінними паперами.

Варіант 2.

1. Об’єктом податку на нерухомість у Австрії є:

а) нерухоме майно, що знаходиться у Австрії;

б) нерухомість, що належить громадянину у Австрії та за її межами;

в) нерухоме майно громадян, розташоване за межами Австрії.

2. Податок на професійну освіту у Франції введено з метою:

а) фінансування професійно-технічної освіти в країні;

б) прискорення науково-технічного прогресу;

в) поповнення доходної частини бюджету.

3. Керівництво податковою службою у Франції здійснює:

а) Служба внутрішніх доходів країни;

б) Головне податкове управління;

в) Департамент податкової служби.

4. Сучасна податкова система Італії сформувалась:

а) в середині 1950-х років;

б) в кінці 1980-х років;

в) в середині 1970-х років.

5. Місцевий прибутковий податок в Італії стягується:

а) місцевими органами влади;

б) центральною владою, але в повному обсязі перераховується місцевим бюджетам;

в) центральною владою і розподіляється рівними частками у місцевий та федеральний бюджет.

6. Витрати на медичне забезпечення, народну освіту, культуру в Італії звільняються від:

а) місцевого прибуткового податку;

б) податку на рекламу;

в) податку на додану вартість.

7. Особливістю оподаткування доходів від капіталу в Італії є:

а) диференціація ставок податку в залежності від виду доходів;

б) стягнення податку “у джерела” за єдиною для всіх платників ставкою;

в) диференціація ставок податку в залежності від розміру доходів платника.

8. Головним податковим органом Іспанії є:

а) Федеральне податкове бюро;

б) Податкове агентство;

в) Головне податкове управління.

9. Податкова система Іспанії складається:

а) з двох рівнів (державного та місцевого);

б) з двох рівнів (державного та регіонального);

в) з трьох рівнів (державного, регіонального та муніципального).

10. Декларація з податку на додану вартість у Іспанії подається:

а) щомісяця;

б) щокварталу, з оплатою до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом;

в) щокварталу, з оплатою щомісяця.

Варіант 3.

1. Декларація з податку на корпорації в Іспанії подається:

а) до 1-го лютого;

б) щокварталу;

в) до 1-го липня, року, наступного за звітним.

2. Система податкових пільг у Японії представлена в основному:

а) звільненням від прибуткового оподаткування;

б) зменшенням або повним звільненням від оподаткування місцевими податками;

в) звільненням від податків на споживання.

3. В доходах бюджету Японії найбільша питома вага належить:

а) податкам на споживання;

б) місцевим податкам;

в) прибутковому податку з юридичних та фізичних осіб.

4. Серед податків на споживання в Японії головну роль відіграє:

а) податок з продажу;

б) податок з власників автомобілів;

в) специфічні акцизи.

5. Для фізичних осіб, здійснюючих у Данії підприємницьку діяльність, кінцевим строком подання декларації про доходи є:

а) 31 травня року, наступного за звітним;

б) 30 червня року, наступного за звітним;

в) останній календарний день звітного року.

6. Пріоритетне значення у доходах бюджету Норвегії має:

а) податок на прибуток корпорацій;

б) прибутковий податок з громадян;

в) спеціальний податок на нафтові та газові компанії.

7. В Данії суми прибуткового податку, що сплачені зверху необхідних:

а) зараховуються в оплату податку у майбутніх періодах;

б) відшкодовуються за результатами річного перерахунку;

в) відшкодовуються з додатковим відсотковим нарахуванням.

8. Сплачувати національний і муніципальний прибутковий податок з доходу отриманого як у Швеції, так і за її межами зобов’язані:

а) тільки резиденти;

б) тільки нерезиденти;

в) резиденти і нерезиденти.

9. Випадок, коли об’єкт податку стосовно до даного платника оподатковується в межах однієї чи кількох фіскальних юрисдикцій податком одного виду більш, ніж один раз, має назву:

а) подвійне оподаткування;

б) перекладання податку;

в) ухилення від оподаткування.

10. Залік податків, сплачених за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань носить назву:

а) податкова знижка;

б) зовнішній податковий кредит;

в) податкова угода (конвенція).

Ключові терміни і поняття: офшорні центри, відмивання „брудних” грошей, „брудні” гроші, відмивання „брудних” грошей як процес, обсяги і масштаби відмивання „брудних” грошей, організація процедури відмивання „брудних” грошей, стадії процесу відмивання „брудних” грошей, способи відмивання „брудних” грошей, операції, пов’язані з відмиванням „брудних” грошей, основні шляхи і методи протидії відмиванню „брудних” грошей, інтернаціональна організована злочинність, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ). Роль Ради Європи в боротьбі з відмиванням грошей.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Офшорні центри і відмивання „брудних” грошей.

2. Основні шляхи і методи протидії відмиванню „брудних” грошей.

3. Проблема кримінальної відповідальності за відмивання „брудних” грошей у законодавствах іноземних країн.

4. Функції і діяльність групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ).

5. Роль Ради Європи в боротьбі з відмиванням грошей.

6. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням „брудних” грошей в офшорних центрах.

7. Відмивання „брудних” грошей у країнах Центральної і Східної Європи.

Література

(1 - 4, 7 - 10, 12 - 14, 16, 21 - 26, 31)