- •Міжнародне оподаткування
- •Міжнародне оподаткування
- •З м і с т
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис навчальної дисципліни
- •1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.3. Зміст навчальної дисципліни «Міжнародне оподаткування»
- •Тема 1. Теоретико – методологічні аспекти міжнародного оподаткування
- •Тема 2. Загальні риси і специфіка оподаткування в різних країнах світу
- •Тема 3. Податки в міжнародній торгівлі
- •Тема 4. Рух капіталів та оподаткування іноземних інвестицій
- •Тема 5. Міжнародне подвійне оподаткування та механізм його врегулювання
- •Тема 6. Офшорні центри у системі міжнародного оподаткування
- •Тема 7. Міжнародне співробітництва в боротьбі з тінізацією економіки
- •2. Розподіл балів, які присвоюються студентам
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1. Теоретико – методологічні аспекти міжнародного оподаткування
- •План вивчення теми
- •Тема 2. Загальні риси і специфіка оподаткування
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Змістовий модуль 2. Особливості та перспективи розвитку міжнародного оподаткування
- •Тема 3. Податки в міжнародній торгівлі
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Тема 4. Рух капіталів та оподаткування іноземних інвестицій
- •План вивчення теми
- •Тема 5. Міжнародне подвійне оподаткування та
- •План вивчення теми
- •Тема 7. Міжнародне співробітництва в боротьбі
- •План вивчення теми
- •4. Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Тема 4. Рух капіталів та оподаткування іноземних інвестицій
- •Тема 7. Міжнародне співробітництва в боротьбі з тінізацією економіки
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •5.1. Індивідуальні науково-дослідні завдання (індз)
- •6. Підсумковий контроль
- •7. Спсок рекомиендованої літератури
Тема 6. Офшорні центри у системі міжнародного оподаткування
Суть і основні риси офшорних центрів. Класифікація офшорних центрів. Характеристика типових офшорних центрів. Юрисдикції з помірним оподаткуванням і нетипові офшорні центри.
Податкова політика в офшорних центрах. Офшорні центри: до мінімізації податкових витрат. Втеча від податків і ухиляння від них. Запобігання втечі і ухиляння від податків.
Способи використання офшорних центрів. Трансферт прибутку за допомогою заниження чи завищення цін. Ротаційна компанія як специфічний вид використання офшорних центрів. Суть і призначення ротаційної компанії. Правила заснування та функціонування ротаційної компанії. Зміна місця проживання як спосіб втечі чи ухиляння від сплати індивідуального прибуткового податку.
Офшорні центри і проблема подвійного оподаткування. Договори про запобігання подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків. „Шоппінг” податкових угод.
Основні методи, які обмежують операції через офшорні центри. Заходи з протидії ухилянню від сплати податків, які прийняті в міжнародному масштабі. Внутрідержавне антиофшорне регулювання. Заходи, прийняті різними державами з припинення спроб використання офшорних центрів для відхилення і втечі від податків.
Тема 7. Міжнародне співробітництва в боротьбі з тінізацією економіки
Офшорні центри і відмивання „брудних” грошей. Поняття „брудних” грошей. Відмивання „брудних” грошей як процес. Обсяги і масштаби відмивання „брудних” грошей. Організація процедури відмивання „брудних” грошей. Стадії процесу відмивання „брудних” грошей. Способи відмивання „брудних” грошей.
Розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням „брудних” грошей.
Основні шляхи і методи протидії відмиванню „брудних” грошей. Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням „брудних” грошей: становлення нормативно – правових основ. Проблема кримінальної відповідальності за відмивання „брудних” грошей у законодавствах іноземних країн. Практичні заходи боротьби з інтернаціональною організованою злочинністю. Функції і діяльність групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ). Роль Ради Європи в боротьбі з відмиванням грошей. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням „брудних” грошей в офшорних центрах. Відмивання „брудних” грошей у країнах Центральної і Східної Європи.
Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)
2. Розподіл балів, які присвоюються студентам
Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (заліку) за 100-бальною шкалою. Розподіл балів, що присвоюються студентам здійснюється в такому порядку:
Модуль І
|
Модуль ІІ (ІНДЗ) |
Сума | ||||||
Змістовий модуль 1 |
Змістовий модуль 2 |
20 |
100 | |||||
17 |
63 | |||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 | ||
8 |
9 |
8 |
19 |
9 |
9 |
18 |
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Оцінка за шкалою ВНЗ |
Оцінка при підсумковому контролі у формі екзамену |
Оцінка при підсумковому контролі у формі заліку |
Оцінка за шкалою ECTS | |
90-100 |
5 (відмінно) |
Зараховано |
А (відмінно) |
Відмінне знання матеріалу лише з незначною кількістю помилок |
80-89 |
4 (добре) |
В (дуже добре) |
Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками | |
70-79 |
С (добре) |
Загалом добрі знання, але з помітними помилками | ||
60-69 |
3 (задовільно) |
D (задовільно) |
Пристойно, але із значними недоліками | |
50-59 |
Е (достатньо) |
Відповідає мінімальним вимогам | ||
21-49 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
Не зараховано |
FX |
Недостатньо: необхідно доопрацювати і повторно скласти залік чи екзамен |
0-20 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом |
F |
|