Функції та ролі паблік рилейшнз

Паблік рилейшнз як наука виконує декілька головних функцій, котрі відображають специфіку її предмета та місце в системі наук:

• комунікативна..

• Інформаційна.

• Експресивна.

• Прагматична.

• Прогностична.

• Посередницька.

• Захисна.

• гармонізація суспільних відносин.

Основні вимоги сучасних ринкових суб’єктів до фахівців з паблік рилейшнз:

Фахова підготовка:

• економічна вища освіта для розуміння основних ринкових процесів, які відбуваються в економіці держави і на певних ринках;

• знання сучасних досягнень психології для можливості встановлення результативних комунікативних контактів;

• знання сучасних досягнень соціології, соціальної психології, політології;

• аналітичні здібності, соціально-психологічних ситуацій, які склалися;

• уміння навчатися й навчати членів колективу;

• знання іноземних мов;

• знання персонального.

Особисті риси:

• комунікабельність;

• бажання зрозуміти та вміння переконувати;

• наявність творчого потенціалу та здатності нестандартно мислити;

• прагнення жити своєю професією і повністю їй віддаватися;

• реалізм;

• ерудованість;

• авантюризм.

Особисті якості фахівця з паблік рилейшнз.

1. Здатність ладнати зі всіма людьми.

2. Конфліктологічна компетентність.

3. Здібність до комунікації.

4. Інформаційна компетентність.

5. Здібність до організації.

6. Особиста цілісність, як в професійній, так і приватному життю.

7. Уява – здібність до творчості

8. Здібність до пошуку.

9. Здібність до досліджень і аналізу результатів PR-кампанії.

Тема 2. Витоки та історія розвитку паблік рилейшнз

План

1. Першовитоки Паблік рилейшнз.

2. Зародження основ професії паблік рилейшнз в Америці.

3. Перші PR-фірми, перші професіонали – PR-спеціалісти.

4. Епоха Франкліна Рузвельта: паблік рилейшнз у дії.

5. Загальні причини становлення і розвитку паблік рилейшнз у США.

6. Глобалізація Паблік рилейшнз як професіональної системи.

7. Стан паблік рилейшнз в Україні.

Елементи паблік рилейшнз:

– застосування діалогу як двосторонньої комунікації;

– риторика;

– формування іміджу політиків та державних діячів;

– вивчення, урахування та вплив на громадську думку;

– засоби масової інформації;

– просвітництво;

– діяльність громадських організацій та спеціалізованих

інституцій інформування;

– пропаганда;

– реклама тощо.

Таблиця 2.1.

Р. Смит в історії сучасних PR виділяє чотири етапи:

	1. «Ера маніпулювання» (ХIX в.)	2. «Ера інформування» (початок ХХ в).	3. «Ера переконання» (середина ХХ в.)	4. «Ера взаємовпливу» (конец ХХ в.)
Мета:	пропаганда	розповсюдження інформації і правдивість	вплив на громадську думку і поведінку	взаєморозуміння і вирішення конфліктів
Характер комунікацій:	одностороння	одностороння	двостороння	двостороння
Область застосування	маркетинг, спорт, розважальні заходи	уряд, некомерційні організації, бізнес	конкурентно-орієнтований бізнес	регульований бізнес, уряд, некомерційні організації
Взаємопов’язані події	Вперше офіційний вираз «зв'язки з громадськістю» («public relations») висловив президент США Т. Джефферсон, в 1807 р. Вже в 30-і рр. XIX в. Поняття «Public relations» увійшло до вживання як «relation s for the general good» («відносини ради загального добробуту»).	У 1906 р. PR-практик А. Ли опублікував «Декларацію про принципи»– перший моральний кодекс професії, де сформулював основне завдання PR-фахівців– «спонукати людей вірити в те, що правління корпорацій переслідують щиру мету, заручитися їх довірою».	Э. Бернайз — перший теоретик в області PR. Спостерігається активне становлення PR як професії і наукової дисципліни. Створюються міжнародні об'єднання фахівців, що працюють у сфері PR розробляються кодекси професійної поведінки.	Прискорене зростання високих технологій і збільшення числа комунікаційних каналів. Зростає попит на PR-технології в бізнесі, політиці і соціальній сфері. Інтернет відкриває нові можливості для розвитку PR.