Розділ 3. Застосування інформаційних систем і технологій у страховій діяльності

3.1. Інформаційні технології в наск «Оранта»

Система страхування – спеціальне програмне забезпечення, яке розроблене для обліку страхової інформації в відповідності до страхової науки. Набір страхових функцій для кожного робочого місця набагато більший, ніж в універсальних програмах. Завдання такої системи – здійснювати аналіз по різним критеріям в межах компанії, попереджувати зловживання, ефективно відслідковувати та корегувати хід страхування.

Рис. 3.1. Головне вікно програми «Система страхування»

Варто зауважити, що доступ до системи страхування є в конкретно визначених працівників, система захищена паролем, який для кожного користувача є різним.

Система страхування це є одна велика БД, що містить усю інформацію яка надходить у компанію. Вона включає в себе також БД клієнтів. БД клієнтів потрібна для того, щоб можливо було ідентифікувати клієнта (по тим чи іншим параметрам – ідентифікаційний код, прізвище, адреса ). На кожного клієнта має бути лише один запис в базі даних з усіма його параметрами, а в усіх інших місцях, де зазначається цей клієнт, потрібно вказувати лише посилання на нього в клієнтській базі. Таким чином є можливість відслідковувати історію клієнта, а саме: всі договори страхування, що уклав один страхувальник (для надання деяких бонусів), справи по врегулюванню, в яких фігурує дана особа, формування листів-повідомлень для привітання з Днем народження, Новим роком, розсилки корпоративних новин та інше.

Система страхування призначена в основному для обліку бланків суворої звітності (договорів страхування). Обробка полісів включає в себе:

• Прийняття полісів з головного офісу.

• Видачі полісів агентам.

• Оформлення власне договору страхування (заповнення полісу).

• Внесення полісу в електронний варіант (систему страхування).

• Підв’язка полісу до відповідного платежу.

• Списання полісів з системи страхування.

• Передача полісів в архів.

Варто зазначити, що у НАСК «Оранта» досить добре розвинена філіальна мережа. Ті агенти, що працюють за межами офісу, тобто у регіонах та по філіях не мають спеціалізованого програмного забезпечення для відповідного оформлення документації по бланках суворої звітності.

Агенти, що працюють поза офісом щомісячно отримують у офісі (у системного адміністратора) чисті договори страхування і в кінці місяця здають їх заповнені копії разом зі звітом.

Отримуючи ці звіти, системний адміністратор переносить інформацію із паперових (заповнених полісів) у систему страхування (у електронний варіант). Тобто крім тих полісів, що подають агенти, що працюють у офісі, системний адміністратор повинна внести ще й поліси тих, хто працює поза офісом, оскільки у них немає жодного доступу до системи страхування.

Оскільки чисті поліси агенти беруть на початку місяця, то звіти здають в основному в кінці місяця. Виходить так, що системний адміністратор буквально за пару днів має внести дуже великий обсяг даних, близько 600-700 заповнених полісів. Варто зазначити, що в середньому на внесення одного поліса йде близько 4-5 хвилин. Тобто, щоб внести такий об’єм даних потрібно досить багато часу. Крім того, системний адміністратор повинна не тільки внести здані поліси, а й зробити перевірку самих поданих звітів, потім підв’язку внесених полісів, списання внесених полісів та передати їх до архіву.

Отже, основним недоліком поточної організації взаємодії співробітників на підприємстві є відсутність у агентів, що працюють поза межами офісу доступу до джерела внесення інформації (заповнених полісів), що спричиняє велику завантаженість системного адміністратора, оскільки за процес внесення полісів відповідає саме вона.