Стосовно вивчення економічних процесів системний підхід означає виконання таких робіт:

• вивчення взаємозв’язаних об’єктивних економічних законів, які визначають характер і засади планування;

• визначення мети розвитку даної системи з позицій більшої системи, частиною якої вона є, для правильного формування критерію оптимального планування;

• структурний аналіз систем, який розкриває характер взаємозв’язків і призначення кожної підсистеми;

• дослідження особливостей управління і механізму зворотних зв’язків для найкращої реалізації планів;

• визначення характеру і ступеня впливу на систему умов її функціонування (середовища) для підвищення надійності планових розрахунків;

• вивчення процесів прийняття рішень у кожному блоці системи з урахуванням його взаємодії з іншими підсистемами і його місця в системі в цілому.

Початок застосування цього підходу до розв’язання проблем пов’язаний з іменем професора філософії університету Колумбії Джона Девея (John Dewey), який 1910 року описав три етапи робіт, які слід виконувати за розв’язання проблеми (суперечності):

1)розпізнайте суперечність;

2)зважте альтернативні твердження;

3)сформулюйте висновок (кінцеву оцінку). Девей не використовував термін «системний підхід», але він виявив природну послідовність розв’язання проблем: з’ясувати проблему, потім, зважаючи на різні шляхи, знайти її можливі розв’язки, і нарешті, вибрати розв’язок, який є найкращим.

Рекомендований метод для використання комп’ютера став відомий як системний підхід (Systems Approach), що включав серію кроків розв’язування проблем, згідно з якими проблема спершу вивчається, потім розглядаються альтернативні розв’язки і вибраний розв’язок упроваджується. Системний принцип став одні­єю з методологічних засад для розроблення і розвитку інформаційних систем організаційного управління.

Системний підхід за розв’язання економічних завдань знайшов широке застосування, якому сприяла низка об’єктивних причин:

• Автоматизація управління висуває на перший план необхідність вивчення економічної системи в її цілісності.

• Створення економічно ефективних інформаційних систем управління потребує встановлення відносної відособленості об’єктів управління, без чого неможливе інформаційне забезпечення обчислювального процесу з розв’язання господарських завдань.

• Головними компонентами економічно-виробничих процесів є працівники, які забезпечують виконання і виробничих процесів, і процесів управління: їх взаємодія між собою і з матеріально-енергетичними потоками утворює таку сукупність внутрішніх зв’язків економічного об’єкта, яку необхідно аналізувати в цілому, тому що лише це забезпечить виявлення справжнього змісту подібного переплетіння залежностей.

• Системний підхід відкриває шлях до розпізнавання найскладніших об’єктів, до відокремлення справжніх економічних об’єктів від «несправжніх», сконструйованих абстрактно, шляхом конгломерації різних параметрів та характеристик.

• Системний підхід сприяє звільненню мислення від традиційних схем і принципів та відкриває шлях до розв’язання нових типів наукових завдань.