Блок питань №4, питання 14

Народний депутат України є обраним відповідно до Конституції і законів України повноважним представником українського народу у Верховній Раді України, який протягом строку дії депутатського мандата здійснює законодавчо визначені повноваження.

Правовий статус народного депутата України - це його місце і роль у системі правовідносин як представника українського народу в парламенті, визначені і гарантовані Конституцією і законами України.

Правовий статус зберігається на весь строк дії депутатського мандата.

У своїй діяльності народний депутат України повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших громадян України, утримуватися від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Народний депутат України не повинен використовувати мандат у корисливих цілях.

Народним депутатом України може бути громадянин України (ч. 2 ст. 76 Конституції України), який:

* на день виборів досяг двадцяти одного року;

* має право голосу;

* проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку (ч. З ст. 76 Конституції України).

Принципи правового статусу народного депутата України - це основні засади та вихідні ідеї, які відображають найсуттєвіші характерні ознаки правового стану народного депутата України в суспільстві та державі.

Основними принципами правового статусу народного депутата України є:

* рівноправність депутатів, що означає їх однакову можливість обирати та бути обраними до органів парламенту (комісій, комітетів та ін.), займати посади у Верховній Раді України, реалізовувати своє право на депутатський запит та звернення, виступати на пленарних засіданнях парламенту, мати право законодавчої ініціативи, користуватися пільгами, що передбачені чинним законодавством тощо;

* несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі (ч. 2 ст. 78 Конституції України). Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду (ч. 4 ст. 8 І Конституції У країни);

* виконання народним депутатом України своїх повноважень на постійній основі (ч. 1 ст. 78 Конституції України). Це означає, що народний депутат України за виконання депутатських повноважень отримує заробітну плату у розмірах, встановлених Верховною Радою України, а в трудовій книжці має бути відповідний запис про працевлаштування такої особи;

* депутатський індемнітет - має двояке трактування в науці права:

1) матеріальна винагорода за виконання народним депутатом України своїх депутатських повноважень;

2) народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (п. 2 ст. 80 Конституції України).

На сьогодні фактично в усіх демократичних державах визнано депутатський індемнітет. Останній склався історично. Ще за часів феодальної доби члени станово-представницьких установ у Європі користувалися захистом щодо дій королівської влади. Інститут індемнітету властивий не лише країнам романо-германської, а й англосаксонської правової сім'ї. Під поняттям "індемнітет" в англомовних державах розуміється "привілей свободи слова". Обсяг індемнітету в різних державах неоднаковий, наприклад, у ФРН депутати на загальних підставах несуть юридичну відповідальність за наклеп, у Литві та Білорусії - за наклеп та образу. Аналогічна конституційна норма, як зазначалося вище, діє і в Україні;

* вільний депутатський мандат - виборці не можуть відкликати народного депутата України, оскільки він представляє інтереси усієї нації, а не лише тих виборців, які віддали за нього свій голос на виборах. Разом з тим запровадження пропорційної виборчої системи в Україні зумовило поглиблення політичної структурованості Верховної Ради України, логічним наслідком якої стало посилення партійної дисципліни;

* депутатська недоторканність (імунітет), правовим наслідком якої є неможливість затримання, арешту чи притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України без попередньої згоди Верховної Ради України (ч. З ст. 80 Конституції України). Народному депутату України згідно з ч. І ст. 27 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року1 гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Обмеження прав і свобод народного депутата України (порушення таємниці телефонних розмов, кореспонденції, огляд транспортного засобу, житлового чи службового приміщення, його затримання) допускаються лише за згоди Верховної Ради України за умови неможливості отримання необхідної інформації іншим способом.

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України ініціюється відповідно органами досудового слідства і судовими органами. Подання щодо народного депутата України повинно бути підтримане і внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України. Таке подання має бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України. Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, та встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів. На засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, проте її відсутність на засіданні відповідного комітету без поважних причин не є перешкодою для розгляду питання і прийняття рішення комітетом.

Верховна Рада України розглядає на пленарному засіданні внесене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України у визначений нею день, але не пізніше 7 днів з дня подання відповідного висновку комітетом.

Рішення про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, Його затримання чи арешт Верховна Рада України приймає згідно з ч. 8 ст. 221 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від ЇЇ конституційного складу, яке оформляється постановою Верховної Ради України. Таке рішення не переглядається, крім випадку виявлення обставин, що не були відомі Верховній Раді України під час розгляду цього подання. Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України негайно повідомляє відповідно Генерального прокурора України чи Голову Верховного Суду України.

Історія знає різні обсяги депутатського імунітету. Наприклад, у Фінляндії заарештувати депутата та порушити проти нього кримінальну справу можна і без згоди на те парламенту за умови, якщо вчинення парламентарієм того чи іншого діяння тягне за собою відповідно до кримінального законодавства позбавлення волі не менш як на шість місяців. У Македонії та Словенії такий строк подовжений до п'яти років. Думається, що подібна практика була б корисною й для України.

Отже, статус народного депутата України відображає правовий статус українського парламенту, ступінь демократичності суспільства та стан безпосередньої і представницької демократії в державі. Статус народного депутата України є багатогранним як за функціями і повноваженнями, так і за змістом та видами діяльності, які здійснює народний депутат України. Це пояснюється тим, що народний депутат України - це виборний представник українського народу у Верховній Раді України, покликаний здійснювати функції парламенту, українського народу та Української держави у відповідності до Конституції та законів України.

Повноваження народного депутата України - це сукупність закріплених Конституцією і законами України, його прав та обов'язків для здійснення покладених на нього функцій.

Повноваження народного депутата України в парламенті:

1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;

2) бере участь у роботі депутатських фракцій, комітетів, комісій, утворених Верховною Радою України;

3) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;

4) має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, яке передбачене у ст. 93 Конституції України і є одним з найважливіших його прав;

5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України, у парламентських слуханнях;

6) має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

7) має право пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

8) має право депутатського запиту і депутатського звернення до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших суб'єктів правовідносин тощо.

Депутатський запит - це вимога народного депутата України, народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом України, а у випадку, передбаченому п. 34 ч. І ст. 85 Конституції України, на вимогу групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України і розглядається на її засіданні.