Лексичні норми

Лексичні норми регламентують правила слововживання, їх фіксують насамперед словники: «Словник української мови» в 11-ти томах (1971—1980 рр.), «Новий тлумачний словник української мови» (1998 р.), «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (2001 р.), «Український орфографічний словник» (2002 р.), «Російсько-український словник ділового мовлення» (автор Шев­чук С.В., 2010 р.).

Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:

• незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис «Вечірній Київ» відсвяткував свій ювілей. Часопис — періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис

• невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови, яке є «одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову».

Синоніми

Синоніми - це слова різні за звучанням, але мають тотожне чи близьке значення: обов'язково - неодмінно; конче — доконче - неминуче: властивий - притаманний; проживати - мешкати; аргумент — (у полеміці) доказ, підстава, обгрунтування.

Тексти офіційно-ділового стилю вимагають однозначності, й через те точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали й витлумачували той чи інший закон, наказ, договір, контракт.

Щоб збагатити свій активний запас слів, радимо частіше звертатися до «Словника синонімів української мови» у двох томах (2001 р.). Що повніший синонімічний ряд, то легше вибрати найточніше, найвлучніше слово для висловлення думки. Основна функція синонімів - урізноманітнення власного мовлення, уникнення повторів.

Українська мова багата на абсолютні синоніми — слова, що відрізняються лише звучанням. Із двох слів для називання того самого поняття мовці перевагу чомусь надають іншомовному, запозиченому, а не оригінальному українському.

ПАРОНІМИ

Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми - це слова (пари слів), які мають подібність у мор­фологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів — слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного,— для паронімів така взаємозамінність неможлива. Перевірити значення паро­німів можна за словником: Гринчишин Д.Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови.- К., 1986.

Виборний - виборчий

Виборний - який визначається або обирається голосуванням: Ви­борна посада.

Виборчий - пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються ви­бори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.

Гривня — гривна

Гривня — грошова одиниця незалежної України: п 'ять гривень, курс гривні.

Гривна - металева шийна прикраса у вигляді обруча: Кольє нага­дують давньоруські гривни.

Громадський — громадянський

Громадський — який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов'язаний з суспільне корисною діяльністю: громадські організації, громадська думка.

Громадянський - який стосується громадянина як члена суспіль­ства, властивий йому: громадянський обов 'язок, громадянська муж­ність.