2. Структура міжнародного ринку туристичних послуг

Існує багато визначень індустрії туризму. Одне з найбільш вдалих було сформульовано на конференції ООН по торгівлі і розвитку:

Туристична індустрія – це сукупність виробничих і невиробничих видів діяльності, направлених на створення товарів і послуг для туристів.

Тобто, туристична індустрія – це сукупність готелів і інших засобів розміщення, засоби транспорту, об’єктів пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного і іншого призначення, організацій, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.

Основними елементами міжнародної туристичної індустрії є наступні:

1. сектор транспортних перевезень (залізничний, автобусний, таксомоторний, морський, внутрішній водний і повітряний транспорт);

2. сектор розміщення і харчування.

Всі місця розміщення туристів поділяються на колективні (готелі, спеціалізовані та інші аналогічні заклади) та індивідуальні (власне або орендоване житло тощо).

Готелі – класифікація: класичні, готелі економічного класу, рісорти, мотелі, системи володіння відпочинком (таймшери – ощадний відпочинок – зростання ринку – 15% в рік). Сьогодні ринок власності на канікули поділений між відомими, перш за все американськими корпораціями, такими як Хілтон Готелз Корпорейшн, Марріот Інтернешнл, Дісней тощо.

За даними ВТО в 1997 р. нараховувалось 29 млн. готельних місць.

Види закладів громадського харчування (ресторани з повним, тематичним, банкетним обслуговуванням, шведським столом; кафетерій, кав’ярня, кофе-шопи, кейтеринг, їдальні на підприємствах).

3) Сектор розваг – це заклади розважального характеру (цирки, зоопарки, атракціони, ігротеки, парки відпочинку), видовищні заходи (концерти, вистави, спортивні змагання тощо), історико-культурні місця.

Перші визначні місця:

З древніх часів визначні місця були головною метою туристів. 7 чудес світу:

1. Древньоєгипетські піраміди, включаючи Сфінкса (єдине чудо, яке збереглося до наших днів);

2. Висячі сади Семіраміди у Вавилоні (зараз Ірак);

3. Мавзолей в Галікарнасі (Туреччина);

4. Статуя Зевса в Олімпії (Греція);

5. Колос Родоський (острів Родос, Греція)

6. Маяк в Александрії (Єгипет)

7. Храм Артеміди, або храм Діани (Туреччина)

До знаменитих світових визначних місць відносяться також:

1. Тадж Махал (Індія);

2. Велика Китайська стіна тощо.

Чудеса природи: Великий Каньйон, Ніагарський водоспад, національні парки, океани, озера, а також великі міста, музеї, пам’ятники.

Сьогодні особливе місце у світовій індустрії розваг займають тематичні парки (не лише розважальний, але й інформаційно-пізнавальний характер – в Діснейленді – від курсів по стрижці кущів до семінарів по менеджменту). Лише в США нараховується понад 600 тематичних парків.

Удосконалення діючих і відкриття нових атракціонів, будівництво тематичних парків, вимагає значних інвестицій (так, в Євродіснейленд (1994 р.) було вкладено інвестицій 3,150 млрд. дол., при цьому окремі атракціони коштували понад 20 млн. дол.). Доходи від тематичних парків – в США – 2,872 млн. дол. в рік (94 млн. відвідувачів), Європі –1,782 млрд. (59,1 млн. відвідувачів), Азія 1,376 млрд. дол. (31 млн. відвідувачів).

4) Туроператори і турагенти

Туроператор – це туристичне підприємство (організація), яке займається розробкою туристичних маршрутів і забезпечує їх функціонування, встановлює ціни на тури за розробленими маршрутами. Туроператор продає тури турагентам з метою випуску і продажу путівок за своїми ліцензіями.

Туроператори виконують провідну роль у міжнародному туризмі, оскільки саме вони створюють пакет різних послуг (транспорт, розміщення, харчування, трансфер, розваги тощо).

Турагент – це організація-посередник, що реалізує туристичний продукт туроператора і працює безпосередньо на туристичному ринку. Турагент отримує за свою діяльність комісійну винагороду (7-15% від вартості туру) і не несе відповідальності за якість туру.

Згідно з даними ВТО, основний напрямок їх діяльності полягає в наданні інформаційних послуг. Лише 48% клієнтів знають, куди вони хотіли б поїхати, 35% мають дуже смутне уявлення про це, а 17% не мають його взагалі.

За різними оцінками у світі нараховується від 20-30 до 70 тис. турагентів. Провідним турагентом в США є Амерікен експрес (Нью-Йорк), який має 1500 торгових точок, валовий оборот продаж – 7,2 млрд. дол (4,3 млрд. – від продажу авіабілетів).

В Європі зосереджено близько 70% всіх роздрібних туристичних фірм (в них зайнято 200 тис. чол, сумарний оборот – 75 млрд. дол., в ЄС – 50,5 млрд.)

У концепції туристичного попиту пріоритетне місце відводиться споживачу. Тому особливої уваги заслуговує вивчення відвідувачів, чиї потреби і бажання необхідно задовольнити.

Туристи, що об’єднані в одну групу, володіють притаманним стереотипом поведінки. Тому виділяють наступні групи туристів за географічною ознакою:

1. американці – готові витратити значні суми коштів на відпочинок, але і розраховують отримати багато. Вимогливі до рівня сервісу. Жаліються, якщо їхні очікування не справджуються;

2. англійці – дуже складний сегмент ринку. Бувають наївними. Ніколи не жаліються одразу, але можуть пожалітися потім;

3. французи – витончений ринок. Не розуміють, чому весь світ говорить англійською, а не по французькою. Часто не стримані, люблять лише свою національну їжу.

4. Німці – важкий ринок. Дуже розбірливі, часто жаліються, пунктуальні і у всьому вимагають чіткості в організації поїздок;

5. Японці – більш легкий ринок. Їх можна зорганізувати на будь-який захід. Досить точні. Мають досить приблизне уявлення про традиції і культуру країни відвідування, але хочуть взнати якомога більше. Фанати фотографії: фотографують все, що рухається і не рухається, що відкидає тінь і навіть саму тінь. Не люблять змішуватись з представниками різних національностей.

Запропонована ВТО класифікація туристів за віком можу бути прийнята за основу українськими туристичними фірмами і використана ними з врахуванням місцевих особливостей.