2. Методика теплотехнічного розрахунку огороджувальних конструкцій виробничих будівель.

При будівництві індивідуальних будинків важно знати теплопровідність стіни будинку. Приведу простий розрахунок термічного опору стіни будинку, розташованому в передмісті Києва. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі житлового будинку Rqmin=28 м2·K/Вт (відповідно до ДБН В.2.6-31:2006)

Опір теплопередачі стіни розраховується за формулою

R=1з+ni=1Ri+1в

де вз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньою поверхонь стіни, які приймаються згідно ДБН. Для нашого випадкув=87 Вт/(м2·K),з=23 Вт/(м2·K) Ri - термічний опір ш-го шару стіни, м2·K/Вт Визначається по формулі

Ri=iip

ip - теплопровідність матеріалу i-го шару стіни в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2·K)

Розрахункова температура зовнішнього повітря: -22°C Розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення: +20°C Розрахункова відносна вологість внутрішнього повітря приміщення: 55%

Візьмемо популярну конструкцію стіни: пінобетон 20см облицьований цеглою 12 см з повітряною прошарком 10см. Коефіцієнт теплопровідності пінобетону в стіні 0.17 до 0.20 Вт/(м2·K). Для розрахунку приймемо 0.18 Вт/(м2·K). Звідси, термічний опір шару пінобетону 0.20 м/(0.18 Вт/(м2·K)*1м)=1.11 м2·K/Вт

Коефіцієнт теплопровідності цегли в стіні 0.81 Вт/(м2·K). Звідси, термічний опір шару лицевої цегли 0.12 м/(0.81 Вт/(м2·K)*1м)=0.15 м2·K/Вт

Термічний опір повітряного замкнутого прошарку 0.18 м2·K/Вт

Сума термічних опорів шарів стіни: 1.44 м2·K/Вт

Приведений опір теплопередачі стіни:

R=1з+ni=1Ri+1в=123+144+187=16

що менше Rqmin=28м2·K/Вт. Стіну потрібно утеплювати (наприклад, не менше 6.5 см пінопласту).

Якщо стіна будується з пінобетону в 2 блока (40 см), то приведений опір теплопередачі стіни дорівнює 2.71 м2·K/Вт. Це також менше нормативної величини. Але в цьому випадку достатню обшити стіни гіпсокартоном з внутрішньої сторони стіни, або використати яку не будь теплу штукатурку.

Остапов Ігор Сергійович

Алгоритм визначення розрахункових параметрів та складання енергетичного паспорта.

Алгоритм визначення розрахункових параметрів та складання енергетичного паспорта визначено Додатком А ДСТУ-Н Б.А.2.2.5-2007 «НАСТАНОВА З РОЗРОБЛЕННЯ ТА СКЛАДАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАСПОРТА БУДИНКІВ ПРИ НОВОМУ БУДІВНИЦТВІ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ»

7.1 Дані, включені до енергетичного паспорта будинку, повинні бути викладені в наступній послідовності: 

• відомості про тип, функціональне призначення та конструктивне рішення будинку, поверховість; 

• розрахункові кліматичні параметри, включаючи дані про опалювальний період; 

• дані про об’ємно-планувальні рішення з наведенням геометричних характеристик та орієнтації будинку у просторі, площі огороджувальних конструкцій; 

• проектні теплотехнічні показники теплоізоляційної оболонки будинку, що включають приведений опір теплопередачі як окремих компонентів огороджувальних конструкцій, так і будинку в цілому; 

• проектні енергетичні показники, що включають розрахункові питомі тепловитрати на опалення будинку за опалювальний період, віднесені до 1 м² опалюваної площі (або на 1 м³ опалюваного об’єму); 

• клас енергетичної ефективності будинку; 

• рекомендації з підвищення енергетичної ефективності будинку. 

7.2 До енергетичного паспорта обов’язковим додатком повинні бути включені розрахунки теплотехнічних та енергетичних показників згідно з таблицею Ф3 ДБН В.2.6-31.