- •Основи радіолокації
- •1. Узагальнена структурна схема рлс.
- •2. Основні тактико-технічні характеристики рлс.
- •3. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 4-6).
- •4. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
- •5. Основні технічні характеристики антен рлс.
- •6. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
- •7. Основне рівняння радіолокації.
- •8. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
- •9. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •10. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •11. Джерела активних та пасивних перешкод (завад). Джерела активних перешкод:
- •Джерела пасивних перешкод:
- •16. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
- •17. Класифікація радіолокаційної інформації.
- •18. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
- •19. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
- •20. Методи зйому радіолокаційної інформації в рлс.
- •21. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
- •22. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
3. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 4-6).
імпульсна потужність Pі;
середня потужність Pср;
тривалість зондуючого сигналу і його вигляд;
частотний діапазон РЛС;
частота проходження зондуючих імпульсів;
ширина діаграми спрямованості антени РЛС і рівні її бічних пелюсток;
коефіцієнт шуму приймача;
споживана потужність.
4. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
Потужність коливань (імпульсна або пікова): визначається з рівняння радіолокації з врахуванням тривалості відбитого сигналу :
;
де: N0= kT0 (Kш + γа –1) – спектральна щільність шума; k – постійна Больцмана;
Т0 – абсолютна температура у градусах Кельвіна; Кш – коефіцієнт шуму приймача; γа – відносна шумова температура антени; q - відношення сигнал / шум по напрузі на вході приймача, яке необхідно для забезпечення потрібної імовірності вірного виявлення цілей; Gпер., Gпр. – коефіцієнти підсилення приймальної та передавальної антен; σц. – ефективна відбиваюча поверхня цілі при довжині хвилі зондуючого сигналу λ; η п.п. – КПД приймально – передаючого антенно – фідерного тракту; F 2пер., F 2пр. – множники, які враховують вплив поверхні Землі на енергію сигналу при його випромінюванні та прийманні.
Середня потужність коливань : для усереднення потужності періодичної послідовності імпульсів достатньо зробити розподіл енергії сигналу одного імпульсу в інтервалі Тп.:
Рср. = Еимп. \ Тп. = Ри. · τе. · Fп. = Ри.· :
де: Еимп. – енергія прямокутного імпульсу тривалістю τимп.; τе. – енергетична тривалість імпульсу; g = Тп.\ τимп. = 1 \ Fп. · τимп. - скважність імпульсів.
5. Основні технічні характеристики антен рлс.
Коефіцієнт направленої дії (КНД) антени - відношення квадрата напруженості поля, створюваного антеною в даному напрямі, до середнього значення квадрата напруженості поля по всіх напрямах
КНД (D) є відношення вектора Пойнтінга П, створюваного антеною в даному напрямі, до значення вектора Пойнтінга еталонної антени Пет в цьому ж напрямі при однакових відстанях (r) до даної точки і рівних випромінюваних потужностях P = Pет.
D(Θ,φ) = П(Θ,φ) / Пет
або КНД - це число, що показує в скільки разів необхідно збільшити потужність випромінювання P при переході від даної антени до еталонної, щоб зберегти незмінною напруженість поля в точці прийому.
Коефіцієнт підсилення (КП) антени - відношення потужності на вході еталонної антени до потужності, що підводиться до входу даної антени, за умови, що обидві антени створюють в даному напрямі на однаковій відстані рівні значення напруженості поля або такої ж щільності потоку потужності.
КП антени показує, в скільки разів необхідно збільшити потужність на вході антени (вихідну потужність передавача) при заміні даної антени ідеальною ненаправленою антеною, щоб значення щільності потоку потужності випромінюваного антеною електромагнітного поля в точці спостереження не змінилося
G(Θ,φ) = D(Θ,φ) η
Коефіцієнт корисної дії (ККД) антени (у режимі передачі) - відношення потужності радіовипромінювання, створюваного антеною, до потужності радіочастотного сигналу, що підводиться до антени η = RΣ / (RΣ + RВ), де: RΣ і RВ - опір випромінювання і втрат відповідно