Рейтингова система контролю успішності навчання.
Рейтинг - оцінка діяльності будь-якої особи або групи осіб у балах (очках) і їх ранжування за набраною сумою.
Модульний контроль і визначення рейтингу студентів використовуються з метою стимулювання систематичної і самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінювання їх знань, виявлення і розвитку творчих здібностей.
Сформулюємо загальні принципи рейтингової системи:
Оцінка навчальної роботи студентів здійснюється у балах рейтингу (в окремих випадках застосовується звичайна система оцінок з наступним перерахунком у рейтинг).
Обов'язковий облік поточної роботи студентів у поточній оцінці з предмета (у ряді випадків підсумкова оцінка визначається лише за поточним контролем).
Інтегрування навчальної роботи студента, вирахування сумарного рейтингу за семестр, навчальний рік, період навчання.
Ранжування студентів за сумарним рейтингом.
Характерним є той факт, що при обчисленні навчального рейтингу студента у тій чи іншій формі враховується значення (вагомий коефіцієнт) конкретних дисциплін у переліку навчального плану з даної спеціальності. Введення вагомих коефіцієнтів дисциплін дає змогу більш об'єктивно врахувати здібності, нахили і поривання студентів з обраної спеціальності, усунути попередній підхід до оцінки результатів їх навчальної роботи.
Рейтингова система за певних умов помітно впливає на інтенсивність, ритмічність і якість навчальної роботи студентів.
Можна виділити вирішальні фактори такого впливу:
спонукання (мотивація) студентів до систематичної активної роботи впродовж семестру;
розширення і підвищення ролі самостійної роботи над навчальним матеріалом;
підвищення рівня індивідуалізації навчання;
фактор змагання у навчанні;
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення;
підвищення роботи викладацького складу.
Найбільш розповсюдженими об'єктами рейтингового контролю є: поточна робота студента, іспити, заліки, окремі роботи на практичних і лабораторних заняттях, курсові роботи, колоквіуми, контрольні роботи; участь у олімпіадах, конференціях, науково-дослідній роботі; відповіді на запитання, тести; конспекти, статті, реферати і т.д.; індивідуальні завдання та самостійна робота; своєчасність здачі завдання або строки його виконання; участь у громадському житті, регулярність відвідування занять, вивчення додаткових дисциплін.
З метою стимулювання студентів, що регулярно відвідують лекції, у деяких вузах передбачені додаткові бали, в інших випадках за пропуски лекцій застосовують "штрафні бали".
У багатьох вузах рейтинговий контроль застосовують разом з модульним навчанням.
Модульний контроль знань студента проводиться після завершення лекційних, семінарських, лабораторних і практичних занять, що відносяться до даного модулю. Він проводиться в формі виконання письмових контрольних завдань, які містять питання (в формі тесту) для перевірки знань фактичного матеріалу модуля, і задачі.
Структура завдань, система і критерії оцінки результатів модульних контрольних завдань розробляється викладачами і затверджується головою предметної комісії.
Критерії оцінювання доводяться до відома студентів перед проведенням модульного контролю.
Модульний контроль проводиться три рази на протязі семестру в тижні, вільні від навчання. Тижні модульного контролю встановлюються наказом директора на навчальний рік. Дні, час і місце проведення модульного контролю з конкретних навчальних дисциплін визначається графіком, складеним завідуючим кафедрою.
В один день для студента встановлюється модульний контроль з однієї навчальної дисципліни. Тривалість проведення модульного контролю - чотири академічні години.
Виконання конкретних завдань здійснюється кожним студентом індивідуально.
Контрольні завдання рахуються успішно зданими, якщо вони оцінені не нижче II балів (при використанні двадцятибальної шкали).
Поділ навчального матеріалу на модулі і конкретну кількість модулів з кожної навчальної дисципліни визначається предметною комісією і доводиться до відома студентів не пізніше двох тижнів до його проведення.
Студент, який успішно здав весь модульний контроль, може бути звільнений від семестрового екзамену.
Переваги модульно-рейтингового контролю полягають у тому, що він дає можливість звести до мінімуму так званий "період розкачування" на початку семестру, оскільки думки про те, що до кінця далеко і ще устигнеться усе підігнати виникнути не можуть - цикл крайнє стислий - на "потім" відкладати ніколи.
Функціонування рейтингової системи організації навчального процесу можливо лише за умови всебічного розвитку у студентів потягу до навчання, інтересу до знання, творчості та ініціативи.
Рейтинг студента з успішності складається з рейтингів з окремих дисциплін, тобто з міні-рейтингів, які дають відповідну суму балів.
Традиційна система перевірки та контроль знань не завжди дає змогу накопичувати достатню кількість оцінок. Це знижує активність студентів, а оцінка їх знань викладачем може бути некоректною. Тому необхідна мотивація до активного самостійного вивчення студентами навчальних дисциплін, якою може бути міні-рейтинг. Ця форма контролю знань забезпечує отримання певної суми балів на одному занятті, а в окремих випадках допомагає швидко ліквідувати відставання у навчанні. Суть його - в оцінці кожної відповіді, кожної навчальної ініціативи студента.
Окремий курс ділиться на декілька модулів, як правило, на три, з яких здаються рубіжні контрольні заліки, виходячи з максимальної суми балів за кожне завдання контрольної картки або за тест.
Під час лекцій і семінарських занять проводяться короткочасні контрольні роботи або короткі усні опитування, при оцінці яких за десятибальною системою враховується якість і швидкість підготовки відповідей на запитання.
У разі відсутності студента на заняттях під час контрольних робіт або відмови від їх виконання, йому віднімаються бали з тієї загальної суми, яку він перед цим отримав. Зауважимо, що в цьому разі сума балів, що віднімається ( -10 ), більша за ту, яку він одержує за непідготовленість до заняття, тобто за "двійку" - ( -5 ) при виконанні контрольної роботи. Студент може зняти мінус шляхом виконання контрольної роботи повторно у поза навчальний час або підготовкою реферату чи усною відповіддю.
На лекціях і практичних заняттях позитивним балом від ( 0,5 ) оцінюється кожне доречне запитання студента до теми, участь в обговоренні питань, індивідуальна участь кожного з студентів у вирішенні проблемних ситуацій, підготовка реферату або доповіді з використанням новітніх літературних джерел ( реферат оцінюється від 0,5 до 3,5 балів), оцінюється також робота з новими літературними джерелами, навіть пошук їх. Додаткові бали можна одержати за участь у науково-дослідній роботі, олімпіаді, роботі у проблемній групі чи науковому гуртку.
Постійно контролюється і оцінюється у балах самостійна робота студентів з рекомендованими підручниками чи додатковою літературою і нормативними актами з тем семінарських занять шляхом регулярної перевірки на кожному занятті конспектів студентів.
Відсутність студента на лекції оцінюється в (-5) балів, але він може "закрити" цей мінус, якщо продемонструє викладачеві самостійне надолуження навчального матеріалу з цієї лекції.
Важливим джерелом одержання балів є виконання самостійних завдань. При перевірці рефератів до уваги береться крім якості виконання і додержання строків їх представлення дострокова здача, яка стимулюється у балах, запізнення - карається. Максимальна оцінка - 10 балів. По закінченню семестру підраховується сума балів конкретної групи і визначається середній бал. Складається ранжований список студентів у ранжований ряд від макси-муму до мінімуму балів. Студенти, які мають суму балів вище середньої по групі, одержують залік автоматично, а близько до середнього - здають міні-залік, тобто відповідають на одне запитання або розкривають поняття, термін тощо і атестуються так би мовити автоматично. Виділяється також група студентів з мінімальною кількістю балів, які не допускаються до заліку - вони повинні здавати його у додаткову сесію. Решта студентів здають залік - в усній або письмовій формі, а також шляхом відповідей на тести (близько 100), які охоплюють увесь матеріал курсу.
Впровадження такої системи контролю і стимулювання навчання вимагає детальної розробки шкали оцінок усіх видів самостійної роботи студентів. Міні-рейтинг стимулює активність навчання, значно підвищує відвідування занять, забезпечує об'єктивність оцінки знань студентів, поліпшує їх ранжування з успішності, необхідне для обґрунтованого відбору студентів на другий етап навчання для рекомендації їх на ярмарок спеціалістів на роботу, для продовження навчання у магістратурі.