Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_1_med_1_mod (2).doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
1.03 Mб
Скачать

5. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. В яких місцях проводять пункцію хребтового каналу?

2. Суглоб головки ребра: будова.

3. Ребернопоперековий суглоб: будова.

4. З’єднання грудної клітки?

5.Будова грудної клітки?

6. Фізіологічні вигини хребта?

7. Патологічні вигини хребта?

8. Форми грудної клітки пов’язані з конституцією?

9. Аномалії грудної клітки?

10. Вікові особливості хребтового стовпа?

11. Вікові особливості грудної клітки?

Б. Ситуаційні задачі.

1.У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв’язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?

A *Передня поздовжня зв’язка

B Задня поздовжня зв’язка

C Жовта зв’язка

D Клубово-поперекова зв’язка

E Міжостиста зв’язка

2.Під час проходежння медкомісії у пацієнта 25 років виявлен патологічний тип грудної клітки. При цьому поперечні розміри зменшені, а грудина виступає вперед. Визначити тип грудної клітки.

A *Килевидная грудная клетка

B Воронкообразная грудная клетка

C Плоская грудная клетка

D Цилиндрическая грудная клетка

E Бочкообразная грудная клетка

3. У хворого необхідно зробити пункцію порожнини плеври. В якій частині міжреберного простору провести голку?

A * В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.

B Посередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх ребер.

C У верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.

D У задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.

E В передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями сусідніх ребер.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 154-165.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 118-121, 123-129.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 66-71, 73-74, 76-79.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 136-145, 147-148.

Тема 18. Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток передпліччя та кисті.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії людини край важливе для фахівців, особливо педіатрів, травматологів, ортопедів, торакальних хірургів, кардіохірургів, терапевтів-пульманологів, кардіологів, лікарів спортивної медицини.

2. Навчальні цілі. Вивчити з’єднання кісток вільної верхньої кінцівки. Уміти називати і показувати основні елементи з’єднання, види рухів, їхній обсяг. При вивченні біомеханіки суглобів виробити здібність до просторового уявлення щодо орієнтації основних осей та форм рухів в суглобах.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з’єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи вільної кінцівки;

Зміст теми заняття. З'єднання кісток вільної верхньої кінцівки (articulationes membri superioris liberi).

I. Плечовий суглоб (articuldtio humeri).Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головка плечової кістки і суглобова западина. Допоміжні елементи: суглобова губа (labrum glenoidale) - розміщена по краю суглобової западини, збільшує суглобову поверхню (конгруентність суглоба); дзьобо-плечова зв'язка (ligamentum coracohumerale) - від дзьобоподібного відростка до анатомічної шийки (вплітається в капсулу суглоба). Особливістю плечового суглоба є те, що синовіальна мембрана суглобової капсули утворює постійні випини: міжгорбкову синовіальну піхву {vagina synovialis intertubercularis), яка охоплює сухожилок довгої головки двоголового м'яза; і підсухожилкову сумку підлопаткового м'яза (bursa subtendinea m. subscapularis), яка лежить під сухожилком підлопаткового м'яза.

Тип суглоба - простий. За формою суглоб кулястий. Функція - триосьовий:

навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинан­ня; навколо сагітальної осі - відведення і приведення; навколо вертикальної осі - обертання; можливий ще також коловий рух.

2. Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti). Ліктьовий суглоб складається з трьох частин: плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris); плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis); проксимальний промене-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є блок плечової кістки, блокова вирізка, голівочка плечової кістки, головка променевої кістки, променева вирізка та суглобовий обвід. Допоміжні елементи: ліктьова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterale ulnare) - від медіального надвиростка до медіального краю ліктьової кістки; променева колатеральна зв'язка (ligamentum collaterale radiale) - йде від латерального надвиростка і переходить у кільцеву зв'язку променевої кістки; кільцева зв'язка променевої кістки (ligamentum anulare radii) - у вигляді кільця охоплює головку променевої кістки.

Тип суглоба - складний. Форма плечо-ліктьового суглоба - спіральна, плечо-про-меневий суглоб - кулястий, проксимальний промене-ліктьовий - циліндричний. Функція - двоосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинан­ня; навколо вертикальної осі відбувається обертання (pronatio et supinatio). Цей рух відбувається в комбінації із дисталь­ним промене-ліктьовим суглобом.

З. Дистальний промене-ліктьовий суг­лоб (articulatio radioulnaris distalis).

Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є ліктьова вирізка та суглобовий обвід головки ліктьової кістки. Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб циліндричний. Функція - одноосьовий: обертання навколо вертикальної осі при участі ліктьового суглоба.

Між кістками передпліччя є неперервне з'єднання (синдесмоз) - міжкісткова мембрана перед­пліччя (membrana interossea antebrachii).

4. Промене-зап'ястковий суглоб (articulatio rаdiocarpea).

Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями суглоба є зап'ясткова суглобова поверхня променевої кіст­ки, човноподібна, півмісяцева і тригранна кістки. Допоміжні елементи: трикутний диск (discus triangularis);тильна промене-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpeum dorsale); долонна промене-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpeum palmare),долонна лікте-зап'ясткова зв'язка (ligamentum ulnocar- peum palmare);промениста зв'язка зап'ястка (ligamentum carpi radiatum); ліктьова колатеральна зв'язка зап'ястка {ligamentum collaterale carpi ulnare); променева колатеральна зв'язка зап'ястка (ligamentum collaterale carpi radiale). Тип суглоба - складний. За формою суглоб еліпсоподібний. Функція - двоосьовий: згинання і розгинання навколо фронтальної осі; навколо сагітальної осі відбувається відведення і приведення; можливий коловий рух.

5. Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpea). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки проксимального і кістки дистального рядів зап'яст­ка, крім горохоподібної кістки. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип суглоба - складний. За формою суглоб плоский. Функція - суглоб триосьовий, але рухи обмежені.

6. Міжзап'ясткові суглоби (articulationes inter-carpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки зап'ястка. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип суглоба - комбінований. За формою ці суглоби плоскі. Функція - рухи обмежені.

7. Зап'ястково-п'ясткові суглоби {articulationes carpometacarpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки дистального ряду зап'ястка і основи п'ясткових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип - суглоби комбіновані. За формою вони плоскі. Функція - рухи обмежені.

Виняток: зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpea pollicis). Цей суглоб простий, сідлоподібний, двоосьовий: відбувається відведення та при­ведення, а також опозиція (oppositio) і репозиція (repositio).

8. Міжп'ясткові суглоби (articulationes inter-metacarpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є основи п'ясткових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки. Суглоби комбіновані, плоскі, рухи в них обмежені. Середньозап'ястковий суглоб, міжзап'ясткові, зап'ястково-п'ясткові та міжп'ясткові суглоби формують тверду основу кисті.

9. П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головки п'ясткових кісток і основи проксимальних фаланг. Допоміжні елементи: зв'язки. Кожний з цих суглобів простий, кулястий, триосьовий (рухи типові для кулястих суглобів).

10. Міжфалангові суглоби (articulationes interphalangeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є блок проксимальної фаланги і основа середньої фаланги, блок середньої фаланги і основа дистальної фаланги. Допоміжні елементи: зв'язки. Кожний з цих суглобів простий, блокоподібний, одноосьовий (відбувається згинання і розгинання навколо фронтальної осі).

Особливості дитячого віку. Плечовий суглоб. Суглобова западина лопатки у новонародженого плоска, овальної форми, суглобова губа невисока. Суглобова капсула натягнута, зростається з короткою і добре розвиненою дзьобовидно-плечовою зв'язкою, що обмежує об'єм рухів в суглобі. В період першого дитинства суглобова западина набуває форми, типової для дорослої людини. Суглобова капсула стає вільнішою, дзьобовидно-плечова зв'язка подовжується. Ліктьовий суглоб. У новонародженого ліктьова і променева колатеральні зв'язки пов'язані з фіброзними волокнами туго натягнутої суглобової капсули. Кільцева зв'язка променевої кістки у новонародженого слабка. Остаточне формування капсули і зв'язок ліктьового суглоба відбувається на початок підліткового періоду. Променезап'ястковий суглоб, суглоби кисті. У новонародженого фіброзна мембрана капсули променезап'ясткового суглоба тонка, місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, заповнені рихлою клітковиною. Суглобовий диск променезап'ясткового суглоба безпосередньо переходить в хрящовий дистальний епіфіз променевої кістки. Рухи в променезап'ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені унаслідок недостатньої відповідності кісток, що зчленовуються (незграбна форма хрящових закладок). Тільки до завершення періоду окостеніння кісток кисті відбувається повне (остаточне) формування суглобових поверхонь, капсул і зв'язок її суглобів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]