- •Міністерство охорони здоров’я україни Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 2. Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 3. Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 4. Плечова кістка. Кістки передпліччя. Будова, аномалії розвитку.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 5. Кістки кисті. Будова, аномалії розвитку.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 6. Тазова та стегнова кістки. Особливості будови, аномалії розвитку.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 7. Кістки гомілки та стопи. Будова, аномалії розвитку
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 8. Кістки черепа: лобна, тім’яна, потилична. Особливості розвитку, будови, аномалії.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття. Кістки голови, або череп (ossa capitis, s. Cranium)
- •Тема 9. Кістки черепа: клиноподібна та ґратчаста
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 10. 11. Кістки черепа. Скронева кістка: особливості будови, розвиток, частини. Канали та канальні скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки. Аномалії розвитку скроневої кістки.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 13. Зовнішня та внутрішня поверхні основи черепа. Череп в цілому.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Краніометрія (виміри черепа).
- •Точки черепа для вимірювання.
- •Тема 14. Очна ямка, її стінки. Кісткова основа порожнини носа. Кісткове піднебіння. Аномалії розвитку. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки черепа, їх сполучення, клінічне значення.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 15. Загальна синдесмологія. Види з’єднань. Класифікація суглобів. З’єднання між хребцями. Хребтовий стовп в цілому. Вигини хребтового стовпа. Патологія і аномалії розвитку. Вікові особливості.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 17. З’єднання хребтового стовпа з ребрами. З’єднання ребер з грудиною. Грудна клітка в цілому. Патологія і аномалії розвитку грудної клітки. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Матеріали для самопідготовки.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 18. Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Матеріали для самопідготовки.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 19. З’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Таз в цілому. Розміри тазу. Вікові та статеві особливості. Кульшовий суглоб. Будова, біомеханіка рухів.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Матеріали для самопідготовки.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 21. Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м’язів. М’язи та фасції спини. Топографія.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 22. М’язи та фасції грудної клітки. Діафрагма.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 23. М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 24. М’язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 25. М’язи та фасції голови: жувальні та мімічні м’язи. Міжфасціальні простори голови.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 26. М’язи та фасції плечового поясу. Пахвова порожнина. М’язи та фасції плеча. Топографія плеча.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 27. М’язи та фасції передпліччя та кисті. Синовіальні піхви сухожилків. Топографія верхньої кінцівки.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 28. М’язи та фасції таза. Топографія. М’язи і фасції стегна. Стегновий канал. М’язова та судинна затоки. Топографія стегна.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 30. Підсумковий модульний контроль засвоєння знань з модeлю 1 «Анатомія опорно-рухового апарата».
5. Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1. В яких місцях проводять пункцію хребтового каналу?
2. Суглоб головки ребра: будова.
3. Ребернопоперековий суглоб: будова.
4. З’єднання грудної клітки?
5.Будова грудної клітки?
6. Фізіологічні вигини хребта?
7. Патологічні вигини хребта?
8. Форми грудної клітки пов’язані з конституцією?
9. Аномалії грудної клітки?
10. Вікові особливості хребтового стовпа?
11. Вікові особливості грудної клітки?
Б. Ситуаційні задачі.
1.У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв’язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?
A *Передня поздовжня зв’язка
B Задня поздовжня зв’язка
C Жовта зв’язка
D Клубово-поперекова зв’язка
E Міжостиста зв’язка
2.Під час проходежння медкомісії у пацієнта 25 років виявлен патологічний тип грудної клітки. При цьому поперечні розміри зменшені, а грудина виступає вперед. Визначити тип грудної клітки.
A *Килевидная грудная клетка
B Воронкообразная грудная клетка
C Плоская грудная клетка
D Цилиндрическая грудная клетка
E Бочкообразная грудная клетка
3. У хворого необхідно зробити пункцію порожнини плеври. В якій частині міжреберного простору провести голку?
A * В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.
B Посередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх ребер.
C У верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
D У задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
E В передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями сусідніх ребер.
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 154-165.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 118-121, 123-129.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 66-71, 73-74, 76-79.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 136-145, 147-148.
Тема 18. Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
Кількість годин - 2
1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії людини край важливе для фахівців, особливо педіатрів, травматологів, ортопедів, торакальних хірургів, кардіохірургів, терапевтів-пульманологів, кардіологів, лікарів спортивної медицини.
2. Навчальні цілі. Вивчити з’єднання кісток вільної верхньої кінцівки. Уміти називати і показувати основні елементи з’єднання, види рухів, їхній обсяг. При вивченні біомеханіки суглобів виробити здібність до просторового уявлення щодо орієнтації основних осей та форм рухів в суглобах.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з’єднань;
- з курсу анатомії: знати відділи вільної кінцівки;
Зміст теми заняття. З'єднання кісток вільної верхньої кінцівки (articulationes membri superioris liberi).
I. Плечовий суглоб (articuldtio humeri).Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головка плечової кістки і суглобова западина. Допоміжні елементи: суглобова губа (labrum glenoidale) - розміщена по краю суглобової западини, збільшує суглобову поверхню (конгруентність суглоба); дзьобо-плечова зв'язка (ligamentum coracohumerale) - від дзьобоподібного відростка до анатомічної шийки (вплітається в капсулу суглоба). Особливістю плечового суглоба є те, що синовіальна мембрана суглобової капсули утворює постійні випини: міжгорбкову синовіальну піхву {vagina synovialis intertubercularis), яка охоплює сухожилок довгої головки двоголового м'яза; і підсухожилкову сумку підлопаткового м'яза (bursa subtendinea m. subscapularis), яка лежить під сухожилком підлопаткового м'яза.
Тип суглоба - простий. За формою суглоб кулястий. Функція - триосьовий:
навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо сагітальної осі - відведення і приведення; навколо вертикальної осі - обертання; можливий ще також коловий рух.
2. Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti). Ліктьовий суглоб складається з трьох частин: плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris); плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis); проксимальний промене-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є блок плечової кістки, блокова вирізка, голівочка плечової кістки, головка променевої кістки, променева вирізка та суглобовий обвід. Допоміжні елементи: ліктьова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterale ulnare) - від медіального надвиростка до медіального краю ліктьової кістки; променева колатеральна зв'язка (ligamentum collaterale radiale) - йде від латерального надвиростка і переходить у кільцеву зв'язку променевої кістки; кільцева зв'язка променевої кістки (ligamentum anulare radii) - у вигляді кільця охоплює головку променевої кістки.
Тип суглоба - складний. Форма плечо-ліктьового суглоба - спіральна, плечо-про-меневий суглоб - кулястий, проксимальний промене-ліктьовий - циліндричний. Функція - двоосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо вертикальної осі відбувається обертання (pronatio et supinatio). Цей рух відбувається в комбінації із дистальним промене-ліктьовим суглобом.
З. Дистальний промене-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis).
Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є ліктьова вирізка та суглобовий обвід головки ліктьової кістки. Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб циліндричний. Функція - одноосьовий: обертання навколо вертикальної осі при участі ліктьового суглоба.
Між кістками передпліччя є неперервне з'єднання (синдесмоз) - міжкісткова мембрана передпліччя (membrana interossea antebrachii).
4. Промене-зап'ястковий суглоб (articulatio rаdiocarpea).
Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями суглоба є зап'ясткова суглобова поверхня променевої кістки, човноподібна, півмісяцева і тригранна кістки. Допоміжні елементи: трикутний диск (discus triangularis);тильна промене-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpeum dorsale); долонна промене-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpeum palmare),долонна лікте-зап'ясткова зв'язка (ligamentum ulnocar- peum palmare);промениста зв'язка зап'ястка (ligamentum carpi radiatum); ліктьова колатеральна зв'язка зап'ястка {ligamentum collaterale carpi ulnare); променева колатеральна зв'язка зап'ястка (ligamentum collaterale carpi radiale). Тип суглоба - складний. За формою суглоб еліпсоподібний. Функція - двоосьовий: згинання і розгинання навколо фронтальної осі; навколо сагітальної осі відбувається відведення і приведення; можливий коловий рух.
5. Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpea). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки проксимального і кістки дистального рядів зап'ястка, крім горохоподібної кістки. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип суглоба - складний. За формою суглоб плоский. Функція - суглоб триосьовий, але рухи обмежені.
6. Міжзап'ясткові суглоби (articulationes inter-carpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки зап'ястка. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип суглоба - комбінований. За формою ці суглоби плоскі. Функція - рухи обмежені.
7. Зап'ястково-п'ясткові суглоби {articulationes carpometacarpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки дистального ряду зап'ястка і основи п'ясткових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип - суглоби комбіновані. За формою вони плоскі. Функція - рухи обмежені.
Виняток: зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpea pollicis). Цей суглоб простий, сідлоподібний, двоосьовий: відбувається відведення та приведення, а також опозиція (oppositio) і репозиція (repositio).
8. Міжп'ясткові суглоби (articulationes inter-metacarpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є основи п'ясткових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки. Суглоби комбіновані, плоскі, рухи в них обмежені. Середньозап'ястковий суглоб, міжзап'ясткові, зап'ястково-п'ясткові та міжп'ясткові суглоби формують тверду основу кисті.
9. П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головки п'ясткових кісток і основи проксимальних фаланг. Допоміжні елементи: зв'язки. Кожний з цих суглобів простий, кулястий, триосьовий (рухи типові для кулястих суглобів).
10. Міжфалангові суглоби (articulationes interphalangeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є блок проксимальної фаланги і основа середньої фаланги, блок середньої фаланги і основа дистальної фаланги. Допоміжні елементи: зв'язки. Кожний з цих суглобів простий, блокоподібний, одноосьовий (відбувається згинання і розгинання навколо фронтальної осі).
Особливості дитячого віку. Плечовий суглоб. Суглобова западина лопатки у новонародженого плоска, овальної форми, суглобова губа невисока. Суглобова капсула натягнута, зростається з короткою і добре розвиненою дзьобовидно-плечовою зв'язкою, що обмежує об'єм рухів в суглобі. В період першого дитинства суглобова западина набуває форми, типової для дорослої людини. Суглобова капсула стає вільнішою, дзьобовидно-плечова зв'язка подовжується. Ліктьовий суглоб. У новонародженого ліктьова і променева колатеральні зв'язки пов'язані з фіброзними волокнами туго натягнутої суглобової капсули. Кільцева зв'язка променевої кістки у новонародженого слабка. Остаточне формування капсули і зв'язок ліктьового суглоба відбувається на початок підліткового періоду. Променезап'ястковий суглоб, суглоби кисті. У новонародженого фіброзна мембрана капсули променезап'ясткового суглоба тонка, місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, заповнені рихлою клітковиною. Суглобовий диск променезап'ясткового суглоба безпосередньо переходить в хрящовий дистальний епіфіз променевої кістки. Рухи в променезап'ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені унаслідок недостатньої відповідності кісток, що зчленовуються (незграбна форма хрящових закладок). Тільки до завершення періоду окостеніння кісток кисті відбувається повне (остаточне) формування суглобових поверхонь, капсул і зв'язок її суглобів.