Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

“Українська медична стоматологічна академія”

«Затверджено»

на засіданні кафедри

внутрішньої медицини №1

завідувач кафедри

професор Скрипник І.М.

_____________________

Протокол № 2 від 1.09.2011р.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль № 4	«Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини»
Змістовий модуль № 1	«Невідкладні стани в кардіології»
Тема заняття	Курація хворого з ускладненим гіпертонічним кризом, серцевою астмою та набряком легень
Курс	6
Факультет	медичний

Полтава – 2011

Тема: Курація хворого з ускладненим гіпертонічним кризом, серцевою астмою та набряком легень

Актуальність теми:

Гiпертензивний криз (ГК) – найбільш небезпечний прояв артеріальної гіпертензії. Приблизно у 1–2 % хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) перебіг захворювання супроводжується гострим підвищенням АТ з симптомами ГК. Хворі, які перенесли ускладнений ГК (25–40 %), помирають протягом наступних трьох років від ниркової недостатності або інсультів. Цей ризик збільшується з віком і при підвищенні креатиніну в крові, більшій тривалості АГ. При ГК відбувається підвищення систолічного АТ на 20-100 мм рт. ст., діастолічного – на 10-50 мм рт. ст. або до 210/120 мм рт. ст. Однак прямої залежності між рівнем АТ і тяжкістю кризу визначити не вдається. Очевидно, що для формування клінічної картини кризу, крім провідного фактора — підвищення АТ, мають не менше значення й інші патогенетичні механізми: ступінь порушення мозкового, коронарного і ниркового кровообігу, водно-електролітного обміну, розвитку набряку мозку тощо. Тому дуже важливо знати механізми виникнення ГК, клінічні прояви, методи діагностики, ускладнення та невідкладну допомогу.

2. Конкретні цілі:

- аналізувати поширеність ускладнених ГК, серцевої астми та набряку легень;

- визначити етіологію і патогенез ускладнених ГК, серцевої астми та набряку легень;

- класифікувати ускладнені ГК і аналізувати їх клінічну картину;

- скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, визначити та запропонувати необхідний об’єм та послідовність методів обстеження пацієнта з різними видами ускладнених ГК, серцевою астмою та набряком легень;

- вміти проводити обстеження хворого (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація) і обґрунтувати попередній діагноз;

- скласти план додаткового обстеження хворого з ускладненим ГК;

- обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються при обстежені пацієнтів з різними видами ускладненень ГК, показання і протипоказання для їх проведення та можливі ускладнення;

- трактувати отримані результати додаткових методів дослідження – загальноклінічного обстеження, біохімічного аналізу крові, електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіоскопії (ЕхоКС), добового моніторування ЕКГ та АТ, ультразвукового дослідження судин, органів черевної порожнини, комп’ютерної томографії відповідного органа (у тому числі голови), ангіографії. - провести диференціальну діагностику і обґрунтувати клінічний діагноз;

- знати принципи надання невідкладної допомоги, лікування, реабілітації і профілактики при різних видах ускладнення ГК.