Периферична нервова система. 3 модуль мед

A.10,11 і 12.

B.5,7 і 9.

C.7,8 і 9.

D.* 9 i 10. Е.9 і 12.

Теми 6, 7. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації. Кількість годин – 4 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії блукаючого нерва, вивчити гілки блукаючого нерва, області іннервації.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез черепних нервів;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття. Х пара черепних нервів – блукаючий нерв (nervus vagus).

Ядра:

1)двояке ядро (соматомоторне)

2)заднє ядро блукаючого нерва (парасимпатичне)

3)ядро одинокого шляху (соматосенсорне)

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору).

Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації: оболонки головного мозку, шкіра вушної раковини, нутрощі (крім органів порожнини таза).

Гілки головного відділу блукаючого нерва:

-оболонна гілка (ramus meningeus) – іннервує оболонки головного мозку;

-вушна гілка (ramus auricularis) – іннервує шкіру вушної раковини. Гілки шийного відділу блукаючого нерва:

-горлові гілки (rami pharingei) – іннервують горло, м’яке піднебіння, корінь язика.

-верхній гортанний нерв (nervus laryngeus supenor) — іннервує гортань, щитовидну залозу;

-шийні серцеві гілки (верхні та нижні) — (rami cardiaci cervicales superiores et inferiores) — іннервація серця.

Гілки грудного відділу блукаючого нерва:

-трахеальні гілки (rami tracheales) — іннервують трахею;

-бронхіальні гілки (rami bronchiales) — іннервують бронхи;

-легеневі гілки (сплетення) — (rami (plexus) pulmonales) іннервують легені;

-грудні серцеві гілки (rami cardiaci thordcici) — іннервують серце;

-стравохідні гілки (rami esophageales);

-нижній гортанний нерв (nervus laryngeus inferior) — іннервує гортань.

Гілки черевного відділу блукаючого нерва (іннервують нутрощі черевної порожнини):

-шлункові гілки (rami gastrici);

-печінкові гілки (rami hepatici);

-черевні гілки (гаті сеігасі);

-ниркові гілки (rami renales).

Всі парасимпатичні волокна в складі вказаних гілок перериваються у парасимпатичних внутрішньоабо приорганних вузлах.

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Як називається латинською блукаючий нерв та його нумерація?

2. Які ядра має блукаючий нерви, їх функції та місце розташування?

3.Проекція ядер на ромбоподібну ямку.

4.Гілки блукаючого нерва.

5.	Через який отвір виходить з порожнини черепа блукаючий нерв?
6.	Топографія, хід блукаючого нерва.
7.	Ділянки іннервації блукаючого нерва.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого порушення серцевого ритму й болі в ділянці серця. При рентгеноскопічному обстеженні хворого виявлені збільшені лімфатичні вузли кореня легень. Гілки якого нерва, на думку лікаря, здавлюються збільшеними лімфатичними вузлами?

A* n.vagus

Bn.splanchnicus major

Cn.phrenicus

Dn.intercostalіs

En.vertebralis

2.Після операції на шлунку у хворого розвилося ускладнення у вигляді ослаблення його перистальтики, зменшенні секреції залоз й ослаблення стискача воротаря. Який нерв постраждав при оперативному втручанні?

A* Блукаючий

BДіафрагмальний

CШлункове вегетативне сплетення

DМалий нутряний нерв

EВеликий нутряний нерв

3.Аферентна імпульсація від барорецепторів дуги аорти здійснюється по:

A* нерву Ціона-Людвіга (аортальному нерву, аортальній гілці

n.vagus);

Bнерву Герінга;

Cпо язикоглотковому нерву;

Dпо нервових шляхах варолієвого моста;

Eпо інтрамедіолатеральних клітинах спинного мозку.

4.При УЗД у хворого виявлена аневризма в ділянці дуги аорти, яка призвела до зміни голосової функції гортані. Який нерв при цьому перетиснуто?

A*Поворотний гортанний

BДіафрагмальний

CВерхній гортанний

DНижньощелепний

EПід’язиковий

5.Рентгенологічно у хворого виявлено збільшені лімфатичні вузли в ділянці кореня легені. Хворий скаржиться на уповільнення серцевого ритму і больові відчуття в серці. Лікар вважає, що симптоми з боку серця викликані тиском на його нерви збільшених вузлів. Які з нервів стиснуто збільшеними лімфатичними вузлами?

A.N. splanchnicus major.

B.N. phrenicus.

C.Nn. intercostals

D.Truncus sympaticus

E.*Rr. cardiaci n. vagus

6.У хворого з аневризмою підключичної артерії спостерігається охриплість голосу. З подразненням якого нерва це може бути пов'язано?

A.N. laryngeus inferior sinister

B.N. laryngeus superior dexter

C.N. laryngeus reccurens sinister

D.N. laryngeus superior sinister.

E.*N. laryngeus reccurens dexter

7.Хворому проведено субтотальну субфасціальну резекцію щитоподібної залози. У післяопераційному періоді тривалий час зберігається охриплість голосу. Який нерв пошкоджений у ході операції?

A.Під'язиковий

B.*Поворотний гортанний нерв

C.Верхній горловий

D. Нижньощелеповий

8. Після операції на шлунку у хворого виявлено ускладнення: уповільнилася перистальтика і секреція залоз і послабився воротарний сфінктер. Який нерв був пошкоджений при операції?

A.*Блукаючий нерв.

B.Додатковий нерв.

C.Язикоглотковий.

D.Трійчастий.

E.Блоковий.

9. Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що супроводиться рухом піднебіння та глотки. Які черепні нерви досліджував лікар?

A.10,11 і 12.

B.5,7 і 9.

C.7,8 і 9.

D.*9 i 10. Е. 9 і 12.

Тема 8. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії додаткового та під’язикового нерва, вивчити їх гілки, області іннервації.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез черепних нервів;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

ХІ пара черепних нервів – додатковий нерв (nervus accessorius)

Ядра:

1)ядро додаткового нерва (соматомоторне) – лежить в передніх рогах п’яти верхніх шийних сегментів спинного мозку, проектується на ромбоподібну ямку.

2)двояке ядро (соматомоторне) – лежить у довгастому мозку.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів ядра додаткового нерва – спинномозкові корінці (radices spinales) і аксони мотонейронів двоякого ядра – черепні корінці (radices craniales). Спинномозкові корінці входять у порожнину черепа через великий потиличний отвір, зливаються з черепними корінцями і сформований додатковий нерв виходить з порожнини черепа черз яремний отвір.

Ділянки іннервації: грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи.

Під’язиковий нерв. Під’язиковий нерв (n. hуpoglossus) (ХІІ пара черепних нервів) є руховим нервом м’язів язика. Ці нервові волокна починаються від рухового ядра під’язикового нерва, яке знаходиться в продовгуватому мозку. З продовгуватого мозку n. hуpoglossus виходять численні корінці в борозні між пірамідою і оливою. Стовбур під’язикового нерва направляється вперед і латерально в однойменний

канал і проходить через нього. Вийшовши з каналу, n. hуpoglossus йде вниз і дещо вперед. Огинаючи блукаючий нерв і внутрішню сонну артерію з латеральної сторони. Далі, пройшовши між внутрішньою сонною

артерію і внутрішньою яремною веною, під'язиковий нерв	направляється
під заднє черевце двочеревого м’яза і підшилопід'язиковий	м’яз і йде в

піднижньощелепний трикутник. Утворивши дугу, обернену випуклістю донизу, під'язиковий нерв направляється вперед і вверх до язика в товщі якого розпадається на язикові гілки.

Від під'язикового нерва відходить висхідна гілка, яка містить рухові волокна, ввійшовши в нього від І спинномозкового нерва. Вказана висхідна гілка сполучається з гілками шийного сплетення, в результаті чого спереду від загальної сонної артерії утворюється шийна петля (аnsа

сеrvicalis).

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Назва, кількість, функцію та місце розташування ядер додаткового та під'язикового нервів в речовині мозку?

2.Місце виходу цих нервів з речовини мозку?

3.Отвори черепа, з яких виходять вищезазначені нерви з порожнини черепа?

4.Хід та особливості топографії додаткового та під’язикового нервів?

5.Ділянки іннервації додаткового та під’язикового нервів?

6.Джерела іннервації язика?

Б. Ситуаційні задачі.

1. В процессе стоматологических манипуляций повреждены волокна 12 пары черепномозговых нервов слева. В чем это проявилось?

A* нарушение сокращения мышц языка слева

BНарушение сокращения мышц мягкого неба

CНарушение сокращения мышц гортани

DНарушение сокращения мышц поднимающих подъязычную

кость

EНарушение сокращения мышц глотки

2.У хворого, який поступив у неврологічне відділення, при обстеженні виявлено відхилення язика вбік при висовуванні, атрофічні зміни половини язика, порушення мови. Який нерв пошкоджений?

A*Під’язиковий

BЯзиковий

CБарабанна струна

DЯзико-глотковий

EБлукаючий

3.Хворий скаржиться на ускладнення підйому правої руки вище горизонтального рівеня. Ураження якого нерва призводить до цього?

A.Лівий додатковий нерв.

B.*Правий додатковий нерв.

C.Великий грудний.

D.Малий грудний.

E.Правий блукаючий.

4.У хворого ускладнені повороти голови вліво і закидання її назад. При ураженні якого нерва це може бути?

A.Великий грудний.

B.*Лівий додатковий нерв.

C.Правий додатковий нерв.

D.Малий грудний.

E.Правий блукаючий.

5.У хворого при висуненні язика спостерігається відхилення його верхівки вправо. Рухова іннервація якого черепного нерва порушена в цьому випадку?

A.*N. hypoglossus dexter.

B.N. glossopharyngeus dexter

C.N. vagus dexter.

D.N. trigeminus sinister.

E.N. facialis sinister

Тема 9. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина ВНС.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів загальній характеристиці вегетативної нервової

системи, вивчити складові симпатичної частини вегетативної нервової системи.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (SYSTEMA NERVOSUM AUTONOMICUM)

Функція: відповідає за внутрішнє середовище (гомеостаз) організму, виконує рослинні (обмінні) функції. Класифікація: 1) симпатична частина; 2) парасимпатична частина.

Симпатична частина — Pars sympathica Ф у н к ц і я : викликає прискорення й посилення серцебиття, звуження судин, розширення зіниці, послаблення перистальтики органів травного тракту, напруження (скорочення) стискачів.

Симпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:

1.Центральний відділ;

2.Периферичний відділ.

1.1.Симпатичні центри:

На д с е г м е н т а р н і :

Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин; Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин.

С е г м е н т а р н і — розміщені в латеральних рогах від VIII шийного до ІІ(ІИ) поперекового сегментів спинного мозку у вигляді латерального проміжного ядра (nucleus intermediolate alis).В ядрі розрізняють:

-центри трофічні, які впливають на рівень обміну речовин;

-центри функціональні:

-вісцеромоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури нутрощів;

-вазомоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури судин; -секреторні — відповідають за роботу залоз; -потовидільні — відповідають за роботу потових залоз.

2. Периферичний відділ симпатичної частини вегетативної нервової системи представлений:

-Вузлами;

-Передвузловими (прегангліонарними) волокнами;

-Післявузловими (постгангліонарними) волокнами. Симпатичні вузли поділяються на:

-Прихребтові (паравертебральні) симпатичні вузли, які формують парний симпатичний стовбур (truncus sympathicus), розміщений на бічній поверхні хребта від основи черепа до куприка, де обидва стовбури сходяться в одному спільному вузлі; симпатичний стовбур складається з ланцюжка вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici), утворених тілами нейронів, і міжвузлових гілок (гаmі interganglionares), утворених нервовими волокнами. Розрізняють:

-три шийні вузли: верхній (ganglion cervicale superius), середній (ganglion cervicale medium) та нижній або (шийно-грудний) ganglion cervicale inferius, s. cervicothoracicum);

-12 грудних вузлів (ganglia thoracica);

-4—5 поперекових вузлів (ganglia lumbalia);

-4 крижових вузли (ganglia sacralia);

-1 непарний вузол (ganglion impar), спільний для обох симпатичних стовбурів.

-Передхребтові (превертебральні) симпатичні вузли — розміщені безпосередньо у вегетативних нервових сплетеннях по ходу судин черевної і тазової порожнин.

- П е р е д в у з л о в і ( п р е г а н г л і о н а р н і ) в о л о к н а зв'язують симпатичні центри (латеральне проміжне ядро) з вузлами, представлені аксонами вісцеродейтеронейронів латерального проміжного ядра, виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь у формуванні спинномозкових нервів, далі відгалужуються від спинномозкових нервів у вигляді білих сполучних гілок (rami communicantes аlbi), які закінчуються в симпатичних вузлах.

- П і с л я в у з л о в і ( п о с т г а н г л і о н а р н і ) в о л о к н а представлені аксонами вісцеромотонейронів симпатичних вузлів, формують:

А)Окремі (спеціальні) симпатичні нерви до органів; Б)Симпатичні нерви, які розповсюджуються по судинах та їх гілках,

утворюючи сплетення стінок судин і органів, які вони кровопостачають;

в) Сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які приєднуються до соматичних нервів і йдуть в їх складі до скелетних м'язів, шкіри.

Післявузлові волокна шийних вузлів формують:

-шийні серцеві нерви (nervi cardiaci cervicales), які здійснюють симпатичну іннервацію серця;

-гортанногорлові гілки (rami laryngopharyngei) — симпатична іннервація гортані, горла;

-зовнішній сонний нерв (nervus caroticus externus) — утворює сплетення стінки зовнішньої сонної артерії, розповсюджується по всіх її гілках до відповідних органів і забезпечує їх симпатичну іннервацію;

-внутрішній сонний нерв (nervus caroticus internus) — утворює сплетення, яке розповсюджується по внутрішній сонній артерії та всіх її гілках, іннервуючи органи, що кровопостачаються цими гілками;

-хребтовий нерв (nervus vertebralis) — іннервує органи, які кровопостачаються хребтовою артерією та її гілками;

-яремний нерв (nervus jugularis) — розповсюджується по внутрішній яремній вені та всіх її притоках; -сірі сполучні гілки до шийних спинномозкових нервів, до соматичних

нервів шийного та плечового сплетень.

Післявузлові волокна грудних вузлів формують:

-грудні серцеві нерви (nervi cardiaci thoracici) — симпатична іннервація серця;

-нутряні нерви (nervi splanchnici), які здійснюють симпатичну іннервацію всіх нутрощів грудної порожнини;

-великий нутряний нерв (nervus splanchnicus major) і малий нутряний нерв (nervus splanchnicus minor) — йдуть через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь у формуванні черевного (сонячного) сплетення; -сірі сполучні гілки до грудних спинномозкових нервів.

Післявузлові волокна поперекових вузлів формують:

-черевне (сонячне) сплетення (plexus celiacus, s. solldris), утворене не тільки волокнами поперекових вузлів, але й великим і малим нутряними нервами від грудних вузлів і післявузловими волокнами превертебральних вузлів

цього сплетення; черевне сплетення розповсюджується по всіх розгалуженнях черевного стовбура, формуючи селезінкове сплетення (plexus liendlis), шлункове сплетення (plexus gastricus), печінкове сплетення (plexus hepaticus), підшлункове сплетення (plexus pancreaticus);

-верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) —

розповсюджується по гілках одноіменної артерії, даючи симпатичну іннервацію відповідним органам;

-ниркове сплетення (plexus renalis) — симпатична іннервація нирок; -надниркове сплетення (plexus suprarenalis) — симпатична іннервація надниркової залози;

-яєчникове (яєчкове у чол.) сплетення (plexus ovaricus s. plexus testiculars) —

симпатична іннервація яєчників (яєчок);

-черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis), яке розповсюджується, формуючи нижнє брижове сплетення (pldxus mesentericus inferior) — по гілках одноіменної артерії направляється до органів, які кровопостачаються цією артерією, та верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastrics superior);

-сірі сполучні гілки до поперекових спинномозкових нервів, соматичних нервів поперекового сплетення.

Післявузлові волокна крижових і непарного вузлів формують:

-нижнє (тазове) підчеревне сплетення (plexus hypogastrics inferior, s. plexus pelvinus), яке розповсюджується по гілках клубових артерій, утворюючи міхурове сплетення (plexus vesicdlis), прямокишкове сплетення (plexus rectalis), матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginal), простатичне сплетення (plexus prostaticus), сплетення сім'явивідної протоки (plexus deferentialis);

-сірі сполучні гілки до крижових спинномозкових нервів, соматичних нервів крижового сплетення.

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Надайте характеристику вегетативної нервової системи?

2.Чим відрізняється автономна нервова система від соматичної?

3.Назвіть складові центрального відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

4.Назвіть складові периферичного відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

Б. Ситуаційні задачі.

1.У хворого до пухлинного процесу залучено верхній шийний вузол симпатичного стовбура справа. Який з перерахованих симптомів спостерігатиметься?

A. Розлад акомодації зліва.

B.Параліч медіального прямого м'яза правого очного яблука.

C.Стійке розширення зіниці справа.

D.*Стійке звуження правої зіниці.

Е. Порушення сльозовиділення справа.

2.У хворого на туберкульоз легенів збільшилися трахеобронхіальні лімфатичні вузли, що розташовані між дугою аорти і біфуркацією трахеї, що призвело до змін серцевого ритму. Які нерви або нервові сплетення можуть стискатися за такої патології?

A.Глибоке серцеве сплетення

B.Блукаючий нерв

C.Поверхневе серцеве сплетення

D.Симпатичні нерви

E.Внутрішньоорганні серцеві сплетення

3.При підшкірному введенні розчину адреналіну у досліджуваного через 10 хв. спостерігається збліднення шкіри, тремтіння рук, прискорення пульсу, підйом АТ, збільшення цукру крові. Збудливістю якої частини нервовоїсистеми обумовлені ці симптоми?

A.Симпатичної.

B.Парасимпатичної.

C.Блукаючого ядра.

D.Ядра Якубовича.

E.Дорсального ядра X пари.

4.При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові утворення при цьому блокуються?

A.Нерви плечового сплетення.

B.Корінці шийних сегментів спинного мозку.

C.Під'язиковий і діафрагмальний нерви.

D.Передні гілки грудних спинномозкових нервів.

E.*Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.

5.При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, прискорення пульсу. Робота яких структур ВНС дає таку симптоматику?

A.*Симпатичних закінчень.

B.Парасимпатичних центрів у головному мозку.

C.Симпатичних центрів у спинному мозку.

D. Парасимпатичних закінчень. Е. Черевного сплетення.

Тема 10. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.