Новая папка / 30LIKUVANNYa_PERELOMIV_VILITsEVOI_KISTKI_I

№30ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМІВ ВИЛИЦЕВОІ КІСТКИ І

ВИЛИЦЕВОЇ ДУГИ

• Основним принципом в лікуванні переломів виянцевої кістки і

вштицевої пуги є відновлення їх анатомічної цілостності, шо досягається

оперативним втручанням .шляхом вправлення відламків і закріплення їх в

правильному положенні. Слід пам'ятати, що кістаоутворсння при цих

переломах проходить меташгастичннм шляхом і закінчується до кінця

другого тижня. Тому вправлення відламків необхідно проводити в можливо

р а н н і строки.

> В хірургічному лакуванні мають потребу всі потерпші, що мають

переломи вилицевої кістки чи дуги зі зміщенням, а також їх поєднання.

Відламки після вправлення утримуються в правильному положенні і не

потребують закріплення. ,. .

Виняток складають лише наступні пошкодження:

1)багатооскояьчасті переломи вилицевої дуги;

2) переломи вилицевої кістки з дрібнооекольчастим пошкодженням

стінок верхньо-щелепної пазухи;

3) поєднані переломи вилицевої кістки і вилицевої дуги з

дрібнооекольчастим пошкодженням стінок пазухи.

В першому випадку переломи дуги завжди супроводжуються

розривом окісно-сухожильного футляру і після вправлення, не утримуючись

в правильному положенні, легко зміщуються разом з сухожильними

волокнами. В останніх двох випадках вилицева кістка після вправлення

знову зміщується в хибне, положення, так як позбавлена самої більшої площі

опори в ділянці роздробленої верхньої щелепи і не може бути утримана

лише співставленням в області відростків.

З метою профілактики травматичного гаймориту при лікуванні

переломів вилицевої кістки інколи виникає необхідність в ревізії

верхньощелепної пазухи. До таких випадків відносять: 1) проникаючі поранення в пазуху з наявністю в ній чужорідних тіл;

2) переломи вилицевої кістки з дрібнооекольчастим пошкодженням

стінок пазухи;

3) у випадках, якщо травмі передував запальний процес у пазусі.

З метою знеболення при оперативних втручаннях з приводу переломів

вилкцевої кістки і вилицевої дуги застосовують блокаду другої гілки

ррійчастого нерву в області крилопіднебінної і підскроневої ямок по

методиці О.В. Вишиевського (1956). При переломах вилицевої дуги можна

І обмежитись місцевою інфільтраційною анестезією 1 % розчином новокаїну

І тканин в області перелому.

і . Якщо виникають відкриті переломи вилицевої кістки чи дуги, то

вправлення відламків здійснюють в період хірургічної обробки через рану.

І По завершенні операції на м'які тканини накладають шви. Вправлення

відламків при закритих переломах можна проводити як позаротовим

доступом з допомогою гачка 0.0. Лімберга (1935), так і внутрішньо-

ротовим способом Віеяіджа-Дубова (1928-1933) - в залежності від характеру

І перелому. •''..•

Позаротовий доступ з використанням гачка 0.0. Лімбєрга,

використовують при переломах вилицевої кістки зі зміщенням відламків, а

І, також при поєднані цих переломів з великооскольчастим пошкодженням

стінок верхньощелепної пазухи. В цих випадках вилицева кістка,

опускаючись донизу, повертається кругом лобного відростку, зміщується

всередину, рідше назовні. В зв'язку з цим проекційна точка для введення

гачка Лімберга знаходиться на перетині даох взаємно перпендикулярних

ліній. Одна йде вздовж нижнього краю вилицевої кістки, друга опускається

до неї від зовнішнього кута ока. Тут роблять розріз шкіри в 1 см, тупо

розшаровують тканини, а потім підводять гачок під вилицеву кістку і

енергійним рухом в напрямку, зворотньому зміщенню, ставлять кістку в

правильне положення. Зіставлення відламків супроводжується характернимцоканням, хрустом. Вказаний метод застосовують, і для вправлення

ізольованих переломів вилицевої дуги, гачок при цьому вводять по

нижньому краю дуги в місці її западіння.

Внутрішньоротовий доступ слід застосовувати при переломах

вилицевої кістки з дрібнооскольчастим пошкодженням стінок верхньо-

щелепної пазухи, при поєднаних переломах вилицевої кістки і дуги, прн

множинних оскольчастих переломах дуги, а також у всіх випадках, коли

показана ревізія верхньощелепної пазухи.

При лікуванні переломів вилицевої кістки з дрібнооскольчастими

пошкодженнями верхньощелепної пазухи проводять розріз слизової

оболонки верхнього склепіння приеінника рота по Віегаджу-Дубову;

відшаровують слизово-окісний клапоть, звільнюють защеплені між

відламками м'які тканини. Звичайно, при цьому можна бачити значне

роздроблення передньо-бокової стінки пазухи, а сама вилицева кістка

зміщена донизу і в пазуху, рідше - назовні. Під скроневий відросток

вилицевої кістки підводять інструмент і ставлять кістку в правильне

положення. Потім видаляють з пазухи кісткові відламки, згустки крові,

ділянки зміненої слизової оболонки. Відламки дна очної ямки

припіднімають вказівним пальцем, введеним в пазуху. Просочений

вазеліновим маслом йодоформний тампон вводять в пазуху і на ньому утри-

мують відламки в правильному положенні, а кінець тампону виводять через

накладене сполучення в нижній носовий хід. Рану слизової оболонки в І

присіннику рота зашивають. Вняицеву кістку фіксують в правильному

положенні за допомогою тампона на строк від 8 до 14 днів, після чого ]

тампон видаляють через нижній носовий хід.

При податних переломах вилицевої кістки і дуги проводять розріз за

Віедіджем в склепінні присінника рота над першим і другим молярами. Так

як відламки вилицевої дуги утворюють з вилицевою кісткою, що змістилася,

гострий відкритий назовні кут вершиною повернутий в підскроневу ямувправлення відламків проводять двомоментно. Спочатку лопатку

Буяяьського підводять під вилицеву кістку і припіднімаючи її,

одномоментно крутять в медіальному напрямку. Потім інструмент вводять

під вилицеву дугу і крутять в латеральному напрямку. Момент вправлення

супроводжується хрустом, а пальпацією ззовні визначають безперервність

відновленої душ. У всіх випадках, коли вправлення відламків проводять

внутрішньоротовим доступом за допомогою лопатки Буяльсьхого, під її

рукоятку підкладають який-небудь інструмент для уникнення травми зубів в

момент репозиції.

Якщо с багатооскольчастий перелом вилицевої дуги, то відламки

закріплюють з допомогою платівки, виготовленої попередньо Ь

швидкетвердіточої пластмаси. Довжина такої платівки повинна бути дещо

більша довжини вняицевої дуги хворого, а ширина її - біля 1,5 см. Після

вправлення' відламків внутрішньо-ротовим доступом проводять ззовні

товсту зігнуту голку з поліамідною ниткою під кожен фрагмент і фіксують її

до платівки, накладеної вздовж дуга на шкіру. Для попередження пролежнів

під пластинку підкладають йодоформну салфетку в 2-3 шари. Фіксацію

здійснюють на 8-10 днів.

Осгеосннтез відламків вилицевої кістки має надто обмежені показання.

Його слід проводити лише при відкритих переломах в тих випадках, коли

пошкодження виникають не по лініях анатомічних швів, а біля основання

відростків вилицевої кістки. При цьому слід пам'ятати, шо накладенням шва

тільки в одному місці не досягається жорсткої фіксації вилицевої кістки, яка

при пошкодженнях має ие менш ніж три площини переломів. Тому одним

швом з'єднують відламки в області лобового відростка, а другим - в області

нижнього краю очної ямки. Як шовний матеріал застосовують титановий

дріт чи поліамідну нитку діаметром 0,3 мм.

В перші години після травми, до розвитку набряку, ізольовані

переломи вилицевої кістки чи дуги зі зміщенням, можуть бути вправлені