6. Зміст лекційного матеріалу Класифікація ушкоджень щелепно-лицевої ділянки

І. Механічні ушкодження верхньої, середньої, нижньої та бокової зон обличчя

ІІ. За локалізацією:

А. Травми м’яких тканин:

1. Ізольовані з ушкодженням:

а) язика; б) слинних залоз; в) крупних нервів; г) крупних судин.

2. Поєднані.

Б. Травми кісток:

а) нижньої щелепи; б) переломи верхньої щелепи;

в) виличних кісток; г) кісток носа; д) двох та більше кісток.

ІІІ. За характером поранення:

а) наскрізні	б) сліпі	в) дотичні
Що проникають в порожнину:
а) рота	б) носа	в) верхньощелепний синус

IV. За механізмом:

1. Вогнепальні поранення: кульові, осколкові, кульоподібними та стрілоподібними елементами

2. Невогнепальні ушкодження:

забиті, колоті, різані, рублені

3. Комбіновані ушкодження.

4. Опіки.

5. Відмороження.

Невогнепальні ушкодження м’яких тканин

Садно – поверхневе ушкодження шкіри без порушення її цілісності та прилеглих тканин.

Періоди загоєння садна:
до 10-12 г	- утворення садна до появи шкірочки;
12-24г	- закриття дна садна до рівня шкіри;
до 4-5 днів	- епітелізація;
6-10 днів	- відпадання шкірочки;
7-14 день	- зникнення слідів садна.

Лікування саден:

Антисептична обробка 0,12% р-ном хлоргекседина, 2-4% р-ном йоду, р-ном «Вокадина» тощо.

З 2-4 дня ведуть відкритим способом.

Забої – закрите механічне ушкодження м’яких тканин без видимого порушення їх анатомічної цілісності.

• Синець

• Гематома

• Синдром позиційного стискання

Синець – крововилив в товщу шкіри або слизової оболонки

Гематома – обмежене скупчення крові в тканинах з утворенням в них порожнини, яка містить рідку або згорнуту кров

Класифікація гематом:

По розташуванню:

• підшкірні

• підслизові

• підокісні

• міжм’язові

• підфасціальні

За локалізацією:

• щічна ділянка

• підочна ділянка

• периорбітальна ділянка

• піднижньощелепна та ін. ділянки

За станом вилитої крові:

• незагноєна гематома

• інфікована гематома

• інкапсульована гематома

За відношенням до просвіту кровоносної судини:

• непульсуюча

• пульсуюча

• роспираюча

Синдром позиційного стискання – закриті ушкодження м’яких тканин без значного їх розчавлення, що виникає при довготривалому стисканні тканей масою власного тіла.Лікування: перші 24-28 годин холод, с 3-ї доби теплові процедури, троксевазин гель, гепаринова мазь та ін.

Рана – порушення цілісності шкіри або слизової оболонки на всю їх товщину, що викликано механічною дією

• забиті

• рвані

• різані

• колоті

• рублені

• укушені

• розчавлені

• скальповані

Забиті рани:

• нерівні краї

• точкові крововиливи

• синці

• зона крайового некрозу

• зяяння країв рани

Рвані рани:

• неправильна форма країв

• відшарування або відрив тканин

• крововиливи

• часто наскрізні

Різані рани:

• лінійна або веретеноподібна форма

• практично рівні краї

• зяяння рани

• кровотеча

Колоті рани:

• вузький та довгий рановий канал

• незначне розходження країв рани

• утворення гематом та кишень

Рублені рани:

• значні ушкодження

• щілиноподібна форма

• велика глибина

• супроводжуються переломами кісток

Укушені рани:

• нерівні розчавлені краї

• травматична ампутація

• інфікування мікрофлорою порожнини рота

Особливості поранень м’яких тканин обличчя

1. Велика кількість рихлої клітковини, наявність густої капілярної сітки, еластичність шкірних покровів è значний набряк тканин, що швидко розвивається

2. Густа капілярно-венозна сітка, протока слинної залози, м’язова маса язика è профузна кровотеча, порушення дихання

3. Параліч або парез мімічних м’язів è спотворення обличчя

4. Втрата замикаючої функції кругового м’язу рота або очного яблука è постійна слинотеча та мацерація шкіри, кон’юнктивіт, блефарит та ін.

5. Наявність залозистих структур è стійкі слинні нориці

6. Ушкодження магістральних судин (сонні, язичні, нижньощелепні артерії, внутрішні та зовнішні яремні, лицеві вени è гостра крововтрата, повітряна емболія, гематома, стенотична асфіксія

7. В період загоєння ран рубцеві стягнення можуть викликати виворіт повік, крил носа, губи з розвитком слино-, сльозотечі è спотворення обличчя.

Фази загоєння ран м’яких тканин:

1. Початковий період мікробного забруднення та очищення рани (0-48 годин)

2. Період дегенеративно-запальних змін (формування грануляційної тканини, зменшення лімфоїдної інфільтрації, збільшення кількості фібробластів, утворення сполучнотканинного матриксу) – (3-5-а доба)

3. Період активного росту фіброзної, епітеліальної тканини, ретракція рани, первинний рубець (5-12-а доба)

4. Завершення формування первинного рубця, зникнення набряку, інфільтрації оточуючих тканин – дегідратація, швидке наростання фіброзних та колагенових волокон (12-18-а доба)

5. Період остаточного формування рубця (до 0,5 – 1 року).

Первинна хірургічна обробка (ПХО) рани

– це перше хірургічне втручання, що проведене за первинними показаннями з метою профілактики ранової інфекції.

По термінам проведення:
первинна	1-а доба
відстрочена	до 3-х діб
пізня	понад 3-и доби

Компоненти ПХО:

• розсічення рани для ревізії, ліквідації кишень, розривів

• висічення нежиттєздатних некротизованих тканин

• накладання швів

Методика:

• механічна обробка шкіри в ділянці поранення

• механічне очищення рани

• зупинка кровотечі

• огляд і ревізія рані та ранового каналу

• видалення сторонніх тіл;

• накладання швів

Показання до видалення сторонніх тіл:

• поверхневе їх розташування

• локалізація в щілині перелому або поблизу крупних судин

• обмеження рухів нижньої щелепи

• порушення функцій дихання та вживання їжі

• виникнення та підтримка запального процесу

• локалізація в порожнині носа або у верхньощелепному синусі

Види швів:

– первинний глухий шов – накладається в перші 24-36 г за відсутності запальних явищ в рані та проведенні антибактеріальної терапії

– первинний відстрочений шов – накладається в перші 36-72 г при незначних запально-інфільтративних процесах

– вторинний ранній шов – накладається на 5-12-у добу за відсутності запального процесу в рані

– вторинний пізній шов – накладається на 12-20-у добу після висічення грануляцій

– пластинчасті шви:

• зближуючі (звичайні та кисетні) для постійного зближення країв рани з дефектом тканин

• направляючі для зменшення натягу

• розвантажуючи для тимчасового утримання шкірно-м’язових клаптів

• утримуючі

• шви для глухого закриття гранулюючи ран

• «обшивання» країв рани – у випадках обширних ушкоджень м’яких тканин, які поєднуються з одночасним ушкодженням щелеп. Швами з’єднуються краї шкіри із слизовою оболонкою порожнини рота  попередження інфікування рани та розвитку рубцевої контрактури