8. За способами виявлення резерви поділяють на:
8.1. Явні – ті, котрі легко виявити за матеріалами бухгалтерського обліку і звітності.
8.1.1. Безумовні, пов’язані з недопущенням безумовних утрат сировини та робочого часу (нестача і псування продукції та матеріалів на складах, виробничий брак, утрати від списання боргів, виплачені штрафи й ін.).
8.1.2. До умовних утрат належать перевитрати всіх видів ресурсів порівняно з діючими нормами на підприємстві. Умовними вони вважаються тому, що норми, які служать базою для порівняння, не завжди оптимальні.
8.2. До прихованих резервів належать ті, котрі пов’язані з упровадженням досягнень НТП та передового досвіду і котрі не були передбачені планом.
9. За часом виникнення:
9.1. Резерви не враховані при розробленні планів (ознака недостатньої обґрунтованості й напруженості виконання планів).
9.2. Резерви, що виникли після затвердження плану (вони пов’язані зі швидкими темпами НТП, появою нових рішень).
3.Суть та етапи організації аналітичної роботи.
Організація економічного аналізу - це система раціональних і координованих дій для вивчення об'єкта дослідження у відповідності з поставленою метою. Раціональна функція аналітичної роботи передбачає розробку програми повного або часткового (тематичного) аналізу з відповідними обґрунтуваннями мети, складу об'єктів, послідовності і строків проведення розрахунків.
Організація аналітичної роботи на підприємстві включає:
- розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;
- планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;
- матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення;
- загальне керівництво;
- прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення;
- контроль за реалізацією на практиці розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства.
Аналітичну роботу на підприємстві поділяють на такі етапи:
- визначення суб'єктів і об'єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження;
- планування аналітичної роботи;
- інформаційне забезпечення аналізу;
- аналітичне опрацювання даних;
- документальне оформлення результатів аналізу.
4.Інформаційне забезпечення економічного аналізу.
Ефективність економічного аналізу залежить від якості інформаційного забезпечення. Тому до економічної інформації висувається низка вимог. Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, Законом України "Про інформацію" до якості інформації висуваються такі вимоги: корисність, доречність, достовірність та надійність, зрозумілість, співставність і стабільність.
Корисність, є основною вимогою до якості інформації, що означає можливість використання її для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Для дотримання цієї вимоги необхідно, щоб інформація була доречною, достовірною (надійною), зрозумілою і зіставною.
Доступність і зрозумілість інформації означає, що вона має бути доступною для сприйняття різними групами користувачів, аналітиків, бути однозначною, чіткою і без зайвої деталізації.
Отже, дотримання цих вимог передбачає подання інформації у зрозумілій формі, щоб користувач зміг застосувати її для прийняття рішення, не боячись допустити помилку. Для цього необхідно, щоб форми подання, наприклад, звітності як основного джерела інформації чітко відображали сутність питань. Доступність інформації потребує безплатного її надання шляхом цілеспрямованого поширення її серед відомих фірм та користувачів.
Зіставність і стабільність інформації – запорука проведення ефективного економічного аналізу і прийняття обґрунтованих рішень. При цьому зіставність означає можливість порівняння даних за об'єктами, різними джерелами, обсягом, у часі (за декількома періодами) і у просторі (з іншими підприємствами, регіонами, країнами).
Зіставність інформації у часі досягається насамперед за рахунок стабільності методик розрахунку й аналізу, які застосовуються. Наприклад, дотримання вимог зіставності інформації дає змогу порівняти показники звітності підприємства з даними інших підприємств, що у свою чергу вимагає використання однакового понятійного апарату, одиниць виміру, методики обробки даних, строків звітності, відповідності стандартам звітності та міжнародної комерційної практики.
Доречність інформації полягає в її здатності впливати на прийняття рішень користувачів, допомагаючи їм оцінювати отримані результати та прогнозувати майбутні події. Інформація вважається доречною, якщо вона своєчасна, суттєва і має цінність для складання прогнозів та оцінювання результатів на базі звітних показників минулих років і поточного періоду.
Своєчасність інформації – це тримання та подання інформації без затримки у чітко встановлені строки. Отже, своєчасність інформації означає уміння задовольнити інтереси її користувачів у потрібний момент або до певного строку.
Суттєвість інформації – важлива умова забезпечення її доречності. Суттєвість означає значимість інформації у відпрацюванні і прийнятті відповідних рішень.
Цінність інформації означає можливість використання її для оцінки результатів (англ. feedback value) діяльності та прогнозування тенденцій перспективного розвитку підприємства.
Достовірність, або надійність, інформації полягає в її високій якості, об'єктивному відображенні господарської діяльності, відсутності суттєвих помилок або пристрасних оцінок. Для цього інформація має бути правдивою, забезпечувати можливість перевірки і нейтральність, в ній має переважати економічний зміст над юридичною формою.
Правдивість є основною вимогою до економічної інформації. Вона означає, що інформація має об'єктивно та повною мірою відображати сутність предмета чи явища, процесів, які вивчаються.
Переважання економічного змісту над формою означає відображення інформації з позиції економічної сутності операції, а не її юридичної форми, яка може передбачати інше трактування. Прикладом застосування цієї вимоги, який найчастіше використовується, є передача основних засобів на умовах довгострокового фінансового лізингу. При цьому право власності на засоби залишається у лізингодавця (юридична форма), а самі основні засоби відображаються у складі активів лізингоодержувача (економічний зміст), бо всі вигоди від їх використання споживаються орендодавцем.
Можливість перевірки передбачає, що оцінка інформації, проведена різними експертами, повинна привести до однакових результатів.
Нейтральність інформації характеризується її безпристрасністю щодо різних груп користувачів, вона не націлена на отримання завчасно заданого результату.
Конфіденційність інформації – це надання користувачам тільки тієї інформації, яка не завдасть шкоди підприємству з боку конкурентів. Для цього має бути налагоджений строгий контроль за розповсюдженням інформації серед зовнішніх користувачів, а також за змістом і характером звітної інформації.
