Частина четверта. Нормативна основа правового регулювання

Контрольні запитання

1.Охарактеризуйте порядок ухвалення нормативно-правових актів.

2.Чимвідрізняєтьсянормативно-правовийактвідіншихвидів юридичних актів?

3.Які види законів і підзаконних нормативно-правових актів приймаються в Україні?

4.Вкажіть принципи дії нормативно-правових актів у часі.

5.У чому полягають особливості дії нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб?

298

Розділ17

Нормотворча техніка

§1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки

Теорія юридичної техніки сформувалася в рамках романогерманської правової традиції. Великий інтерес доюридичної техніки тут обумовлений прагненням досягти максимальної якості створення

ізастосування нормативних правовихактів (особливозаконів), яківизнаються провідним джерелом права в романо-германській правовій сім’ї. Адже від рівня досконалості створення і реалізації нормативноправовихактівзначноюміроюзалежитьефективністьправовогорегулювання в цілому. В англо-американській правовій сім’ї юридична

ізаконодавчатехнікапередусімпов’язуєтьсязюридичним(законодавчим) процесом, тлумаченням правових норм. Власне, сам юридичний процесдляангло-американськогоюристаієюридичноютехнікою. Це, зокрема, пояснюється тим, що в англо-американській правовій традиції акцент робиться не стільки на писаній формі права, скільки на практичному пошуку справедливого рішення в кожній конкретній юридичній справі.

Юридична техніка є важливим елементом професійної юридичної діяльності, застосовується в усіх сферах практичної юриспруденції. В суб’єктивному розумінні — це мистецтво, яке залежить насамперед від здібностей юриста. В такому аспекті юридична техніка охоплює певніпрофесійніпрактичнівміння, навички, технічнеправовемислення, засноване на знанні позитивного права і механізму його дії.

299

Частина четверта. Нормативна основа правового регулювання

В об’єктивному розумінні термін «юридична техніка» вживається

втаких основних значеннях: 1) як комплексне явище, що охоплює

прикладніаспектипрофесійноїюридичноїдіяльності— цесукупність раціоналізованихметодів, прийомівізасобівздійсненняправотворчої, правореалізаційної та правотлумачної діяльності; 2) як явище, що охоплює формально-структурні аспекти чинного права — систему писаних джерел права та їх властивостей, структуру норми права, права в цілому та законодавства, методи тлумачення права та ін.; 3) як ступінь досконалості форми, структури та мови права, окремих письмових юридичних документів.

При найбільш широкому підході поняттям юридичної техніки охоплюються всі методи, засоби і прийоми, завдяки яким забезпечуються створення писаних джерел права та їх точна реалізація в юридичній практиці. Утакомуракурсі доюридичноїтехнікивідносять: а) методи надання праву формальної визначеності (санкціонування правових звичаїв, укладенняугод, створенняпрецедентів, нормативнихправових актів, методи застосування татлумачення права, йогосистематизації); б) засоби надання праву формальної визначеності (документальна письмова форма юридичних актів, юридична термінологія, юридичні конструкція, фікція, презумпція, поділ права на галузі та інститути тощо); в) юридичний процес.

Узвуженомузначенніюридичнатехнікапов’язуєтьсязрозробленням різноманітних юридичних актів-документів. Отже, юридична техніка при такому підході визначається як сукупність вироблених

вюриспруденції засобів і правил зовнішнього виразу в текстах різних правових актів (нормоустановчого, нормозастосовного або інтерпретаційного характеру, актів систематизації законодавства) певного правового змісту.

Юридичну техніку слід відрізняти від інших суміжних явищ: 1) технікивматеріальномусенсі— цесукупністьпевнихматеріальних засобів, які застосовуються в практичній юридичній діяльності; 2) технікиділоводства— цесукупністьзасобівдокументуванняіорганізації роботи з документами в процесі юридичної діяльності; 3) техніки збиранняіаналізуінформації— цетехнічнийелементметодівзбирання і аналізу юридичної інформації. Юридична діяльність завжди пов’язана з аналізом емпіричної інформації, при якому використовуються різноманітні методи: соціологічні, математичні, моделювання, прогнозуваннятощо. Кожензнихвключаєвсебетехнічнийелемент— сукупність спеціальних прийомів, конкретних пізнавальних операцій,

300

Розділ 17. Нормотворча техніка

що характеризують той чи інший метод збирання, оброблення та аналізу емпіричної інформації.

Відтак, безпосереднім предметом юридичної техніки виступають юридичні акти-документи та акти їх систематизації. Акти-документи класифікуються за різними підставами. Згідно із однією з найбільш поширених класифікацій різновидами юридичних актів-документів єнормативні, інтерпретаційні, нормореалізаційні правовіакти. Зогляду на це можна вирізнити такі основні види юридичної техніки: нор-

мотворча, нормозастосовна, інтерпретаційна, техніка систематизації нормативно-правових актів.

Отже, нормотворчатехнікаєвидомюридичноїтехніки. Існуєпогляд, згіднозякимпоняття«нормотворчатехніка» доцільнозастосовуватидля відбиття правил текстуальної об’єктивації не тільки правових, а й інших соціальних норм. Обґрунтованим є використання терміна «нормотворча техніка» насамперед васпекті юридичноїнормотворчості.

По-перше, тільки право є такою нормативною системою, яка формується за обов’язкової участі спеціальних (передусім державних) інстанцій і якій притаманні офіційно визнані обов’язкові форми виразуізакріплення. Такимчином, самевправовійсферінормотворчість існує як свідома діяльність уповноважених суб’єктів, яка має чіткі процедурно-процесуальні форми і спрямована саме на «створення норми», їїадекватне формулювання тавираз. Нормотворчість вінших галузях суспільного життя на відміну від юридичної не має такого системного, впорядкованого, стабільного та цілеспрямованого характеру, вона має факультативне, допоміжне значення.

По-друге, інші соціальні норми (моральні, релігійні, політичні, естетичні) здебільшого не володіють таким ступенем формальної визначеності, як право. Натомість формальна визначеність правового змісту є однією з необхідних передумов існування права як ефективногоісправедливогорегулятора. Так, змістовнівимогидонормативноправовогоакта(зрозумілість, несуперечливість, повнотарегулювання) нарівнізпроцедурнимивимогамиутворюютьзмістпринципуправової визначеності. Цей принцип є однією з головних складових верховенства права, його необхідним наслідком і умовою реалізації. Через зазначені обставини саме юридична нормотворча діяльність потребує досконалого юридико-технічного інструментарію, який охоплюється поняттям нормотворчої техніки.

В юридичній науці та практиці поряд з терміном «нормотворча техніка» одержаврівнозначнеідоситьпоширеневикористаннятермін

301