Частина перша. Наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права

§5. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини

Виникнення права стало закономірним результатом розвитку суспільства та його нормативної системи. Зароджуючись ще в надрах первісної общини (на етапі утворення вождівств або протодержав), воно майже не відрізнялося від звичаїв первісної общини. І тільки зчасом, заявившисвоїпретензіїнарольосновногорегуляторасуспільнихвідносин, правонабулоспецифічнихдляньоговластивостей, форм виразу і стало сприйматися як певна соціальна цінність.

Відмінності права від соціальних норм первісної общини по-

лягають у такому.

1.Правоформувалосяшляхомвизнанняізахистудержавоюускладненихсуспільнихвідносин, щопостійноповторюються. Згодомвиникли правовіприписи, яківстановлювалисяабосанкціонувалисякомпетент-

нимидержавнимиорганами(утомучислісудовими). Вструктуріправа разом з нормами, прийнятими державою, стали вирізняти природні права, принципиправа, корпоративніідоговірнінорми, щосвідчитьпро наявність декількох автономних суб’єктів правоутворення.

Соціальні норми первісної общини складалися внаслідок багаторазового повторення найдоцільніших варіантів поведінки, єдиним

суб’єктом їх утворення була вся община.

2.На перших етапах свого розвитку право сприяло вирішенню всезагальних справ у галузі виробництва, розподілу та перерозподілу продуктів, нормувало індивідуальні витрати праці на суспільні потреби (архаїчне право). У процесі станового розшарування населення вонопочалослугуватиінтересамокремихсоціальнихверств: феодалів

(феодальне право), духовенства (канонічне право), мешканців міст

(міське, торгове, цехове право) і використовуватися для регулювання відносин усередині станів. У класових суспільствах право закріплювало економічну і соціальну нерівність, привілеї панівного класу. Поступово намітилася тенденція повернення права на більш високому рівні до забезпечення реалізації загальносоціальних функцій.

Соціальні норми первісної общини виражали загальну волю всіх її членів і сприяли соціалізації життя общини.

3.Правоспочатку існувалоувиглядісхваленихдержавою фактичних, повторюваних суспільних відносин, які набували правового ха-

72

Розділ 4. Походження держави і права

рактеру. З часом воно закріплюється і виражається в письмових, офіційних джерелах — законах, судових прецедентах, нормативних договорах тощо.

Соціальні норми первісної общини виражалися в обрядах, ритуалах, міфах, табу, звичаях, тобто існували переважно в усній формі, передавалися із покоління в покоління і втілювалися в фактичній поведінці людей.

4.Правовстановлюєзагальнідозволи, веління, заборони, йогонормичіткозакріплюютькритеріїправомірностіповедінки. Завдякитакій визначеності суб’єкти права знають про свої права і свободи, способи їхзахисту, покладенінанихобов’язки, заходивідповідальності, передбачені санкціями правових норм.

Соціальні норми первісної общини не знали поділу на права

іобов’язки, не містили санкцій.

5.У державно організованому суспільстві реалізація права хоч

ірозрахована на добровільне, свідоме виконання його приписів, але в разі їх порушення передбачає можливість застосування державного примусу. Для цього існує спеціальний апарат контролю і нагляду, розв’язання спорів, поновлення правопорядку.

Реалізація соціальних норм первісної общини забезпечувалася переважно силою авторитету, звички, внутрішнього переконання, громадського осуду.

Отже, за своїми основними характеристиками — змістом, способами регулювання, формами виразу, засобами забезпечення право істотно відрізняється від усіх попередніх нормативних регуляторів, притаманних додержавним суспільствам.

Контрольні запитання

1.Розкрийте зміст і позитивне значення основних теорій походження держави і права.

2.Якбулиорганізованівладаінормативнерегулюваннявпервісній общині?

3.Які загальні закономірності притаманні процесу виникнення держави і права?

4.Якими шляхами утворювалося правоічим воновідрізнялося від соціальних норм первісної общини?

5.Якіознакивідрізняють державу відсамоврядування первісної общини?

73

Частина

друга

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ

Розділ 5

Поняття держави

§ 1. Поняття та ознаки держави

Характеризуючидержаву, переважннабільшістьфілософівіюристів сходиться на тому, що вона є необхідною формою організації розвинутого суспільства, без якої неможливе виконання завдань, що стоять перед ним. Погляди на державу, характеристику її сутності, головних рис і призначення у представників того чи іншого наукового напрямку досить різні.

Велика група науковців при визначенні поняття «держава» виходила з формально-логічних позицій. Л. Дюгі вважав державою будьякесуспільство, деіснуєдиференціація між тими, хтоправить, ітими, ким правлять, у вигляді політичної влади. Г. Шершеневич визначав її як єднання людей у межах однієї території під загальною владою. Ф. Хайєкхарактеризувавдержавуякорганізацію, якусвідомостворюють люди, що проживають разом з метою однакового управління. Б. Баді і П. Бірнбаум розглядали державу як добре організовану машину влади разом з чиновниками і збройними силами, що її обслуговують.

Якпохідне відправа явище оцінювалидержаву Г. Кельзен, І. Кант, Г. Еллінек. Г. Кельзенхарактеризувавїїякперсоніфікаціюправопорядку, І. Кант — як об’єднання великої кількості людей, що підпорядковуються правовим законам, Г. Еллінек — як суб’єкта права, територіальну корпорацію, що наділена первинною владою.

Ф. Гегель розглядав державу як вищу і найдосконалішу форму суспільного життя. Підкреслюючи її моральну спрямованість, він характеризував її як дійсність моральної ідеї. Н. Коркунов визначав державу як об’єднання вільних людей, де мирний порядок забезпечу-

74

Розділ 5. Поняття держави

ється встановленням монополії державних органів наздійснення примусу, чим наголошував на її примусовому характері. На ту саму обставину вказував Дж. Ролз, який вважав, що держава має здійснювати остаточну владу і примус на певній території.

Унайбільшконцентрованійформівказівкунапримусовийхарактер держави сформульовано у вченні марксизму-ленінізму. Цю рису державивонорозглядаєякпохіднувідїїкласовоїприроди, хочаК. Маркс, Ф. Енгельс та В. Ленін визнавали також необхідність захисту державою і певних загальносуспільних інтересів. Характерними для цієї теорії,

восновіякоїлежалаідеякласовоїдиктатури, буловизначеннядержавияк машини для підтримання панування одного класу над іншим (В. Ленін) абомашинидляпридушенняодногокласуіншим(Ф. Енгельс).

Незважаючи на різноманітність підходів до визначення держави,

внауковій літературі традиційносклався погляднанеїякнасуспільне явище, доструктуриякоївходятьдекількапобічнихідекількаголовних елементів: на перше місце серед них висуваються територія, населення і публічна влада. Саме їх характер за класичними юридичними поглядами відрізняє державу від додержавних та інших існуючих нарівні з нею суспільних утворень. У відомому на Заході правовому словникуФішера держава характеризується яктака спільнота, воснові якої лежать територія, народ і державна влада.

Отже, держава є територіальним утворенням. Вона здійснює управліннянаобмеженійдержавнимикордонамитериторії, якавідіграє об’єднуючу щодо населення роль. Цією ознакою позначається відмінність держави як від організації родового суспільства, що формувалося на основі об’єднання за кровнорідними ознаками, так і від ідеологічних, виховних, етнічнихтаіншихформувань, кожнезякихутворюється за спеціальними ознаками.

Яктериторіальнеутворення, щосклалосяшляхомадміністративнотериторіального поділу на окремі територіальні одиниці — області, губернії, краї, кантони, штати, округи, провінціїтощо, державаєсамоорганізованою спільнотою.

Більшістьнаселенняпов’язаназдержавоюстійкимивідносинами громадянства. На відміну від іноземних громадян або осіб без громадянства, які теж можуть проживати на території держави, громадянин держави має найширший правовий статус і найбільш стійкі правові зв’язки з нею. Він також має права і мусить виконувати всі обов’язки, передбачені законодавствомдержави, тодіякіншімешканціпозбавля-

ються деяких з них (права обирати і бути обраним, обов’язку нести військову службу та ін.).

75

Частина друга. Загальне вчення про державу

Основною ознакою держави є політична влада (зміст політичної влади докладніше буде розкрито в наступному підрозділі).

Інші ознаки держави здебільшого пов’язані з тими чи іншими про-

явамидержавноївлади. Так, найважливішоюзіншихознакєздатність держави видавати закони та інші правові акти, що являють собою проявбезумовноїзагальнообов’язковостідержавноїволі. Цяздатність водночас виступає засобом самообмеження держави і забезпечення її невтручання в здійснення людиною своїх прав і свобод, впливу на поведінку, а через неї — на суспільні відносини.

Ознакою держави є наявність в ній чиновництва і формування військових контингентів — армії таполіції. Держава має усвоїйвласності певні необхідні для технічного забезпечення своєї діяльності засоби (транспорт, озброєння, будівлі, в’язниці та ін.). Для фінансового забезпечення своєї діяльності вона встановлює бюджет, систему податків, здійснює у разі необхідності внутрішні та зовнішні позики. Кожна держава має свої символи, якими є державні герб і прапор.

Окремо слід наголосити на тому, що в умовах демократичного суспільства держава завжди є правовою організацією. Це означає, що державнавладазацихумовформуєтьсяіздійснюється вмежахправа, яке внаслідок цього має пріоритет над державою. У ХІХ ст. режим панування права над державною владою в континентальній Європі одержав назву «правова держава» (нім. Rechtstaat), а в країнах англосаксонської традиції — «верховенство права» (англ. rule of law).

Держава є багатоаспектним явищем. Саме це відбиває і наведені вище різноманітні підходи до визначення держави. Держава виступає в трьох головних аспектах: 1) як організація всього суспільства; 2) як організація певних класів або прошарків чи інших груп людей; 3) як апарат влади.

Як організація всього суспільства держава виступає у внутрішніх тазовнішніхвідносинахвінтересахвсьогонаселеннякраїни, якевона повиннарепрезентуватиіобслуговувати. Самевідіменідержавиухвалюються ті рішення, які, маючи загальнообов’язковий характер, спрямовані на реалізацію ізахист прав усіхгромадян, проведення соціальної політики як загальносуспільної політики. Як загальносуспільна організація держава сприяє роботі засобів зв’язку, боротьбі з правопорушниками, зі злочинністю, охороні громадського порядку. Як така держава є організатором усіх загальних справ — громадських робіт, охорони природи, пам’ятників культури, історичних цінностей, здійснюєоборонукраїнивідможливихзовнішніхнападів. Якпредставник

76

Розділ 5. Поняття держави

всього суспільства держава здатна виступати в ролі арбітра між ворогуючими угрупованнями, пом’якшувати та узгоджувати різні соціальні, національні, мовні конфлікти, сприяти досягненню соціальних компромісів. Цейаспект діяльності держави єосновнимінайзначущішим.

Разом з цим держава, що діє в умовах суспільства, яке є соціально диференційованим, спирається на ті чи інші соціальні сили, на певну соціальну базу. Це можуть бути певні класи, прошарки, державна або партійна бюрократія, номенклатура. У зв’язку з цим держава здатна поєднувати захист інтересів всього суспільства з діями на їх користь. Інтереси суспільства можуть у певних випадках набувати пріоритету при вирішенні загальнонаціональних справ. Соціальна база держави може бути менш або більш широкою. Вона може бути провідником інтересіводногоабодекількохкласів, меншостічибільшостінаселення. Цезавжди позначається назмісті їїдіяльності, політиці, спрямованій на захист певних соціальних інтересів. У сучасній науці йдеться іпроможливістьфактичноїналежності владивдержавіелітам— економічній, політичній, науково-технічній. Залежно від того, кому саме належить влада, держава може забезпечувати пріоритетну роль державної, приватної, суспільноївласностіабожвизнаватирівноправність усіх їх форм, може створювати всенародну або цензову демократію, забезпечувати пільги тим чи іншим прошаркам населення тощо.

Взята в механізменному аспекті держава організована як певний апаратвлади, щомаєскладнуструктуру. Цейапаратявляєсобоюрозвинутусистему відокремлених від суспільства державних органів, які здійснюють владу переважно через професійних службовців. Апарат влади виступає як основний важіль управління суспільством, його реформування. Різніструктурицьогомеханізмумаютьрізнефункціональнепризначення, взаємодіютьміжсобою. Удемократичнійдержавісаме державний апарат повинен бути каналом здійснення народовладдя. Вйогоскладііснуютьорганипервинногоівторинногонародногопредставництва. Органипервинногонародногопредставництваутворюютьсябезпосередньошляхомнародногоголосування, потімвониобирають органи вторинного представництва. В Україні органами первинного представництва населення є Верховна Рада і Президент України, а вторинного — Кабінет Міністрів, Верховний Суд, Конституційний Суд, Вищий господарський суд, Генеральний прокурор та ін..

Наведені три аспекти держави та їх головні ознаки повинні стати основою для її розгорнутого визначення. Отже, держава є територі-

77