21.Депозитний та грошовий мультиплікатори

Комерційні банки в умовах дворівневої банківської системи “створюють” гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів.

Депозити – Сума обов'язкових банківських резервів = Кредитні ресурси комерційного банку.

Можливість “створення” грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором.

Депозитний мультиплікатор т обернено пропорційний нормі мінімаль­них банківських резервів R: M = 1/R

Він показує, у скільки разів комерційні банки збіль­шують розмір грошової маси в обігу.

Грошова пропозиція М^S  пов'язана з грошовою базою Б таким співвідношенням: М^S = т Б,

де  М^S – приріст пропозиції грошей;

т – депозитний мультиплікатор;

Б – приріст грошової бази.

Грошовий мультиплікатор m – це ускладнений варіант депозитного мультиплікатора, в якому враховується поведінка як банків, так і населення:

де  т' – грошовий мультиплікатор;

d – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

R – форма обов'язкових банківських резервів (відно­шення резервів до депозитів).

Грошовий мультиплікатор визначається як відношен­ня грошової маси М^Sдо грошової бази Б (гроші на балансі центрального банку).

Грошовий мультиплікатор т' показує, у скільки разів зміниться обсяг грошової маси М^S в разі зміни грошової бази Б.

22.Вплив пропозиції грошей на бюджетне обмеження

Пропозиція грошей - це процес формування грошової маси в країні. Пропозиція грошей є однією з найважливіших функцій держави,яку здійснює Центральний банк(а Україні – Національний банк України).

Пропозицію грошей надає Національний банк.

Графічно пропозицію грошей можна зобразити у вигляді вертикальної лінії Ms

Якщо державний бюджет зводиться з дефіцитом, казначейство випускає облігації, щоб отримати гроші для сплати державних боргів. Покупцями облігацій казначейства можуть бути.

• національний (центральний) банк;

• комерційні банки;

• домашні господарства;

• іноземці.

Купівля центральним (національним) банком держав­них боргових зобов'язань називається монетизацією бюд­жетного дефіциту. Монетизація бюджетного дефіциту призводить до інфляції.

Існують три способи фінансування бюджетного дефіциту:

1) збільшення кількості грошей високої ефективності (тобто емісія);

2) збільшення кількості облігацій казначейства у населення;

3) скорочення валютних резервів центрального банку.

Таким чином, для покриття бюджетного дефіциту держава може друкувати гроші, робити позики або вит­рачати свої валютні резерви.

Існують різні погляди на грошову політику за монетаристською та кейнсіанською концепціями. Основною проблемою грошової політики є маніпулювання грошо­вою пропозицією МS з метою впливу на найважливіші макроекономічні параметри.

Монетаристська концепція. Зростання грошової маси призводить до зростання темпів інфляції. Зміна грошової пропозиції МS безпосередньо впливає на сукупні витра­ти, бо за основу береться рівняння обміну:

МV = РQ.

Маніпулюючи грошовою масою, не можна вплинути на ставку процента. Засобом пожвавлення економіки мають бути не стимулювання зростаючою грошовою про­позицією, а структурні зміни економіки, розширення ви­робничих можливостей.

Кейнсіанська концепція. Грошова політика менш впливова, ніж бюджетно-податкова. Зміна грошової пропозиції МS може впливати на сукупні витрати опосередко­вано через зміну ставки процента. Існують певні обмеження впливу грошової пропозиції на ставку процента, а ставки процента на рівень інвестицій. Коливання грошової пропозиції змінює ставку процента, яка визначає рівень інвестування, інвестиції, як елемент сукупних витрат, впливають на сукупний попит і рівно­важний обсяг виробництва.