- •Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Глава 23. Апеляційне провадження
- •Розділ і. Теоретичні основи цивільного процесуального права Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Предмет і система цивільного процесуального права
- •Метод цивільного процесуальногоправа
- •Джерелацивільногопроцесуальногоправа
- •Діяцивільних процесуальнихнорм
- •Цивільне процесуальне право як наука і навчальна дисципліна. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Поняття та система принципів цивільного процесуального права
- •Застосування загальноправових принципів у цивільному процесі
- •Міжгалузеві принципи, що властиві правосуддю в цілому
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Поняттяцивільних процесуальнихправовідносин
- •Передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •Зміст, об'єкт та суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •Розділ II. Загальні положення цивільного процесу Глава 4. Особи, які беруть участь у справі. Сторони у цивільному процесі
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- •Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки
- •Процесуальнаспівучасть
- •Замінаненалежноговідповідача,залученняспіввідповідачів
- •Процесуальнеправонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •Глава 6. Участь у цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Суб'єкти та форми участі у цивільному процесі
- •Участьпрокурорав цивільномупроцесі
- •Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб як захисників прав, свобод та інтересів інших осіб
- •Глава 7. Представництво у цивільному процесі
- •Поняттяпредставництвауцивільномупроцесі
- •Процесуальне становище представника у цивільному процесі
- •Підстави виникнення представництва у цивільному процесі. Види представництвауцивільномупроцесі
- •Документи,щопосвідчуютьповноваженняпредставників
- •Глава 8. Інші учасники цивільного процесу
- •Поняття"іншихучасників процесу"
- •Особи, які допомагають при розгляді та вирішенні цивільної справи по суті
- •3. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу
- •Глава 9. Цивільна юрисдикція. Підсудність цивільних справ
- •Поняттяюрисдикції та їївиди
- •Підсудністьта її види
- •Глава 10.Докази
- •Судове доказування: поняття, предмет, етапи. Обов'язок доказування і подання доказів. Підставизвільненнявід доказування
- •Судові докази: поняття і види. Належність та допустимість доказів
- •Оцінкадоказів.Забезпеченнядоказів
- •Види засобів доказування
- •Глава 11. Процесуальні строки
- •Поняття, значення і види процесуальних строків
- •Обчислення, поновлення і продовження процесуальних строків
- •Глава 12. Судові виклики і повідомлення
- •Судові повістки
- •Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду
- •Порядок вручення судовихповісток
- •Глава 13. Судові витрати
- •Поняття та види судових витрат. Судовийзбір
- •Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- •Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витрат
- •Глава 14. Заходи процесуального примусу
- •Поняття, підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуальногопримусу
- •Попередження і видалення із залу судового засідання
- •Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідка
- •Розділ III. Провадження у суді першої інстанції Підрозділ і. Наказне провадження Глава 15. Судовийнаказ
- •Поняття, правова природа та особливості інституту наказного провадження
- •Стадії наказногопровадження
- •Підрозділ II. Позовне провадження Глава 16. Позов
- •Поняттяпозову
- •Елементипозову
- •Види позовів
- •Правонапозов
- •Об'єднання і роз'єднанняпозовів
- •Захист інтересів відповідача
- •Відмова від позову і визнання позову. Мирова угодасторін
- •Забезпеченняпозову
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Відкриттяпровадження у справі
- •Позовна заява і заява про відкриття провадження у справах наказного і окремого провадження
- •Правові наслідки відкриття провадження у цивільній справі
- •Глава 18. Провадження у справі до судового розгляду
- •Поняття, мета та завдання провадження у справі до судового розгляду
- •Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Глава 19. Судовийрозгляд
- •Поняття та суть судового розгляду. Строки судового розгляду. Головуючий у судовому засіданні
- •Порядок розгляду справи
- •Зупинення провадження у справі, його відновлення
- •Закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду
- •Фіксуваннясудовогопроцесу
- •Глава 20. Судові рішення
- •Поняттятавиди судовихрішень
- •Рішення суду: зміст і вимоги до нього
- •Негайне виконання рішення суду, забезпечення його виконання
- •Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Додатковерішення.Роз'ясненнярішеннясуду
- •Законнасиласудовогорішення
- •Ухвали суду першої інстанції та їх законна сила
- •Окремі ухвалисуду
- •Глава 21.Заочний розгляд справи
- •Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи
- •Порядок подання та розгляду заяви про перегляд заочного рішення
- •Глава 22. Окреме провадження
- •Загальні положення
- •Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •Розглядсудом справ проусиновлення
- •Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Розділ IV. Перегляд судових рішень Глава 23. Апеляційне провадження
- •Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •Розглядсправи судом апеляційної інстанції
- •Повноваженнясудуапеляційної інстанції
- •6. Ухвали та рішення апеляційного суду
- •Глава 24. Касаційне провадження
- •Суть та значеннякасаційногопровадження
- •Право касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції
- •Повноваженнясудукасаційної інстанції
- •Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України
- •Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •Глава 26. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Розділ V. Питання виконання судових рішень. Провадження у справах за участю іноземних осіб. Третейськесудочинство Глава 27.Участь суду у виконанні судових рішень
- •Зверненнясудових рішеньдовиконання
- •Виконавчі документи
- •Мирова угода в процесі виконання. Зміна та встановлення способу і порядку виконання рішення суду
- •Поворотвиконаннярішеннясуду
- •Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Глава 28. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Провадження у справах за участю іноземних осіб
- •Поняття визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
- •Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •Цивільнепроцесуальнестановище іноземнихосіб
- •Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
- •Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці
- •Глава 29. Третейське судочинство
- •Поняття та суть третейського судочинства. Види третейськихсудів
- •Загальні умовитретейськогорозглядусправи
- •Порядок третейського розгляду і вирішення справи
Мирова угода в процесі виконання. Зміна та встановлення способу і порядку виконання рішення суду
Чинним законодавством передбачена можливість та врегульовано укладення мирової угоди між сторонами на стадії виконання ухваленого рішення суду, а також вчинення відмови стягувача від його примусового виконання. Оскільки визначені у ст. 12 Закону "Про виконавче провадження" права й обов'язки сторін у виконавчому провадженні, у тому числі право стягувача подати заяву про відмову від стягнення та право сторін укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, стосуються всіх виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, правила ст. 372 ЦПК про мирову угоду й відмову від примусового виконання рішення мають застосовуватися загальним судом у виконавчому провадженні як за судовими рішеннями, так і за іншими виконавчими документами (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").
Специфіка цієї мирової угоди пов'язана із тим, що на відміну від дефініції ч. 1 ст. 175 ЦПК, де сформульовано поняття мирової угоди на стадії до вирішення спору судом, мирова угода в процесі виконання не може укладатись з метою врегулювання спору. Передбачається, що спір вже врегульований певним судом рішенням, яке набрало законної сили, за цим рішенням видано виконавчий документ, що надійшов для примусового виконання державному виконавцю. З огляду на це, мирова угода в процесі виконання не може стосуватись питань про визначення фактичних обставин та відповідних правовідносин, основною метою такої угоди є встановлення (зміна) способу та порядку виконання ухваленого судового рішення, що може ґрунтуватись на взаємних поступках і, безумовно, стосуватись лише прав та обов'язків сторін й предмета спору. Така мирова угода не може виходити за межі спірних правовідносин, стосуватися прав та обов'язків осіб, які не є
сторонами у спорі, створювати права та обов'язки для них тощо. Мирова угода, що розглядається, покликана сприяти закінченню виконавчого провадження, зокрема шляхом визначення конкретних заходів, дій, рішень тощо, що сторони беруться вчинити.
Окрім укладення мирової угоди, стягувач має право відмовитись від примусового виконання рішення, зробивши про це відповідну заяву. Слід відрізняти відмову стягувача від примусового виконання рішення від відмови позивача від позову, ці процесуальні дії не тотожні за своїм змістом, наслідками та формою тощо. Одним із основних наслідків відмови позивача від позову є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав згідно із ч. З ст. 206 ЦПК. Перешкодою для виникнення цивільного процесу в такій ситуації буде не визнана мирова угода або прийнята судом відмова від примусового виконання, а судове рішення, що стало підставою відкриття такого виконавчого провадження (п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК).
І визнання мирової угоди в процесі виконання рішення, і прийняття судом відмови від примусового виконання обумовлені певною процедурою, що викликає необхідність подання цих документів у письмовій формі спочатку державному виконавцеві, який не пізніше 3-денного строку зобов'язаний передати їх до суду за місцем виконання рішення для визнання або прийняття.
Питання про визнання мирової угоди та прийняття відмови від примусового виконання є підсудним тому судові, що розташований за місцем виконання відповідного рішення; слід вважати таким судом загальний місцевий суд, розташований на території відповідного підрозділу державної виконавчої служби, тобто за місцем проведення виконавчих дій.
При розгляді заяви про відмову від примусового виконання та мирової угоди суд має встановити, чи відповідають вони вимогам закону, чи не стосуються прав та обов'язків інших осіб, які не є учасниками цього спору, чи не вчинено їх з недоліками волі тощо.
За результатами дослідження обставин, викликаних необхідністю визнання мирової угоди або прийняття заяви про відмову від примусового виконання, суд має постановити ухвалу.
За правилом ст. 217 ЦПК суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. У тому випадку, коли суд не встановив порядку виконання свого рішення під час його постановлення в разі відсутності для цього об'єктивних підстав, або у подальшому виникнуть обставини, які вимагатимуть від суду встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення, він вправі вирішити таке
питання вже після відкриття виконавчого провадження у зв'язку з виникненням чи наявністю обставин, що ускладнюють його виконання.
Відповідно до ст. 373 ЦПК відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання має стосуватися виконання лише судових виконавчих документів. Суб'єктом звернення є державний виконавець або сторона (виконавчого провадження); формою процесуального документа, за яким розпочинається подібний розгляд, є заява. Належним судом є суд, який розглядає справи в порядку цивільного судочинства та видав виконавчий документ; для розгляду подібних заяв встановлено виключну підсудність.
Надання відстрочки і розстрочки виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання у судовій практиці мають носити винятковий характер. Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визнає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відстрочка виконання рішення — відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому, тобто перенесення строку виконання рішення, встановленого законом або судом, на більш пізній період. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. Відстрочка виконання рішення може стосуватись його в цілому, а також бути надаватися лише щодо окремих задоволених позовних вимог.
Розстрочка виконання рішення — це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводить до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди; зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини з встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. Суд має встановити, в яких частинах та в які строки має бути виконане рішення суду; зазвичай відбувається виконання рівними частинами через певні однакові проміжки часу.
В чинному законодавстві не міститься граничних строків для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, втім в цьому останній має виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності наданих саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником або іншою заінтересованою особою. Таким чином, строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду.
Способи виконання рішення суду слід визначати через ті заходи, що вживаються задля досягнення мети захисту порушених прав та свобод осіб, їх відновлення. Основні з них передбачені у ст. 4 Закону "Про виконавче провадження", зокрема такі заходи майнового характеру, як звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні. Серед заходів немайнового характеру згадуються такі, за яких боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Визначається, в яких організаційно-правових та процедурних формах має відбутись виконання рішення суду, зокрема, порядок виконання рішення визначає місце його виконання, час проведення виконавчий дій, оформлення виконавчого провадження, послідовність дій тощо. Наприклад, якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів зазначений певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
За наявності обумовлених обставин суд вправі змінити встановлені ним або законом спосіб і порядок виконання рішення на інші, передбачені законодавством. Суд не може встановити новий спосіб захисту порушеного права, його дії щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання повинні бути спрямовані лише на забезпечення виконання резолютивної частини рішення, відповідати його меті, не спотворювати його змісту.
Єдиною підставою для відстрочки і розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення. Примірний перелік, що не є вичерпним, підстав для відстрочки і розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання міститься в ст. 373 ЦПК, зокрема ними є хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Ці обставини об'єднуються їх об'єктивним та надзвичайним характером, незалежністю їх настання та перебігу від волі
боржника, причинним зв'язком між настанням цих обставин та ускладненням виконання рішення.
Категорія "обставин, що ускладнюють виконання рішення" має оціночний характер, віднесення тих чи інших обставин до них залежить від судового розсуду, а також від наданих доказів, що доводять наявність подібних обставин. При цьому не може бути підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, відсутність фінансування певних витрат у державному або іншому бюджеті, зокрема прийняття закону про державний бюджет (його зміст, що не передбачає витрат певного виду).
Окрім загального правила ст. 373 ЦПК щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду законом встановлено спеціальні правила щодо окремих правових ситуацій, пов'язаних з необхідністю втручання суду в процес виконання рішення суду. Такі ситуації викликані особливим їх значенням та охоплюють вирішення питань про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу, оголошення розшуку боржника або дитини, примусове проникнення до житла чи іншого володіння, звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, тощо (ст.ст. 374—379 ЦПК).