- •Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Глава 23. Апеляційне провадження
- •Розділ і. Теоретичні основи цивільного процесуального права Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Предмет і система цивільного процесуального права
- •Метод цивільного процесуальногоправа
- •Джерелацивільногопроцесуальногоправа
- •Діяцивільних процесуальнихнорм
- •Цивільне процесуальне право як наука і навчальна дисципліна. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Поняття та система принципів цивільного процесуального права
- •Застосування загальноправових принципів у цивільному процесі
- •Міжгалузеві принципи, що властиві правосуддю в цілому
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Поняттяцивільних процесуальнихправовідносин
- •Передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •Зміст, об'єкт та суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •Розділ II. Загальні положення цивільного процесу Глава 4. Особи, які беруть участь у справі. Сторони у цивільному процесі
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- •Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки
- •Процесуальнаспівучасть
- •Замінаненалежноговідповідача,залученняспіввідповідачів
- •Процесуальнеправонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •Глава 6. Участь у цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Суб'єкти та форми участі у цивільному процесі
- •Участьпрокурорав цивільномупроцесі
- •Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб як захисників прав, свобод та інтересів інших осіб
- •Глава 7. Представництво у цивільному процесі
- •Поняттяпредставництвауцивільномупроцесі
- •Процесуальне становище представника у цивільному процесі
- •Підстави виникнення представництва у цивільному процесі. Види представництвауцивільномупроцесі
- •Документи,щопосвідчуютьповноваженняпредставників
- •Глава 8. Інші учасники цивільного процесу
- •Поняття"іншихучасників процесу"
- •Особи, які допомагають при розгляді та вирішенні цивільної справи по суті
- •3. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу
- •Глава 9. Цивільна юрисдикція. Підсудність цивільних справ
- •Поняттяюрисдикції та їївиди
- •Підсудністьта її види
- •Глава 10.Докази
- •Судове доказування: поняття, предмет, етапи. Обов'язок доказування і подання доказів. Підставизвільненнявід доказування
- •Судові докази: поняття і види. Належність та допустимість доказів
- •Оцінкадоказів.Забезпеченнядоказів
- •Види засобів доказування
- •Глава 11. Процесуальні строки
- •Поняття, значення і види процесуальних строків
- •Обчислення, поновлення і продовження процесуальних строків
- •Глава 12. Судові виклики і повідомлення
- •Судові повістки
- •Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду
- •Порядок вручення судовихповісток
- •Глава 13. Судові витрати
- •Поняття та види судових витрат. Судовийзбір
- •Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- •Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витрат
- •Глава 14. Заходи процесуального примусу
- •Поняття, підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуальногопримусу
- •Попередження і видалення із залу судового засідання
- •Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідка
- •Розділ III. Провадження у суді першої інстанції Підрозділ і. Наказне провадження Глава 15. Судовийнаказ
- •Поняття, правова природа та особливості інституту наказного провадження
- •Стадії наказногопровадження
- •Підрозділ II. Позовне провадження Глава 16. Позов
- •Поняттяпозову
- •Елементипозову
- •Види позовів
- •Правонапозов
- •Об'єднання і роз'єднанняпозовів
- •Захист інтересів відповідача
- •Відмова від позову і визнання позову. Мирова угодасторін
- •Забезпеченняпозову
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Відкриттяпровадження у справі
- •Позовна заява і заява про відкриття провадження у справах наказного і окремого провадження
- •Правові наслідки відкриття провадження у цивільній справі
- •Глава 18. Провадження у справі до судового розгляду
- •Поняття, мета та завдання провадження у справі до судового розгляду
- •Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Глава 19. Судовийрозгляд
- •Поняття та суть судового розгляду. Строки судового розгляду. Головуючий у судовому засіданні
- •Порядок розгляду справи
- •Зупинення провадження у справі, його відновлення
- •Закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду
- •Фіксуваннясудовогопроцесу
- •Глава 20. Судові рішення
- •Поняттятавиди судовихрішень
- •Рішення суду: зміст і вимоги до нього
- •Негайне виконання рішення суду, забезпечення його виконання
- •Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Додатковерішення.Роз'ясненнярішеннясуду
- •Законнасиласудовогорішення
- •Ухвали суду першої інстанції та їх законна сила
- •Окремі ухвалисуду
- •Глава 21.Заочний розгляд справи
- •Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи
- •Порядок подання та розгляду заяви про перегляд заочного рішення
- •Глава 22. Окреме провадження
- •Загальні положення
- •Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •Розглядсудом справ проусиновлення
- •Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Розділ IV. Перегляд судових рішень Глава 23. Апеляційне провадження
- •Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •Розглядсправи судом апеляційної інстанції
- •Повноваженнясудуапеляційної інстанції
- •6. Ухвали та рішення апеляційного суду
- •Глава 24. Касаційне провадження
- •Суть та значеннякасаційногопровадження
- •Право касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції
- •Повноваженнясудукасаційної інстанції
- •Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України
- •Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •Глава 26. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Розділ V. Питання виконання судових рішень. Провадження у справах за участю іноземних осіб. Третейськесудочинство Глава 27.Участь суду у виконанні судових рішень
- •Зверненнясудових рішеньдовиконання
- •Виконавчі документи
- •Мирова угода в процесі виконання. Зміна та встановлення способу і порядку виконання рішення суду
- •Поворотвиконаннярішеннясуду
- •Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Глава 28. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Провадження у справах за участю іноземних осіб
- •Поняття визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
- •Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •Цивільнепроцесуальнестановище іноземнихосіб
- •Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
- •Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці
- •Глава 29. Третейське судочинство
- •Поняття та суть третейського судочинства. Види третейськихсудів
- •Загальні умовитретейськогорозглядусправи
- •Порядок третейського розгляду і вирішення справи
Загальні умовитретейськогорозглядусправи
Сфера правовідносин, які можуть бути предметом третейського розгляду, обмежена виключно приватноправовими відносинами, і третейський суд не може розглядати публічно-правові спори.
Відповідно до ст. 1 Закону "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Підвідомчість справ третейським судам, з урахуванням положень ст. 6 Закону "Про третейські суди" включає в себе будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
справ, пов'язаних з державною таємницею;
справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), утому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Серед найбільш поширених категорій справ, що розглядаються третейськими судами, можна назвати спори, пов'язані з неналежним виконанням договорів та стягненням штрафних санкцій.
Спір може бути переданий на розгляд третейського суду тільки за наявності між сторонами третейської угоди — угоди сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Отже, наявність третейської угоди є передумовою можливості третейського розгляду взагалі.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода може містити як вказівку на конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. При цьому якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при зазначенні у третейській угоді конкретного постійно діючого третейського суду, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. У випадку суперечності умов третейської угоди та регламентом третейського суду застосовуються положення регламенту.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями телетайпом, телеграфом або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі, і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
У разі недодержання вищевказаних правил третейська угода є недійсною. Однак недійсність окремих частин положень договору, у якому міститься третейське застереження, не тягне недійсність такого третейського застереження.
Відповідно до ст. 18 Закону "Про третейські суди" третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
Крім того, у разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.
При вирішенні спору третейським судом для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові вимоги до третейських суддів.
Не можуть бути третейськими суддями такі особи: які не посягли повноліття та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.
Склад третейського суду формується шляхом призначення або обрання третейських суддів. Сторони мають право самостійно вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів або доручити це третій особі, однак для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.
Для створення умов щодо ухвалення рішення справи можуть розглядатися третейським судом в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.
Слід розрізняти порядок формування складу третейського суду у постійно діючих третейських судах та третейських судах для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.
У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі 3 суддів.
При цьому якщо сторони не можуть протягом певного часу дійти згоди щодо кандидатур суддів, розгляд спору в третейському суді припиняється, і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду —
місцевого загального суду чи місцевого господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом.
Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:
якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
на його прохання або за спільним рішенням сторін;
у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;
у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі;
у разі виявлення невідповідності третейського судді встановленим законодавством вимогам щодо освіти, досвіду, ділових та моральних якостей тощо та обмеження щодо осіб, які не можуть бути третейськими суддями;
якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
У третейському суді для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові підстави для відводу чи самовідводу третейського судді.
Окрім випадків відводу або самовідводу суддів, відповідно до Закону "Про третейські суди" повноваження третейського судді можуть бути припинені за погодженням сторін, у разі набрання сили обвинувальним вироком щодо судді або рішенням суду про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним, а також у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. Повноваження складу третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття ним рішення по конкретній справі.
У постійно діючому третейському суді правила третейського розгляду справи визначаються регламентом, який затверджується засновником третейського суду при його утворенні та публікується.
Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду законодавством. Регламент третейського суду не повинен суперечити положенням Закону "Про третейські суди", але може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів. Такими положеннями можуть бути, наприклад, конкретизація порядку обрання суддів залежно від суми позову, встановлення правил документообігу, визначення вимог щодо необхідної кваліфікації для суддів тощо.
Регламент відповідного третейського суду автоматично розглядається як невід'ємна частина третейської угоди при зазначенні у ній конкретного третейського суду, до якого передається справа, якщо сторони не домовляються про інше при укладенні третейської угоди.
У третейському суді для вирішення конкретного спору правила третейського розгляду визначаються Законом "Про третейські суди" та третейською угодою. Такі правила не можуть суперечити обов'язковим положенням закону, які не надають сторонам права домовлятися з окремих питань. Серед таких обов'язкових положень щодо порядку розгляду справи можна назвати: встановлення форми та змісту позовної заяви, обов'язок відповідача надати відзив на позов, строк для завчасного повідомлення сторін про день, час та місце засідання тощо.
З питань щодо правил третейського розгляду, не врегульованих регламентом постійно діючого третейського суду або третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного спору, третейський суд застосовує норми Закону "Про третейські суди" та може визначити власні правила третейського розгляду, однак лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності третейського суду, встановленим законодавством.
До складу витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, належать витрати, передбачені ст. 25 Закону "Про третейські суди". Основні з них — це гонорари третейських суддів та третейський збір, розміри яких та порядок виплати визначаються відповідно до внутрішніх документів третейського суду. Інші витрати — це витрати, безпосередньо пов'язані з забезпеченням процесу третейського розгляду — оплата проїзду суддів, оплата роботи залучених до процесу експертів та перекладачів, документальне забезпечення третейського розгляду, правова допомога представника тощо.
Якщо регламентом третейського суду чи положенням про постійно діючий третейський суд не визначено, що витрати (крім гонорару судді та
третейського збору) під час третейського розгляду несе позивач, такі витрати здійснюються постійно діючим третейським судом з наступним їх стягненням із сторін спору, про що зазначається в рішенні чи ухвалі постійно діючого третейського суду.
У разі, коли третейський розгляд справи постійно діючим третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений сторонами третейський збір повертається сторонам, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими законом. В таких випадках сторони відшкодовують цьому третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі третейського суду.