- •Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Глава 23. Апеляційне провадження
- •Розділ і. Теоретичні основи цивільного процесуального права Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Предмет і система цивільного процесуального права
- •Метод цивільного процесуальногоправа
- •Джерелацивільногопроцесуальногоправа
- •Діяцивільних процесуальнихнорм
- •Цивільне процесуальне право як наука і навчальна дисципліна. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Поняття та система принципів цивільного процесуального права
- •Застосування загальноправових принципів у цивільному процесі
- •Міжгалузеві принципи, що властиві правосуддю в цілому
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Поняттяцивільних процесуальнихправовідносин
- •Передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •Зміст, об'єкт та суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •Розділ II. Загальні положення цивільного процесу Глава 4. Особи, які беруть участь у справі. Сторони у цивільному процесі
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- •Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки
- •Процесуальнаспівучасть
- •Замінаненалежноговідповідача,залученняспіввідповідачів
- •Процесуальнеправонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •Глава 6. Участь у цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Суб'єкти та форми участі у цивільному процесі
- •Участьпрокурорав цивільномупроцесі
- •Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб як захисників прав, свобод та інтересів інших осіб
- •Глава 7. Представництво у цивільному процесі
- •Поняттяпредставництвауцивільномупроцесі
- •Процесуальне становище представника у цивільному процесі
- •Підстави виникнення представництва у цивільному процесі. Види представництвауцивільномупроцесі
- •Документи,щопосвідчуютьповноваженняпредставників
- •Глава 8. Інші учасники цивільного процесу
- •Поняття"іншихучасників процесу"
- •Особи, які допомагають при розгляді та вирішенні цивільної справи по суті
- •3. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу
- •Глава 9. Цивільна юрисдикція. Підсудність цивільних справ
- •Поняттяюрисдикції та їївиди
- •Підсудністьта її види
- •Глава 10.Докази
- •Судове доказування: поняття, предмет, етапи. Обов'язок доказування і подання доказів. Підставизвільненнявід доказування
- •Судові докази: поняття і види. Належність та допустимість доказів
- •Оцінкадоказів.Забезпеченнядоказів
- •Види засобів доказування
- •Глава 11. Процесуальні строки
- •Поняття, значення і види процесуальних строків
- •Обчислення, поновлення і продовження процесуальних строків
- •Глава 12. Судові виклики і повідомлення
- •Судові повістки
- •Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду
- •Порядок вручення судовихповісток
- •Глава 13. Судові витрати
- •Поняття та види судових витрат. Судовийзбір
- •Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- •Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витрат
- •Глава 14. Заходи процесуального примусу
- •Поняття, підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуальногопримусу
- •Попередження і видалення із залу судового засідання
- •Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідка
- •Розділ III. Провадження у суді першої інстанції Підрозділ і. Наказне провадження Глава 15. Судовийнаказ
- •Поняття, правова природа та особливості інституту наказного провадження
- •Стадії наказногопровадження
- •Підрозділ II. Позовне провадження Глава 16. Позов
- •Поняттяпозову
- •Елементипозову
- •Види позовів
- •Правонапозов
- •Об'єднання і роз'єднанняпозовів
- •Захист інтересів відповідача
- •Відмова від позову і визнання позову. Мирова угодасторін
- •Забезпеченняпозову
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Відкриттяпровадження у справі
- •Позовна заява і заява про відкриття провадження у справах наказного і окремого провадження
- •Правові наслідки відкриття провадження у цивільній справі
- •Глава 18. Провадження у справі до судового розгляду
- •Поняття, мета та завдання провадження у справі до судового розгляду
- •Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Глава 19. Судовийрозгляд
- •Поняття та суть судового розгляду. Строки судового розгляду. Головуючий у судовому засіданні
- •Порядок розгляду справи
- •Зупинення провадження у справі, його відновлення
- •Закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду
- •Фіксуваннясудовогопроцесу
- •Глава 20. Судові рішення
- •Поняттятавиди судовихрішень
- •Рішення суду: зміст і вимоги до нього
- •Негайне виконання рішення суду, забезпечення його виконання
- •Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Додатковерішення.Роз'ясненнярішеннясуду
- •Законнасиласудовогорішення
- •Ухвали суду першої інстанції та їх законна сила
- •Окремі ухвалисуду
- •Глава 21.Заочний розгляд справи
- •Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи
- •Порядок подання та розгляду заяви про перегляд заочного рішення
- •Глава 22. Окреме провадження
- •Загальні положення
- •Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •Розглядсудом справ проусиновлення
- •Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Розділ IV. Перегляд судових рішень Глава 23. Апеляційне провадження
- •Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •Розглядсправи судом апеляційної інстанції
- •Повноваженнясудуапеляційної інстанції
- •6. Ухвали та рішення апеляційного суду
- •Глава 24. Касаційне провадження
- •Суть та значеннякасаційногопровадження
- •Право касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції
- •Повноваженнясудукасаційної інстанції
- •Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України
- •Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •Глава 26. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Розділ V. Питання виконання судових рішень. Провадження у справах за участю іноземних осіб. Третейськесудочинство Глава 27.Участь суду у виконанні судових рішень
- •Зверненнясудових рішеньдовиконання
- •Виконавчі документи
- •Мирова угода в процесі виконання. Зміна та встановлення способу і порядку виконання рішення суду
- •Поворотвиконаннярішеннясуду
- •Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Глава 28. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Провадження у справах за участю іноземних осіб
- •Поняття визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
- •Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •Цивільнепроцесуальнестановище іноземнихосіб
- •Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
- •Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці
- •Глава 29. Третейське судочинство
- •Поняття та суть третейського судочинства. Види третейськихсудів
- •Загальні умовитретейськогорозглядусправи
- •Порядок третейського розгляду і вирішення справи
Елементипозову
Елементи позову — це його складові частини, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу.
Звідси випливає, що для приведення позовного механізму в дію та ефективного його використання недостатньо знати лише зовнішні ознаки позову, необхідне також глибоке знання його внутрішньої структури. Більше того, елементи позову визначають зміст судової діяльності, індивідуалізують позови. За елементами проводиться класифікація позовів на види, встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. Елементи позову мають важливе значення для організації захисту відповідача проти позову, для вирішення питання про прийняття позову до судового провадження. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні. Тому для характеристики внутрішньої структури позову, тобто його змісту в теорії цивільного процесу використовується термін "елементи позову".
До елементів (складових частин) позову належать його предмет, підстава та зміст. Вони обов'язково повинні бути відображені в позовній заяві.
Предмет позову — це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Наприклад, в позові про стягнення аліментів предметом буде стягнення певних платежів з відповідача, який добровільно не виконує свої обов'язки щодо позивача (ст.ст. 180, 198 CK), а в позові про розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконання або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором предметом буде вимога позивача (відчужувача) розірвати зазначений договір (ст. 756 ЦК).
Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках — і окремим об'єктом. Тому необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову. Так, предметом позову про виселення будуть спірні правовідносини — право на дострокове розірвання договору житлового найму, а об'єктом — жиле приміщення (ст.ст. 71, 72, 107 Житлового кодексу Української PCP (ЖК).
Позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити предмет позову (ч. 2 ст. 31 ЦПК). Зміна предмета позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача або доповнення позивачем первісних вимог новими. Таке право позивача забезпечує швидкість і оперативність розгляду справи. Однак зміна предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по суті і в межах спірних правовідносин. У випадку, коли нова вимога позивача виходить за межі спірних правовідносин, позивач зобов'язаний пред'явити новий позов.
Підстава позову — це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).
Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду України, який зазначав, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
Не належать до юридичних фактів матеріально-правового характеру обставини, що є доказами у справі (ст. 57 ЦПК). З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які є підставою позову. До того ж, від цих фактів необхідно відрізняти цивільні процесуальні факти, які підтверджують наявність обставин, необхідних для реалізації права на пред'явлення позову (ст. З ЦПК), заходів із забезпечення позову (ст. 151 ЦПК), зупинення провадження у справі (ст.ст. 201, 202 ЦПК) тощо.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Однак позивач для обґрунтування своїх вимог завжди повинен наводити повний комплекс фактів. Відсутність одного з них може зробити вимогу необґрунтованою.
Наприклад, підставою для відшкодування шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою, є наявність наступних фактів: 1) факту, що позивач є власником автомобіля, який пошкоджено; 2) факту, що відповідач є
власником автомобіля, який пошкодив автомобіль позивача; 3) факту, що зазначені особи управляли цими автомобілями під час ДТП; 4) факту порушення відповідачем Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. 1306, що призвело до зіткнення з автомобілем позивача; 5) факту пошкодження автомобіля позивача в результаті цього ДТП. Отже, тільки за наявності цього комплексу (складу) фактів позов може вважатися обґрунтованим.
Слід наголосити, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Однак одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Недотримання цієї вимоги призводить до судових помилок. Тому Верховний Суд України неодноразово наголошував, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до норм ЦПК, і одночасно — як відмову від раніше заявлених вимог.
Зміст позову — це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме — звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
Слід зазначити, що в теорії цивільного процесуального права немає єдиної думки щодо елементів (складових частин) позову. Одні автори (А. Добровольський, С. Іванова, М. Масленнікова, К. Юдельсон. М. Треушніков, В. Щеглов, С. Бичкова та інші) вважають, що до його складових належать лише предмет та підстава. На їх погляд, третій елемент позову — зміст повністю охоплюється іншими його складовими частинами — предметом та підставою. Крім того, вони додають, що законодавець не виділяє зміст як окремий елемент позову. Так, в ч. 2 ст. 31 ЦПК позивачу надається право змінити підставу або предмет позову, але нічого не говориться про його зміст.
Проте інші процесуалісти (М. Гурвич, В. Комаров, Н. Чечіна, М. Штефан,
10. Червоний та інші) наголошують, що виділення змісту позову як його елементу є необхідним, оскільки в позові повинні відобразитися 2 вимоги позивача (вимога до суду про захист порушеного чи оспорюваного права та вимога позивача до відповідача). Тому під змістом позову необхідно розуміти вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Виділення змісту позову як вимоги позивача, спрямованої до суду, про здійснення певних дій має важливе практичне значення. Зміст позову допомагає визначити підвідомчість цієї справи суду, а також встановити межі дослідження справи в судовому засіданні і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для швидкого і правильного відновлення порушеного права.
Важливо, що всі елементи позову перебувають між собою в тісному зв'язку. Так, певні юридичні факти, які підтверджують суб'єктивне матеріальне право
і є підставою позову, визначають юридичну природу матеріально-правових вимог, що становлять предмет позову. Водночас матеріально-правова вимога визначає процесуальну форму захисту, тобто змісту позову.
Позивач, як це передбачено ч. 2 ст. 31 ЦПК, має право протягом усього часу розгляду справи не лише змінити підставу або предмет позову, але й збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Цивільне процесуальне законодавство не пов'язує зміну ціни позову зі зміною підстав позову. Але ці елементи взаємообумовлені, а тому зміну ціни позову потрібно супроводжувати зміною підстав позову. Одночасно слід пам'ятати, що згідно з ч. З ст. 80 ЦПК у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення до суду із відповідною заявою. У випадку зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК.