- •Українська культура як цілісна система.
- •Проблема витоків української культури.
- •Міфологія і культи слов’ян.
- •Свята та обряди східних слов’ян.
- •Запровадження християнства та його значення в культурі Київської Русі.
- •Князівський світ. Рицарський етос.
- •Література Київської Русі.
- •Образотворче мистецтво Київської Русі.
- •Архітектура Київської Русі.
- •Особливості міжетнічних комунікацій.
- •Реформація і контрреформація в Україні.
- •Розвиток міст XIV-xviIcт. Цеха і братства. Міська культура.
- •Братський рух і його значення в реформі церкви і освіти.
- •Книжна справа і література 14-17ст.
- •Розвиток освіти і науки XVII-XVIII ст.
- •Українське (козацьке) бароко. Барокова архітектура і мистецтво.
- •Музичне і театральне мистецтво хvш ст.
- •Українська народна музика та пісні.
- •Традиційний український побут.
- •22. Особливості укр нац-культ відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •Роль творчості т.Шевченка в національно-культурному відрожденні.
- •Національно-культурний рух другої половини хіх ст.
- •Розвиток науки і освіти хіх ст.
- •25. Харківський університет і його роль у культурі України, та розвитку міста і краю.
- •Українська література хіх ст.
- •Драматургія і національний театр хіх ст.
- •Архітектура і будівництво хіх – поч. Хх ст.
- •Образотворче мистецтво хіх ст.
- •Музичне мистецтво хіх ст.
- •Українска культура в умовах національного піднесення на зламі століть (хіх – хх).
- •Українське авангардне мистецтво.
- •Український кінематограф у 1920-ті – 1930-ті рр.
- •Дисидентський рух та його культурницька діяльність.
- •Розвиток науки і техніки в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Кінематограф в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Музичне мистецтво в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Радянський побут і культура повсякденності.
- •Український живопис у 50-80-ті рр. ХХст. Державна незалежність і відродження української національної культури. Внесок діаспори у збереження і відродження української культури.
- •Тенденції і специфіка розвитку сучасної української культури.
- •Національно-культурна ідентичність.
- •Особливості сучасного музичного мистецтва: стилі та напрямки.
- •Українська постмодерна література.
- •Актуальне українське образотворче мистецтво.
- •Сучасний український кінематограф.
- •Сучасний український театр: від традиційного до постмодерного.
-
Міфологія і культи слов’ян.
Дати хар-ку К східнослов'янських племен важко. Відомостей про К стародавніх слов'ян мало, джерела її вивчення обмежені і сумнівні. Іноді важко встановити, які фрагменти в стародавніх творах є вірогідними, а які є пізніми вставками переписувачів. Деякі автори робили довільні вставки, не турбуючись про достовірність висвітлення істор фактів. Необхідно зважати й на те, що дух К стародавніх слов'ян виражалася в ранніх релігійних віруваннях і міфології. Стародавні історики та філософи, особливо християни, ставились до так званої поганської К зневажливо і тенденційно. Християнство, наприклад, знищило дохристиянську релігійну К. Ситуація ускладнилась і тим, що християнські письменники розглядали дохристиянську К як поганську, і про неї "неетично" було писати. Джерела про К стародавніх слов'ян нерідко ігнорувались. В основі світогляду східних словян лежало язичництво - обожнювання прир сил, сприйняття прир та людського світу як єдиного цілого. Зародження язичницьких культів в епоху верхнього палеоліту, близько 30 тис. років до н.е. З переходом до нових типів господарювання язичницькі культи трансформувалися, відображаючи еволюцію суспільного життя людини. При цьому найдавніші пласти вірувань не витісняли новішими, а нашаровувалися один на одного. Тому відновлення інформ про словянське язичництво є складною. Крім цієї обставини відтворення картини язичництва словян утруднено тому, що до сьогодні практично не збереглося письмових джерел. Здебільшого - це християнські антіязическіе твору. Кожне східнословянське племя мало свого бога-покровителя. все більш поклонялися Сварогу великому - богові неба і його синам - Даждьбогу і Стрибог -богам сонця і вітру. Перун - бог грози, творець блискавок, який особливо вшановували як бога війни і зброї в князівсько-дружинної середовищі. Велес чи Волос-покровитель скотарства і хранитель підземного світу предків, Макошь - богиня родючості та інші. Зберігалися і тотемічні уявлення, повязані з вірою в містичну родинний звязок роду з яким-небудь твариною, рослиною або навіть предметом.В цілому, словянське язичництво не могло задовольнити потреб стали виникати у словян держав, тому що воно не мало розробленої соціальної доктрини, здатної пояснити реалії нового життя. У словян так і не зявилася міфологія, яка пояснює походження світу і людини, яка розповідає про перемогу героїв над силами природи тощо. До Х століття стала очевидною необхідність модернізації релігійної системи.
-
Свята та обряди східних слов’ян.
Слов'яни протягом століть накопичували запас позитивних знань, раціональних уявлень про навколишній світ. Вони приходили до встановлення в річному кругообігу природи природних періодів, що визначали чергування трудових процесів. У ці реалістичні спостереження впліталися і ілюзорні уявлення про дійсність, прагнення впливати на природу. Тому календарні свята з їхніми традиційними ігрищами, звеселяннями, пов'язані з етапами господарських робіт, включали і релігійні обряди, і ритуали, забобон і ворожіння, спрямовані на магічне забезпечення бажаного врожаю, родючості, добробуту, здоров'я.