2. Специфіка тренінгової форми роботи.

Термін «тренінг» (від англійського train, training) має ряд значень - виховання, навчання, підготовка, тренування. Груповий психологічний тренінг виходить за ці рамки і використовується, в найширшому значенні, в цілях розвитку, психокорекції, навчання і діагностики.

-Нині визначень групового психологічного тренінгу існує стільки ж, скільки і авторів, що їх описують. Найбільш загальне, але вдале визначення групового психологічного тренінгу запропоноване Н. Ю. Хрящовим і С. І. Макшановим, що представляють тренінг як багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини, групи і організації з метою гармонізації професійного і особистісного буття людини.

Під тренінговими групами зазвичай розуміються усі спеціально створені малі групи, учасники яких за сприяння ведучого-психолога включаються у своєрідний досвід інтенсивного спілкування і взаємодії, орієнтований на вирішення різноманітних психологічних проблем учасників, їх самовдосконалення, а також на розвиток групи і вирішення загальногрупових проблем.

Психологічний тренінг розглядається як один з активних методів навчання. Навчання — важливий елемент тренінгу, проте цей термін не є ключовою характеристикою психологічного тренінгу, що повністю розкриває його суть. Так само як і не зовсім вдале поняття «активність» по відношенню до методу. Як відмічає СІ. Макшанов, розподіл методів за критерієм їх активності може представлятися недостатньо коректним, оскільки сам по собі метод не може бути активним або пасивним, активність — це швидше властивість суб'єкта, а не методу. Інші автори відносять груповий психологічний тренінг до психологічних методів дії. Проте термін «дія» відбиває швидше процесуальні характеристики тренінгу як методу і не розкриває його повної сутності.

Поняття розвиток (окремих якостей) також не є загальним для психологічного тренінгу. Як відмічає О.П. Кондаурова, в ході тренінгу психологічні характеристики можуть не лише розвиватися, але і загальмовуватися, а деякі навички і уміння формуються заново.

Інші автори у поєднанні з навчанням відмічають поняття досвід. К'єлл Рудестам називає тренінгову форму ядром повчального досвіду, а в деяких випадках — єдиним успішним методом навчання і зміни людини. Він відмічає, що, спостерігаючи взаємодії, які відбуваються в групі, кожен учасник може ідентифікувати себе з іншими і використовувати установлений емоційний зв'язок при оцінці власних почуттів і поведінки. Усі переживання і потік досвіду, які виникають в групі, дозволяють кожному учасникові здійснити аліз і переоцінку багатьох установок та переконань, які обмежують його. Також в процесі тренінгу учасники можуть змоделювати і апробувати різні навички, які надалі зможуть перенести в звичайне життя.

Віктор Каган описує тренінг як абсолютно особливу форму навчання, що спирається не на декларативне, а на реальне знання і можливість пережити на власному досвіді те, про що лекція говорить взагалі. Він відмічає, що декларативне знання про шкоду пияцтва або куріння, дотримання десяти заповідей і т. п. мало що здатне змінити у цьому світі в житті людей. Реальне знання може нічого не знати про десять заповідей, але керує поведінкою людини в точній відповідності до них. Реальне знання — це «знання» власного досвіду, а не інформації.

Можливість роботи безпосередньо з досвідом дозволяє розглядати використання психологічного тренінгу як важливого елементу професійної підготовки. Тренінг допомагає подолати обмеження, що накладаються на професійну діяльність традиційними методами навчання, і може виступати сполучною ланкою між безумовно необхідними, але, тим не менш, «перцептивними пустими» теоретичними знаннями, з одного боку, і практикою, з іншого боку. У традиційних формах професійної підготовки передбачається, що спочатку фахівець отримує інформацію і тільки через невизначений час можливість її використання. Тільки тоді відбувається реальна оцінка суб'єктом застосовності отриманого знання і закріплення того, що ще від них залишилося. У тренінгу створюється можливість негайного співвідношення отриманої інформації і діяльності, емоційного проживання нових моделей поведінки і пов'язаних з ними результатів, що забезпечується дією каналів зворотного зв'язку. Що проходити підготовку в тренінгу фахівець при отриманні зворотного зв'язку виявляє наявні у нього дефіцити умінь і навичок, різні «білі плями» теоретичних знань, а також неадекватність установок і стереотипів Також психологічний тренінг дозволяє працювати з особистістю, зачіпаючи глибинні внутрішні структури, які важко піддаються корекції іншими методами. При цьому хороша робота досвідченого ведучого в особистісно орієнтованому психологічному тренінгу полягає не стільки в розвитку особистості, скільки в її «пробудженні» і активізації. Не можна змінити людину. Людина змінює собе сама, так або інакше реагуючи на ситуації і відчуття власної успішності або неуспішності в них. Можна у цей момент бути поряд з нею, створювати відповідні умови і допомагати їй. Психологічний тренінг не просто дозволяє виробити і проаналізувати новий досвід, він орієнтує людину на відчуття собе, свого «Я», дає можливість «доторкнутися» і частково усвідомити в собі те, що зазвичай приховане і нишком нав'язує свої рішення. Ми дуже мало знаємо про здатність відчувати собе, найчастіше нас навчають ігнорувати або знецінювати її, хоча це відчуття є важливішим, ніж слух або зір. І не важливо, як людина його називає для себе: інтуїцією, підсвідомістю чи досвідом.

Розвиток особистості повинен включати відновлення здатності мати і сприймати внутрішні сигнали, знати, що людині подобається, а що ні, що хочеться тепер, а що небажано, що приємно, а що не дуже. Людина, яка не одержує цих сигналів зсередини, цих голосів свого істинного «Я», вимушена шукати зовнішні опори для керівництва. Вона керує собою за допомогою годинника, правил, календарів, розкладів, планів і вказівок інших людей.

Тренінгова група — не це місце, де обмінюються проблемами, це місце, де кожен учасник може краще зрозуміти і прийняти себе. Психологічний тренінг відкриває учасникам широке поле для того, щоб вступити в спілкування з самим собою, з тією вирішальною частиною себе, яка в буденному житті частіше не помічається або відверто ігнорується, тією частиною себе, яка захована під зовнішніми масками і ролями. Маски у вигляді зовнішніх «Я» створюються для збереження і звільнення внутрішнього реального «Я» від руйнівної дії зовнішньої реальності.

Але нерідко джерело проблем людини полягає в тому, що вона усе рідше дозволяє собі бути собою, втрачається за зовнішніми масками і залишково забуває дорогу до себе. Постійна підтримка зовнішніх "Я" вимагає великих енергетичних витрат, виснажує особистість. Психологічний тренінг активізовує прагнення учасників до пізнання себе і самовдосконалення, дозволяє кожному з них прийняти особисту відповідальність за те, хто він-є, і дає їм можливість стати «скульпторами» власної особистості.