41. Загальна характеристика та види злочинів проти власності. Небезпечність злочинів проти власності, важливість її охорони кримінально-правовими засобами визначається тим, що власність є найважливішою соціальною цінністю: нормальне функціонування відносин власності забезпечує стабільність всієї економічної системи

Корисливі злочини проти власності (статті 185—193):а) пов'язані із обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб (статті 185—191);б) не пов'язані із обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб (статті 192, 193) 2. Некорисливі злочини проти власності(статті 194—198) Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави. Предметом злочинів проти власності є приватне, колективне або державне майно. У деяких злочинах проти власності предметом можуть бути право на майно, З об'єктивної сторони більшість зі злочинів проти власності сконструйовані як злочини з матеріальним складомСуб’єктом злочинів, передбачених ст.ст. 185–187, 189, ч. 2 ст. 194 КК, може бути фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.16,СЛУЖБОВАЗ суб'єктивної сторони більшість злочинів проти власності характеризуються прямим умислом,

До кваліфікованих та особливо кваліфікованих видів більшості злочинів проти власності закон відносить вчинення таких діянь:1) повторно;2) за попередньою змовою групою осіб;3) організованою групою;4) із заподіянням значної шкоди потерпілому;5) у великих розмірах;6) в особливо великих розмірах.

42. Крадіжка. Кримінально-правова характеристика обставин, що обтяжують різні форми таємного викрадення чужого майна. Частина 1 ст. 185 визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. 1)незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користьвинного або інших осіб. корисливий мотив — прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності (відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном).Предметом злочину є чуже (те, що не передбуває у власності чи законному володінні винного) майно Об'єктивна сторона крадіжки виражається в дії — таємному незаконному, безоплатному, поза волею власника вилученні чужого майна. Закінченою крадіжка визнається з моменту вилучення майнаСуб'єкт крадіжки — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку. З суб'єктивної сторони крадіжка передбачає прямий умисел, за якого винний усвідомлює, що вилучає чуже майно таємно.корисливий мотив Особливо кваліфікуючі ознаки злочину:1) вчинення його з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; ) завдання злочином значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 185 КК); 3) вчинення його у великих розмірах (ч. 4 ст. 185 КК); 4) вчинення його в особливо великих розмірах; 5) вчинення його організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК).

43. Грабіж. Кримінально-правова характеристика складів злочину. Підвищена суспільна небезпека грабежу порівняно з крадіжкою обумовлюється тим, що злочинець не приховує свого наміру протиправно заволодіти майном, діє відкрито для сторонніх осіб, ігноруючи волю потерпілого чи осіб, у володінні чи під охороною яких перебуває майно, і нехтуючи думкою очевидцівРодовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.Безпосередній об'єкт - право власності на майно.Предмет - чуже майноЗ об'єктивної сторони вчинення грабежу можливе у формі:

1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницький грабіж);

2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж).

Суб'єктом грабежу може бути осудна особа, яка досягла 14річного віку

Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу Насильницький грабіж утворює кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 186) і може бути двох видів: грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; грабіж, поєднаний з погрозою застосування такого насильства.

1) грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (насильницький грабіж); 2) грабіж, учинений повторно;3) грабіж, учинений за попередньою змовою групою осіб;4) грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 5) грабіж, що завдав значної шкоди потерпілому;6) грабіж, учинений у великих розмірах;7) грабіж, учинений в особливо великих розмірах; 7) грабіж, учинений організованою групою.

44. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу.

Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя). Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Додатковими необхідними безпосередніми об'єктами злочину виступають життя, здоров'я, психічна або фізична недоторканність людини. Предмет злочину - чуже майно. З об'єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства Суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.

Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187); 3) організованою групою (ч. 4 ст. 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187); 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187);6) спрямований на заволодння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187)

45. Аналіз юридичних складів злочину «вимагання». Вимагання є одним із найбільш соціально небезпечних і поширених злочинів. Основним безпосереднім об'єктом вимагання є право власності, а його додатковими обов'язковими об'єктами виступають психічна та фізична недоторканість особи, й особиста свобода, здоров'я. Додатковими факультативними об'єктами злочину можуть бути честь, гідність, право на таємницю приватного життя та інші права громадян.

Предметом злочину може бути як майно, так і право на нього, а також будь-які дії майнового характеру.

З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними діями: 1) пред'явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння Іншої шкоди.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка на момент його вчинення досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона вимагання характеризується прямим умислом Кваліфікованими і особливо кваліфікованими видами злочину закон визнає вимагання: 1) вчинене повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) службовою особою з використанням свого службового становища; 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; 5) з пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2 ст. 189, або 6) організованою групою (ч. 4 ст. 189); 7) що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 189), або 8) майнової шкоди у великих (ч. З ст. 189) чи 9) в особливо великих (ч. 4 ст. 189) розмірах; 10) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (ч. З ст. 189), або 11) із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження 46. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності. Злочини у сфері грошово-го обігу, валютно-го регулю-вання та валют-ного контролю(ст. 199, 200, 209, 209-1, Злочини у сфері мобіліза-ції коштів до бюджетів та держав-них цільових фондів (204, 212) Злочини у сфері мобіліза-ції коштів до бюджетів та держав-них цільових фондів (204, 212) Злочини у сфері забезпе-чення свободи господар-ської діяльнос-ті, недопу-щення монополізму і недобро-совісної конкурен-ції (206, 229, 231, 232, Злочини у сфері забезпе-чення прав і законних інтересів спожива-чів товарів і послуг Злочини у сфері виготов-лення і викорис-тання докумен-тів у господар-ській діяльнос-ті(216, 224 Злочини, які вчиняють-ся у процесі банкрут-ства суб’єктів госпо-дарської діяльнос-ті (219) Інші злочини у сфері господар-ської діяльнос-ті

Безпосереднім об’єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності.

Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує з розміром предмета злочину

Злочини у сфері господарської діяльності - це умисні діяння (дія або бездіяльність) у сфері господарської діяльності, що заподіюють шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, робіт і послуг. З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом діїЗначну частину злочинів у сфері господарської діяльності необхідно віднести до злочинів з формальним складом

Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.

На підставі прямої вказівки закону суб’єкт деяких злочинів — спеціальний (службова особа, платник податків/Суб’єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети

47. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів. Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері функціонування державної фінансової системи. Додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт – відносини у сфері забезпечення порядку переміщення мате-ріальних цінностей та окремих предметів через митний кордон УкраїниПредметом злочину є підроблені національна валюта України, іноземна валюта, державні цінні папери; Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 КК, полягає у таких діях, як виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну або збут відповідних предметів. Аналізований злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених вище дій (формальний склад). Суб'єкт аналізованого злочину - загальний. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 КК, характеризується прямим умислом. Обов'язковою суб'єктивною ознакою виготовлення, зберігання, придбання, пересилання, ввезення в Україну відповідних предметів є мета Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 199 КК) є:

- вчинення передбачених ч. 1 ст. 199 КК дій повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі . Особливо кваліфікуючими ознаками аналізованого злочину (ч. 3 ст. 199 КК) є:- вчинення передбачених ч. 1 ст. 199 КК дій організованою групою чи в особливо великих розмірах

. 48. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення. Злочин полягає у: підробці документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, у придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використанні чи збуті/ Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є:- встановлений порядок емісії та обігу електронних грошей, платіжних інструментів та інших засобів доступу до банківських рахунків, а додатковим – власність.

Предметом злочину є: 1) документи на переказ; 2) платіжні картки; 3) інші засоби доступу до банківських рахунків; 4) електронні гроші. Об'єктивна сторона розглядуваного злочину полягає у:1) підробленні електронних грошей і засобів доступу до банківських рахунків; 2) придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту ідроблених документів на переказ або платіжних карток; 3) збуті чи використанні вказаних підроблених документів або карток; 4) неправомірному випуску або використанні електронних грошей. Суб'єкт злочину - загальний. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 200 КК, характеризується прямим умислом і (в частині дій з підробленими електронними грошима і засобами доступу до банківських рахунків) метою збуту, метою використання підроблених платіжних засобів.