74. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)

основна умова звільнення від кримінальної відповідальності – закінчення після вчинення злочину певного проміжку часу (строку давності)

особа не повинна до закінчення зазначених строків вчинити новий злочин

особа не повинна ухилятися від слідства або суду

Строки давності, після перебігу яких особа звільняється від кримінальної відповідальності (ч. 1ст. 49 КК)

1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі

2) три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі

3) п’ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості

4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину

5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину

Диференційовані строки давності

тривалість залежить від ступеню тяжкості злочину

для злочинів невеликої тяжкості тривалість залежить від виду покарання, передбаченого санкцією статті

чим більш небезпечним є злочин, тим довший строк давності встановлено щодо нього

Початковий момент перебігу давності – день вчинення особою злочину (день, протягом якого (тобто до 24-ї год.) особа вчинила діяння, що входить до об’єктивної сторони складу злочину). Кінцевий момент строку давності наступає о 24-й год. останньої доби встановленого законом строку, який обчислюється календарними роками (якщо перебіг давності зупинявся, то також місяцями і днями).

Порядок обчислення строків давності (ст. 49 КК)

початок обчислення строку давності не залежить від настання наслідків злочину

при незакінченому злочині початком перебігу давності є день, в який були припинені чи не вдалися підготовчі дії або злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного

для співучасників злочину строк давності обчислюється з дня, коли була завершена та роль, яку виконував конкретний співучасник

для триваючих злочинів строк давності обчислюється з моменту припинення з волі чи всупереч волі винного дії чи бездіяльності

при злочинах, що продовжуються, строк давності обчислюється з моменту здійснення винним останнього зі злочинних актів, які охоплювалися єдиним наміром і були спрямовані на досягнення єдиної мети

Винятки з правила про обов’язкове звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

факультативне незастосування давності (ч. 4 ст. 49 КК)	обов’язкове незастосування давності (ч. 5 ст. 49 КК)
питання про застосування давності щодо особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом	давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і ч. 1 ст. 442 КК України