18 М’язи шиї та голови. Топографія та фасції шиї і голови

артерії (arteria carotis communis) та її роздвоєння (bifurcatio carotidis).

3. М’язовий трикутник (trigonum musculare), або лопатково–трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежений:

- верхнім черевцем лопатково–під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);

- переднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei);

-білою лінією шиї (linea alba colli).

4.Підборідний трикутник (trigonum submentale) обмежований:

-передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів

(ventres anteriores musculorum digastricorum dextri et sinistri);

-під’язиковою кісткою (os hyoideum);

-нижньою щелепою (mandibula).

Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка

(regio sternocleidomastoidea)

Ця ділянка відповідає проекції груднинно–ключично–соскоподібного м’яза

(musculus sternocleidomastoideus). У межах цієї ділянки між головками груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (musculus sternocleidomastoideus)

над ключицею (clavicula) розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis),

або задній шийний трикутник (trigonum cervicale posterius),

або бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale).

Вона є парною, тобто є правий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale dextrum) і лівий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale sinistrum), що обмежені:

- заднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);

- переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii);

-верхнім краєм ключиці (margo superior claviculae).

Вцьому трикутнику розрізняють:

1.Лопатково–трапецієподібний трикутник (trigonum

omotrapezoideum), обмежований:

- заднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);

- нижнім черевцем лопатково–під’язикового м’яза (venter inferior

musculi omohyoidei);

- переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi

trapezii).

2. Велику надключичну ямку (fossа supraclavicularis major), або

лопатково–ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) обмежовують:

- задній край груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);

- нижнє черевце лопатково–під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei);

- верхній край ключиці (margo superior claviculae).

Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior; regio colli posterior),

або каркова ділянка (regio nuchae)

Вона відповідає проекції верхньої частини трапецієподібного м’яза (musculus trapezius) на шиї (colli). Ця ділянка (regio cervicalis posterior) обмежована:

-зовнішнім потиличним виступом (protuberantia occipitalis externa);

-верхньою карковою лінією потиличної кістки (linea nuchalis superior

ossis occipitalis);

- умовною лінією, яка сполучає надплечові відростки правої і лівої лопаток (acromia scapularum dextrae et sinistrae) з остистими відростками виступного хребця (processus spinosi vertebrae prominentis).

ШИЙНА ФАСЦІЯ (fascia cervicalis; fascia colli)

Шийна фасція описується за В.М. Шевкуненком та за Міжнародною

анатомічною номенклатурою.

За В.М. Шевкуненком, розрізняють 4 шийні фасції (поверхневу, власну,

внутрішню і передхребтову), які мають 5 фасціальних листків.

Перший фасціальний листок – поверхнева шийна фасція (fascia colli

superficialis) охоплює всю шию (collum), як комірець, і, роздвоюючись, утворює піхву для підшкірного м’яза шиї (vagina platysmatis).

Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки:

-поверхневий листок (другий фасціальний листок);

-глибокий листок (третій фасціальний листок).

Другий фасціальний листок – поверхневий листок власної шийної

фасції (folium superficiale fasciae colli propriae).

Він унизу починається від передньої поверхні груднини (facies anterior sterni)

і ключиці (clavicula), а вгорі простягається до нижнього краю нижньої щелепи

(margo inferior maxillae), охоплює всю шию (collum) і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців (processus spinosi vertebrarum cervicalium).

Цей листок утворює піхву для груднинно–ключично–соскоподібного м’яза

(vagina musculi sternocleidomastoidei) і трапецієподібного м’яза (vagina musculi trapezii).

Проходячи на рівні поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), цей листок віддає до них лобову пластинку

(lamina frontalis), яка відділяє передню шийну ділянку (regio cervicalis anterior)

від задньої шийної ділянки (regio cervicalis posterior).

Третій фасціальний листок – глибокий листок власної шийної фасції

(folium profundum fasciae colli propriae).

Він унизу починається від задньої поверхні груднини (facies posterior sterni)

та ключиці і прикріплюється вгорі до під’язикової кістки (os hyoideum), а з боків обмежовується лопатково–під’язиковим м’язом (musculus omohyoideus).

Цей листок утворює піхви для м’язів (vaginae musculorum), що розташовані нижче під’язикової кістки (musculi infrahyoidei). Зростаючись з поверхневим листком власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), спереду утворює білу лінію шиї (linea alba colli).

Між другим і третім фасціальними листками шиї над грудниною (sternum)

утворюється надгруднинний простір; надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium suprasternale; spatium interaponeuroticum suprasternale), де залягає яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis).

Цей простір (spatium suprasternale) сполучається з бічними закутками

(recessus laterales), які знаходяться позаду нижньої частини груднинно– ключично–соскоподібних м’язів (pars inferior musculorum sternocleidomastoideorum).

Четвертий фасціальний листок – внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis) поділяється на:

-пристінковий листок (folium parietale);

-нутрощевий листок (folium viscerale).

Пристінковий листок (folium parietale) охоплює всі органи шиї разом, а

нутрощевий (folium viscerale) – кожний орган шиї окремо.

Між пристінковим та нутрощевим листками (folium parietale et viscerale)

спереду від трахеї (trachea) міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).

П’ятий фасціальний листок – передхребтова фасція (fascia prevertebralis) – охоплює всі глибокі м’язи шиї (musculi colli profundi),

утворюючи для кожного з них окремі піхви (vaginae).

Між п’ятим фасціальним листком і пристінковим листком (lamina parietalis)

четвертої фасції утворюється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale).

За Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997),

розрізняють три пластинки шийної фасції.

1. Поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis), яка відповідає поверхневому листку власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae) за В.М. Шевкуненком за якою міститься

надгруднинний простір (spatium suprasternale).

2. Передтрахейну пластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), яка відповідає глибокому листку власної фасції шиї за В.М.

Шевкуненком і формує сонну піхву (vagina carotica), за якою знаходиться переднутряний простір (spatium previscerale).

3. Передхребтову пластинку шийної фасції (lamina prevertebralis fasciae cervicalis), яка відповідає аналогічній фасції шиї за В.М. Шевкуненком. Перед