54. Шум, ультразвук та інфразвук: параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність частота, коливальна швидкість.

Шум — будь-який небажаний звук, котрий заважає.

Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, ге

дільницях або на територіях підприємств, котрий виникає під чаї

виробничого процесу.

Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професій^

захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниженні

працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадки^

пов'язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів

порушення слухового контролю функціонування технологічногі

обладнання, зниження продуктивності праці.

Інфразвук — це коливання в повітрі, в рідкому або твердом

середовищах з частотою менше 16 Гц.

Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівн

дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку виклика

порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючі

запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність

Виникає почуття страху, загальна немічність. Існує думка, що інфразву

сильно впливає на психіку людей.

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях

промисловості. Джерелами ультразвуку є генератори, котрі працюють

в діапазоні частот від 12 до 22 кГц для обробки рідких розплавів, очищення

відливок, в апаратах для очищення газів. В гальванічних цехах ультразвук

виникає під час роботи очищувальних та знежирювальних ванн. Його вплив

спостерігається на віддалі 25—50 м від обладнання. При завантажуванні

та розвантажуванні деталей має місце контактний вплив ультразвуку.

Тиск, що перевищує атмосферний, називається акустичним,

або звуковим тиском. Чим більший звуковий тиск, тим гучніший звук. Мірою інтенсивності звукових хвиль в будь-якій точці простору

є величина звукового тиску — надлишковий тиск в даній точці середовища

порівняно з тиском за відсутності звукового поля. Види шуму:  - За походженням (ударний, механічний, гідро-, газодинамічний);  - За часом (постійний, непостійний).  Постійним шумом вважається, шум рівень, якого за 8 годин роботи змінюється на 5 дБ, непостійним шумом вважається, шум рівень, якого за 8 годин роботи змінюється більш ніж на 5 дБ.  Непостійний: коливний в часі, переривчастий, імпульсний.  Допустимий рівень на робочих місцях 80 дБ.  За характером спектрашуми поділяються на широкополосні (з безперервним спектром шириною більш перший октави) і тональні (в спектрі яких є чутні дискретні тони) з перевищенням рівня в одному полюсі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.

56. Нормування шумів. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.

Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ГОСЇ

12.1.003-86. В ньому закладено принцип встановлення певни

параметрів шуму, виходячи з класифікації приміщень за їх використання

для трудової діяльності різних видів.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот ті

еквівалентні рівні звуку на робочих місцях слід вибирати згідно з табл. 2.8

В нормах передбачаються диференційовані вимоги до допустимії

рівнів шуму в приміщеннях різного призначення в залежності від характер

праці в них. Шум вважається допустимим, якщо вимірювані рівні звуковоН

тиску у всіх октавних смугах частот нормованого діапазону (63—8000 Ft

будуть нижчі, ніж значення, котрі визначаються граничним спектром. ]

Використовується також принцип нормування, котрий базується

на регламентуванні рівня звуку в дБА, котрий вимірюється npj

ввімкненні коректованої частотної характеристики А шумоміра В цьоЦ

випадку здійснюється інтегральна оцінка всього шуму, на відміну вії Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях

є рівньзвукового тиску LB, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними

частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Боротьба з шумом в джерелі його виникнення. Це найбільш дієвий

спосіб боротьби з шумом. Створюються малошумні механічні передачі,

розроблено способи зниження шуму в підшипЗниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією. Об'єкт,

котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого

покриваються звукопоглинальним матеріалом. Кожух повинен мати

достатню звукопоглинальну здатність, не заважати обслуговуванню

обладнання під час роботи, не ускладнювати його обслуговування, не

псувати інтер'єр цеху.никових вузлах, вентиляторах.

Зниження шуму звукоізоляцією. Суть цього методу полягає

в тому, що шумовипромінювальний об'єкт або декілька найбільш шумних

об'єктів розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш

шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою.

Звукоізоляція також досягається шляхом розташування найбільш

шумного об'єкта в окремій кабіні. При цьому в ізольованому приміщенні

і в кабіні рівень шуму не зменшиться, але шум впливатиме на менше

число людей. Зниження шуму акустичною обробкою приміщення.

Акустична обробка приміщення передбачає вкривання стелі та верхньої

частини стін звукопоглинальним матеріалом. Внаслідок цього

знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі

можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби,

встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі. Штучні

поглиначі можуть застосовуватись окремо або в поєднанні

з личкуванням стелі та стін. Ефективність акустичної обробки

приміщень залежить від звукопоглинальних властивостей

застосовуваних матеріалів та конструкцій, особливостей їх

розташування, об'єму приміщення, його геометрії, місць розташування

Джерел шуму.