Samoilenko_T.Mikrobiologia_z_osn_virusologii
.pdf1
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Методичні рекомендації щодо виконання контрольних і самостійних робіт
з курсу Мікробіологія з основами вірусології
студентам заочної форми навчання, напрям підготовки 1301 « Агрономія»
Миколаїв - 2007
2
УДК 579.64
Методичні рекомендації до виконання контрольних і самостійних робіт з курсу Мікробіологія з основами вірусології.
Підготували: кандидат біологічних наук, доцент кафедри рослинництва МДАУ Самойленко Т.Г.; ст. викладач кафедри рослинництва Рожок О.Ф.
Рекомендовано студентам агрономічного факультету |
заочної форми |
навчання за напрямом підготовки 1301 «Агрономія» |
|
Рецензенти : професор, доктор біологічних наук, зав. кафедрою біології МДУ Цебржинський О.І.; кандидат хімічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства та агрохімії МДАУ Гирля Л.М.
Рекомендовано методичною комісією агрономічного факультету МДАУ,
протокол № від _____________2007 року.
Навчальне віддання
Мікробіологія з основами вірусології. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни та завдання для контрольних робіт студентам заочникам
Укладачі: Самойленко Тетяна Галеївна Рожок Ольга Федосіївна
Відповідальний за випуск зав. кафедрою рослинництва, доцент, кандидат с.- г. наук Болдуєв В.І.
Миколаївський державний аграрний університет, 2007
Підписано до друку Формат |
Папір друк. № Друк офсетний |
Ум. друк. арк. |
Обл..- вид.арк.. |
Зам. № |
Тираж_____прим. |
РВВ МДАУ 54010, м. Миколаїв, вул.. Паризької комуни, 9
3
ПЕРЕДМОВА Мікробіологія - одна із провідних біологічних дисциплін. Мета курсу -
дати студентам знання та практичні навички з основ загальної та сільськогосподарської мікробіології. Без розуміння суті мікробіологічних процесів, що відбуваються в ґрунті, а також при консервуванні та зберіганні кормів, збиранні і зберіганні насіння, плодів, без уміння аналізувати і оцінювати ці процеси і мікрофлору, що зумовлює їх проходження, неможлива успішна діяльність спеціалістів сільського господарства.
Зміст дисципліни поділяється на дві частини: основи загальної мікробіології;
основи сільськогосподарської мікробіології, стосовно до спеціальної агрономії.
Упершій частині розглядаються питання загальної мікробіології, місце її в системі природознавчих наук, значення мікроорганізмів у сільському господарстві, морфологія, систематика, обмін речовин у мікроорганізмів, перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю, азоту, фосфору та інших важливих сполук.
Удругій частині вивчаються питання сільськогосподарської мікробіології, роль мікроорганізмів у ґрунтоутворювальному процесі, дозріванні гною і компостах, використання мікроорганізмів для захисту рослин, у годівлі тварин, в охороні навколишнього середовища.
Освоєння даного курсу дасть можливість спеціалісту спрямовано регулювати мікробіологічні процеси . З метою підвищення родючості та врожайності сільськогосподарських культур необхідно правильно застосовувати мікробні землеудобрювальні препарати, вдосконалювати способи обробітку ґрунту, зберігання сільськогосподарської продукції, агротехніку вирощування і чергування сільськогосподарських культур.
4
1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА ТЕМАМИ ДИСЦИПЛІНИ ТЕМА 1. Предмет. Історія розвитку, об’єкти мікробіології.
При вивченні питань теми необхідно зрозуміти і засвоїти наступні положення: найважливіші процеси перетворення речовин у природі відбуваються за допомогою мікроорганізмів: знання мікробіології – неодмінна умова грамотного ведення сільськогосподарського виробництва.
ТЕМА 2. Морфологія і систематика мікроорганізмів
За даною темою вивчаються такі питання:
-прокаріоти і еукаріоти. Їх порівняння;
-методи дослідження морфології мікроорганізмів;
-систематика основних груп.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Клітини |
|
||
|
|
Клітини |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Еукаріотичні |
|
|
Прокаріотичні |
|
|
Автотрофні |
|
Гетеротрофні |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Клітини |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рослинні Тваринні
Рис. 1. Класифікація клітин живих істот
Вивчаючи питання теми необхідно звернути увагу на особливості прокаріот, підкреслити різноманітність мікроскопічних істот і принцип матеріальної єдності світу.
5
ТЕМА 3.Обмін речовин у мікроорганізмів
За даною темою вивчаються такі питання:
-особливості та фактори, що визначають процеси живлення мікроорганізмів;
-принципові схеми енергетичних процесів у мікроорганізмів.
При вивченні теми необхідно пам’ятати, що метаболізм (обмін речовин) – це властивість усіх живих організмів, що мають дві сторони виявлення:
-асиміляцію (анаболізм):
-дисиміляцію (катаболізм).
Вивчаючи конкретні приклади енергетичних процесів у мікроорганізмів, слід мати уявлення про їх особливості та значення.
Класифікація живих організмів за джерелами карбону й енергії
Автотрофні Гетеротрофні
Фотоавтотрофні Фотогетеротрофні
Хемоавтотрофні Хемогетеротрофні
Рис. 2. Класифікація живих організмів за джерелами карбону й енергії.
6
ТЕМА 4.Вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми. Взаємозв’язок мікроорганізмів між собою та іншими істотами
При вивченні теми необхідно мати чітку уяву, що мікроорганізми поширені скрізь і мають надзвичайну стійкість і пристосованість до умов навколишнього середовища.
ТЕМА 5 Перетворення мікроорганізмами сполук карбону
Опрацьовуючи цю тему, слід пам’ятати, що правильне розуміння перетворення вуглецевих сполук має велике практичне значення. Знаючи процеси бродіння, збудників, що їх викликають, хімізм процесів, можна правильно і чітко організувати технологію одержання цінних продуктів харчування, різноманітних органічних сполук, утилізацію відходів, збереження продуктів.
Енергія |
О2 |
Цукор ( багата енергією органічна сполука)
Зелена рослина (автотроф)
Зелена рослина (автотроф) |
Тварина |
(гетеротроф)
СО2 + Н2О (бідні енергією сполуки)
Рис. 3. Кругообіг вуглекислого газу та оксигену у природі.
7
За даною темою вивчаються такі питання:
-спиртове бродіння, хімізм, збудники, застосування;
-основні характеристики молочнокислого бродіння;
-мікробіологічні основи процесів силосування кормів і квашення овочів;
-характеристика збудників, їх поширення розповсюдження, схема процесів маслянокислого бродіння;
-бродіння пектинових речовин і мочіння лубоволокнистих рослин;
-розкладання клітковини мікроорганізмами;
-окислення вуглеводів з утворенням органічних речовин;
-окислення жиру та вуглеводів.
СО2 в атмосфері і в розчиненому вигляді у воді
диханння |
Фотосинтез (у |
диханння |
диханння бродіння |
|
|
|
|
Хемосинтез (у |
зелених |
|
|
деяких бактерій) |
рослин та |
харчування |
тварини, |
|
деяких |
гриби,бактерії |
|
|
бактерій) |
|
|
редуценти
загибель |
загибель |
харчування |
|
Вуглецеві cполуки в мертвих організмах
Відкладання опадів і |
|
|
розкладання |
Виділення тепла |
Розкладання |
Карбонати (наприклад, |
(наприклад, |
|
вапняки, крейда) |
вулканічна |
Викопне паливо |
|
активність) |
|
|
(торф,кам'яне вугілля, |
|
|
|
|
|
|
газ,нафта) |
|
|
горіння |
СО2
Рис. 4. Кругообіг карбону у природі
8
ТЕМА 6. Перетворення мікроорганізмами сполук нітрогену
При вивченні питань теми слід мати чітку уяву про хімізм перетворення сполук нітрогену, послідовність етапів кругообігу нітрогену : амоніфікацію, нітрифікацію, денітрифікацію. Правильне розуміння процесів перетворення сполук нітрогену має велике практичне значення. Знаючи ці процеси, можна раціонально використовувати різноманітні агротехнічні і меліоративні способи, спрямовані на підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин.
За цією темою вивчаються такі питання:
-амоніфікація (білка, сечовини, хітину, нуклеїнових кислот) у ґрунті;
-характеристика процесу амоніфікації в аеробних та анаеробних умовах;
-процес імобілізації нітрогену в ґрунті;
-особливості процесу нітрифікації і нітрифікуючі мікроорганізми;
-процеси денітрифікації в ґрунті, при зберіганні гною, втрати нітрогену.
Фіксація нітрогену |
|
Атмосферний |
Денітрифікація |
|||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
нітроген |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Органічна речовина |
|
|
Органічна речовина |
|
|
|
рослин і мікробів |
|
|
тварин |
|
Асиміляція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мертві органічні |
|
|
|
|
|
|
залишки й |
|
|
|
|
|
|
екскременти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміак, сполуки амонію
Асиміляція
Нітрити і нітрати
Рис. 5. Кругообіг нітрогену у природі
9
ТЕМА 7.Біологічна фіксація молекулярного нітрогену з атмосфери
Необхідно звернути увагу на специфіку біологічної азотфіксації, оскільки вона здійснюється лише прокаріотами. Особливу увагу слід приділити масштабам біологічної азотфіксації в природі, сполуки біологічного і мінерального нітрогену в сільському господарстві.
|
|
|
АТФ |
АДФ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нітрогеназа |
|
|
|||
N2 |
|
Активація |
|
|
|
NH3 |
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
Відновлення |
|
|
|
|
азоту |
|
|
|
|
азоту |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ферредаксин |
|
|
|
|
гідрогеназа |
||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Донор електронів |
|
|
|
|
Донор протонів |
Рис. 6. Схема процесу фіксації нітрогену.
Зцієї теми вивчаються такі питання:
-хімізм біологічної азотфіксації;
-фіксація молекулярного нітрогену вільноживучими мікроорганізмами;
-принципи управління біологічною азотфіксацією;
-симбіотична азотфіксація.
ТЕМА 8. Перетворення мікроорганізмами сполук сульфуру, фосфору, заліза та процеси їх кругообігу
При опрацюванні цього розділу необхідно пам’ятати, що кругообіг сірки, фосфору, заліза та інших елементів у природі відбувається внаслідок біохімічної активності мікроорганізмів, що мають велике значення в мінералізації органічних сполук і в синтезі органічних речовин із мінеральних.
10
асиміляція (рослинами )
іммобілізація (мікроорганізми )
неорганічний Р
Залишки Розчинний Нерозчинний Гумус рослин,тварин,
мікроорганізмів
мобілізаці
розкладання
мінералізація
Занесення в океан (опади)
Рис. 7. Кругообіг фосфору у природі.
За даною темою вивчаються такі питання:
-біологічний цикл сполук сульфуру;
-перетворення мікроорганізмами органічних і мінеральних сполук фосфору;
-мікробіологічна трансформація сполук заліза.
|
|
Сполуки відновленого сульфуру в |
|
|
Поглинання |
|
живих організмах |
|
|
|
|
|
||
коренями рослин |
|
|
Анаеробні |
|
і подальша |
Аеробні |
|||
редуценти |
||||
асиміляція |
редуценти |
|||
|
Неорганічній сульфур у |
Н2S і інші сульфіди |
вигляді сульфат іона SО42- |
|
Спонтанне окислення чи |
|
Спонтанне |
окислення |
|
окислення чи |
сіркобактеріями |
|
окислення |
|
Сульфур, S |
сіркобактеріями |
|
|
|
|
|
|
Рис. 8. Кругообіг сульфуру у пріроді