Способи живлення Найпростіших

Переважна більшість найпростіших мають гетеротрофний спосіб живлення (готовими органічними сполуками) й живляться шляхом:

фагоцитозу (захоплення їжі за допомогою псевдоподій);

піноцитозу (поглинання рідини через тонкі канали, що утворюються шляхом вгинання клітинної мембрани).

Фототрофний спосіб характерний для Джгутикових, що мають хлорофільні зерна, здатні при сонячному світлі синтезувати органічні сполуки з неорганічних.

Але у темряві вони втрачають хлорофіл і живляться осмотичне розчиненими у воді органічними речовинами. Таким чином, вони мають змішаний спосіб живлення (міксотрофний).

Перетравлення їжі відбувається в травних вакуолях, звідки поживні речовини надходять у всі частини клітини, де відбувається їх асиміляція.

Виділення продуктів дисиміляції відбувається найчастіше через скоротливі вакуолі. За їх допомогою також підтримується постійний осмотичний тиск усередині клітини. Морські та паразитичні форми пульсуючих вакуолей здебільшого не мають.

Способи розмноження

Безстатеве розмноження має три основні форми:

-поділ;

-брунькування;

-множинний поділ (шизогонія).

Статеве розмноження здебільшого відбувається у формі:

-копуляції – злиття двох клітин (гамет), внаслідок чого утворюється зигота; -кон’югації – зустрічається серед інфузорій й при

ньому відбувається тимчасове сполучення двох організмів та обмін генетичною інформацією між ними.

(лобоподії),

Тип Саркомастигофори Підтип Саркодові

Характерні особливості Саркодових:

- тіло вкрито тоненькою цитоплазматичною мембраною, тому вони легко змінюють форму. У деяких є черепашка, просякнута карбонатом кальцію або кремноземом, що формує зовнішній чи внутрішній скелет; - рухаються і хапають здобич за допомогою псевдоподій, які бувають у вигляді лопатей

ніткоподібних (філоподій), променеподібних

(аксоподій).

Зовнішній вигляд Амеби протей (Amoeba proteus )

Тип Саркомастигофори Підтип Джгутикові

До цього підтипу відноситься 6000-8000 видів, поширених у морях, прісних водоймах (у складі планктону). Велика кількість паразитів людини та тварин. Характерна ознака – наявність джгутиків (1, 2, зрідка 4, 8 та більше). Мають постійну форму тіла. Зовнішний шар ектоплазми утворює щільну еластичну пеікулу. Ядро найчастіше має вигляд округлого пухірця. Воно бідне на хроматин. Містить одне чи декілька ядерець. Розмноження зазвичай безстатеве, поздовжнім поділом надвоє. У деяких (Рослинних джгутикових) є статевий процес (копуляція) у формі

ізогамії чи анізогамії.