Висновки
У сучасному суспільстві глибинні трансформації торкнулись усіх галузей суспільного життя. Зокрема суспільні зміни позначились на життєдіяльності сучасної сім’ї.
Сім’я виступає важливим носієм культури та її складових: цінностей, аксіологічних орієнтацій, традицій, соціальних норм, правил поведінки тощо. Тому в соціально-філософському аспекті сучасну сім’ю не можливо розглядати поза межами соціального простору українського та польського суспільства.
Україна та Польща мають різну кількість населення, що в деякій мірі впливає на загальну оцінку рівня шлюбності цих двох країн. Україна має значно вищий рівень шлюбності, але рівень розлучень настільки великий, що ми входимо до трійки країн Європи із найбільшою часткою розірваних шлюбів.
Польща в свою чергу має менший рівень шлюбності та менший рівень розлучень. Поляки зорієнтовані на те, щоб реалізувати себе в професійному плані, на відміну від українців, які перевагу віддають сімейному життю. Саме тому, шлюбні вікові рівні цих двох країн мають чіткі відмінності.
Якщо аналізувати рівень шлюбності по окремим регіонам цих країн, то можна побачити певні закономірності: в Польщі цей показник здебільшого однорідний по всій території, а в Україні лише на Заході спостерігається найбільш стабільна ситуація шлюбності, із малою часткою розлучень та повторних шлюбів. Така ситуація є результатом культурних традицій регіону Західної України.
Список використаних джерел
1. «Домогосподарства України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року» за редакцією О. Г. Осауленка — Київ, 2004
2. «Народное хозяйство СССР 1922–1982» (Юбилейный статистический ежегодник) — М., 1982
3. «Населення України за місцем народження та громадянством за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року» — Київ, 2004
4. Антонов А.И., Борисов В.А. Кризис семьи и пути его преодоления. М: ИС АН СССР, 1990.36 с.
5. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. – М.: МГУ,1996. – 304 с.
6. Білоус В. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2002. — 140с.
7. Вілівчук О.М. Сім’я як суб’єкт соціального аналізу. Львів: Каменяр, 1991.
8. Волков А. Г. Семья объект демографии. – М.: Мысль, 1986. – С. 13.
9. Дані вибіркових обстежень умов життя домогосподарств // Витрати та ресурси домогосподарств України у 2000, 2004, 2009 рр. /http://www.ukrstat.gov.ua/
10. Димитрова Л.М. Філософія історії: від Полібія до Л. Гумільова: Монографія. – К.: ІЗМН, 1997. – 200 с.
11. Кузьменко Т. М. Соціологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.
12. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К.: Каравела, 2000. – 248 с.
13. Рашин А.Г «Население России за 100 лет (1811–1913 гг.)» — Москва, 1956
14. Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009. — 248 с.
15. Смелзер Н. Семья // Психология семьи / Под ред. Д.Я. Райгородского. М.: Бахрах-М, 2007; С. 113-132.
16. Смелзер Н. Социология / Под ред. В. А. Ядова. — М.: Феникс, 1994. — 688 с. 17. Сорокин П. Социокультурная динамика. – М.: Прогресс, 1992. – 576 с.
18. Український соціум. Науковий журнал. Київ: Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», 2010
19. Харчев А.Г. Брак и семья в СССР. – М.: Наука, 1979. – 217 с.
20. Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008, С. 85-88; Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009, С. 74-82.
21. Parsons T. The Social Structure of the Family. – London, 1956. – P.178-224.
22. 6M. Wieczorek, Demograficzne, społeczne i ekonomiczne uwarunkowania rozwodów w Polsce, Monografie i Opracowania, nr 325, Szkoła Główna Handlowa, Warszawa 1990.
23. 7W. Stojanowska, Ochrona dziecka przed negatywnymi skutkami konfliktu między jego rodzicami, Wyższa Szkoła Pedagogiki Specjalnej im. Marii Grzegorzewskiej, Warszawa 1997, s. 53.
24. 8W. Stojanowska, Ochrona dziecka..., op. cit., s. 123 nn.