6.Лінгводидактичні основи методики навчання дітей рідної мови

Основні лінгводидактичні закономірності навчання рідної мови

Загальновизнаними є педагогічні закономірності, які слугують основою

для дидактичних закономірностей. До педагогічних закономірностей передусім відносяться: соціальна зумовленість мети навчання та єдність освіти, виховання й розвитку, а до дидактичних –єдність мети, змісту, методів, форм і результатів навчання, а також єдність викладання й навчання.

Для виявлення лінгводидактичних закономірностей також важливе значення

мають і лінгвістичні закономірності (єдність рівнів мови як

багаторівневої системи; єдність мови, мислення і мовлення), і

психолінгвістичні принципи (врахування структурно-лінгвістичної

специфіки мови як навчального предмета і врахування взаємовпливу,

взаємозалежності і взаємозумовленості навчання мови і розвитку мислення

та мовлення). Лінгводидактичні закономірності встановлюємо на основі вказаних вище

закономірностей, бо методика як наука, зокрема й лінгводидактика,

утворилася на межі наук – педагогіки, психології, лінгвістики та ін. Ці

закономірності називаються лінгводидактичними. Основними з них можна

вважати такі: зумовленість мети навчання мови її соціальною значимістю, освітньою

специфікою; зумовленість змісту навчання мови науково-лінгвістичною специфікою мови

як навчального предмета і метою навчання; зумовленість процесу навчання мови єдністю викладання й учіння, метою та змістом навчання;зумовленість результативності навчання мови єдністю мети, змісту, методів і форм навчання.

Таким чином, основними закономірностями навчання мови є:

1) зумовленістьмети навчання мови її соціальною значимістю, освітньою специфікою;

2)зумовленість змісту навчання мови науково-лінгвістичною специфікою мови

як навчального предмета і метою навчання;

3) зумовленість методів,засобів і форм навчання мови єдністю викладання й учіння, метою тазмістом навчання;

4) зумовленість результативності навчання мови єдністюмети, змісту, методів і форм навчання

7.Методика навчання дітей рідної мови в працях К.Д.Ушинського.

Костянтин Дмитрович Ушинський - засновник методики початкового навчання дітей рідної мови. У 1861 р. він написав статтю «Рідне слово», в якій висловив свої думки і погляди на рідну мову, поставив проблему виховання дитини через рідне слово. На його думку, з перших днів життя дитину потрібно вводити у чудовий світ рідної мови. 1.Розкриваючи значення рідної мови, К. Ушинський виокремлює в ній насамперед народність. 1. В мові Ушинський вбачав найтісніший живий зв'язок між минулими, сучасними і прийдешніми поколіннями. 2.У характеристиці рідної мови К. Ушинського виступив глибокий патріотизм, любов до свого народу. Вона є тлумачем рідної природи. За ствердженням К. Ушинського, мова - це найкраща характеристика народу. У статті «Рідне слово» педагог наголошує і на другій важливій рисі рідної мови: її історичному й соціальному походженні.

Видатний педагог підкреслює і третю важливу рису рідної мови: її роль у навчанні і вихованні підростаючого покоління. На його думку, в засвоєнні рідної мови дитині допомагає своєрідне мовне чуття. К. Ушинський акцентує увагу на свідомому засвоєнні мови. У ранньому віці дитина засвоює велику кількість понять, логіку і філософію мови. У статті «Рідне слово* розглядається також питання про місце рідної мови серед інших мов. К. Ушинський не заперечує доцільності вивчення другої мови дітьми дошкільного віку і подає низку цінних методичних вказівок: а) вивчення другої мови не починати раніше, ніж рідна мова пустить глибоке коріння в духовну природу дитини; б) іноземні мови треба вивчати одну за одною, а не одночасно ;в) вивчення іноземної мови має відбуватися за допомогою безперервних вправ і повторення. що запобігає забуванню; г) чим ретельніше займаються з дитиною вивченням іноземної мови, тим ретельніше вона має вивчати рідну мову.

Учення К. Ушинського щодо значущості рідної мови у засвоєнні дітьми іноземних мов дає змогу розробити ефективну методику навчання дітей другої мови на основі вивчення рідної. Він визначає три головні мети: 1) розвиток дару слова; 2) сприяння оволодінню скарбницями рідної мови; 3) сприяння засвоєнню граматичних законів мови. Найефективнішими методами і прийомами розвитку мовлення дітей К. Ушинський уважав проведення бесіди, ознайомлення з образотворчим мистецтвом, читання художньої літератури, розповіді самих дітей на різні теми, систематичні вправи. У системі навчання дітей рідної мови, розробленій Ушинським, значне місце відводиться наочному навчанню. Особливого значення у розвитку мовлення дітей К. Ушинський надавав усній народній творчості, зокрема казкам, загадкам, прислів'ям, скоромовкам. К. Ушинський підкреслював, що дитина засвоює вже готову, створену до неї мову в сім'ї, під впливом матері чи няньки. Саме вони е першими наставниками дитини у засвоєнні рідної мови. Обов'язки щодо навчання дітей рідної мови: По-перше, наставник має дбати про те, щоб дитина дедалі глибше розуміла ті скарби рідного слова. По-друге, Для наставника обов'язок поправляти і поповнювати словниковий запас дитини відповідно до вимог її рідної мови».

«Рідне слово» має таку структуру:

1. Азбука.

2. Перша після азбуки книга для читання.

3. Друга після азбуки книжка для читання . Другий рік навчання. У ній вміщено оповідання, казки, вірші для самостійного читання дітям.

4. Зразки письмових вправ для учнів.

К. Ушинський - засновник звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.