29. Організації в соціалізації особистості.

Організація – це об’єднання людей, створене для вирішення певних завдань і реалізації певних функцій.

Виховні організації – спеціально створені державні та недержавні організації, основним завданням яких є соціальне виховання певних вікових груп населення. В процесі соціалізації виховні організації здійснюють як відносно соціально контрольовану частину соціалізації, так і впливають на своїх членів стихійно в процесі взаємодії між членами організації. У відносно соціально контрольованій соціалізації виховні організації грають провідну роль, бо саме в них людина набуває необхідних знань, норм, досвіду. В процесі стихійної соціалізації виховна організація впливає на тих, хто входить до неї в ході реальної практики взаємодії її членів. Соціалізація у виховних організаціях відбувається за допомогою інституційного, міжособистісного та стилізованого механізмів.

Державні і приватні організації впливають на соціалізацію громадян як прясо, так і опосередковано. Прямий вплив іде на членів конкретної організації. Це – соціально контрольована соціалізація. З іншого боку, ці організації впливають на соціалізацію опосередковано, тобто здійснюється стихійна соціалізація.

Добровільні організації об’єднують своїх членів за їх ініціативою відповідно до яких-небудь індивідуальних інтересів, потркеб і є важливим елементом громадянського суспільства. Залежно від того, хто створює ту або іншу організацію, в ній може здійснюватися певний вид виховання. У створених конфесіями – релігійне виховання, про соціальними суб’єктами – соціальне виховання, контркультурними організаціями – дисоціальне виховання тощо.

30. Конркультурні організації як чинник стереотипізації поведінки.