7.Характеристика рівнів соціалізації особиcтості

Рівні с-ції за А.Мудриком:

1 стихійна с-ція – у процеі неконтрольованої стихійної взаємодії впливу людини із оточуючим її світом у різних проявах;

2 відносно спрямована с-ція – у процесі опосередкованого впливу державних інституцій та певні категорії людей й

3відноносно соц. Контрольована с-ція - у процесі цілеспрямованого безпосереднього впливу через спеціальні установи ,тобто виховання

4.у процесі самозміни (саморозвитку ,самовиховання) людини.

1.Стихійна с-ція відбувається протягом всього життя людини в процесі її стихійної взаємодії з суспільством ,а точніше з його окремими сегментами(соц.оточення:сім’я ,родичі,сусіди ,групи однолітків;поселенські спільноти:односельці;однокласники,професійні групи).

Ці сегменти людина моде обирати в обов’язковому(армія для чоловіків) і примусовому (місця позбавлення волі) порядку.

2.Відбувається в процесі й в результаті взаємодії людини з державою і держ.органами й організаціями,що здійснюють керування суспільством.

Наприклад:прийняття в країні будь-якого закону чи іншого нормативного акту ,прямо чи опосередковано стосується всіх чи іншої категорії громадян,впливає на їх життєвий шлях ,вибір ними моделі поведінки

Таким чином,визначається держ.політикою і законодавством,а також їх реалізацією в соц.практиці держави через діяльність органів виконавчої влади всіх рівнів і відбувається в процесі взаємодії з державою і держ.організаціями як структурами,що здійснюють управління суспільством і його нромадянами.

3.Виховання як цілеспрямований вплив на людину з боку організації,груп з метою формування особистості.

Виховання здійснюється:сім’ї,релігійними організаціями ,державною і суспільством (від дитсадків до ВНЗ),в асоціальних утвореннях і в спеціалізованих установах корекційного виховання.

4.Самозміна може мати спрямованість:просоціальну(відповідає очікуванням суспільства),асоціальнане не відповідає ним:алкоголізм,наркоманія)антисоціальна(криміналізація особистості).

8. Фактори і засоби соціалізації.

Фактори соціалізації за А.Мудриком умовно можна об'єднати в чотири групи.

1. Мегафактори (мега – дуже великий, загальний) – космос, планета, світ, що тією чи іншою мірою через інші групи факторів впливають або можуть впливати на соціалізацію усіх жителів Землі.

2. Макрофактори (макро – великий) – країна, етнос, суспільство, держава, які впливають на соціалізацію всіх жителів у визначених країнах.

3. Мезофактори (мезо – середній, проміжний) – умови соціалізації великих груп людей, що різняться по місцевісті і типу поселення, у яких вони живуть (регіон, село, місто, селище), по приналежністі до аудиторії тих чи інших мереж масової комунікації(радіо, телебачення); по приналежності до тих чи інших субкультур.

4. Мікрофактори – фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей, що з ними взаємодіють, – родина , сусідство, групи однолітків, виховні організації, різні суспільні, державні і приватні організації, мікросоціум.

Засоби соціалізації

До них, на думку А.Мудрика, можна віднести:

- способи вигодовування дитини і догляду за нею;

- сформовані побутові та гігієнічні уміння;

- навколишні продукти матеріальної культури;

- елементи духовної культури ( від колискових пісень і казок до скульптур);

- стиль і зміст спілкування , а також методи заохочення і покарання в родині, у групах однолітків, у виховній і іншій організаціях, що здійснюють соціалізуючий вплив;

- відносини в основних сферах її життєдіяльності: спілкуванні, грі, навчанні, предметно-практичній та духовно-практичній діяльностях, спорті, а також у сімейних, професійних, суспільних, релігійних сферах.