1.2 Показники ефективності оборотних засобів підприємства

Однією з проблем оборотних засобів підприємства є оцінка ефективності їх використання. Системне вивчення ефективності сприяє прийняттю виважених управлінських рішень [26].

Так, для оцінки достатності грошових коштів визначають три­валість періоду обороту:

(1.1)

де Т – тривалість обороту грошових коштів у днях;

О_р – величина обсягу реалізації продукції;

СЗГ – середні залишки грошових коштів.

Для розрахунку беруть облікові дані про залишки грошо­вих коштів за відповідними рахунками. Для визначення се­редніх залишків застосовують формулу середньої хроно­логічної [10]. Причому, для обчислення середнього обороту не­обхідно використовувати чистий кредитовий обіг (без внутрішніх обігів) за аналізований період. За неможливості сформувати суму чистого обороту можна розрахувати обіговість з кожного рахунка обліку грошових коштів. Окре­мо за динамікою цих показників доходять висновку про зміни швидкості обороту цих коштів.

Тривалість обороту показує: скільки днів про­ходило в середньому за місяць з моменту надходження коштів на рахунки підприємства домоменту їхнього вибуття. Якщо період обороту незначний, це свідчить про недостатність коштів у підприємства навіть за наявності значних сум кредиторської заборгованості. Загрозливе явище – велика затримка платежу, яка може вивести підприємство із стану фінансової стійкості [18].

З метою внутрішнього і зовнішнього аналізу платоспроможності необхідно знати: як і з яких джерел одержує підприємство грошові кошти та якими є основні напрями їхніх витрат. Головна мета такого аналізу – оцінити син­хронність надходження і витрат грошових коштів, а також пов’язати суму одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів.

Для оцінки ефективності оборотних засобів підприємства використовують такі показники:

а) коефіцієнт обіговості оборотних засобів (R_обз);

б) тривалість одного обороту оборотних засобів (Т_обз);

в) коефіцієнт закріплення оборотних засобів (R_збз).

Коефіцієнт обіговості оборотних засобів дорівнює відношенню виручки від реалізації продукції до величини оборотних засобів:

(1.2)

де О_о – величина оборотних засобів.

Три­валість обігу оборотних засобів розраховують діленням кількості днів у періоді на величину коефіцієнта обіговості оборотних засобів.

Третій показник – коефіцієнт закріплен­ня – дорівнює відношенню середньої величини оборотних засобів до обсягу реалізації:

(1.3)

Коефіцієнт закріплення показує величину оборотних за­собів на 1 грн. реалізованої продукції.

Величину і структуру оборотних засобів можуть від­бивати тривалість і особливості фінансового циклу, а також ряд інших показників [25].

Операційний цикл – інтервал часу, протягом якого поточні активи підприємства роблять повний оборот від придбання запа­сів для здійснення діяльності до отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції.

Фінансовий цикл – часовий інтервал, протягом якого одно­разовий оборот роблять власні оборотні засоби.

Для аналізу оборотних засобів необхідно не тільки розгля­нути співвідношення тривалості операційного і фінансового цик­лів, але і зробити оцінку структури цих циклів, тобто, порівняти між собою періоди обороту окремих складових (запасів сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, запасів готової продук­ції, дебіторської і кредиторської заборгованості) [35].

Загальна тривалість і структура операційного і фінансового циклів пов’язані зі специфікою роботи підприємства, зокрема, з технологічними особливостями і сформованими традиціями в роботі з постачальниками і споживачами, але також можуть від­бивати і недоліки в управлінні поточними активами. Так, виробничий цикл починається з моменту надходження ма­теріалів на склад підприємства, закінчується в момент відвантаження покупцеві продукції, що була виготовлена з даних матеріалів, а фінансовий цикл починається з моменту оплати постача­льникам визначених матеріалів (погашення кредиторської заборгованості), закінчується в момент одержання грошей від покупців за відвантажену продукцію (погашення дебіторської заборгованості) [33].

Для оцінки тривалості циклів використовуються показники обіговості (період обороту в днях). Тривалість виробничого циклу обчислюється як сума пері­одів обороту всіх нормованих складових оборотних засобів. Тривалість операційного циклу розраховується як сума тривалості виробничого циклу і періоду обороту дебіторської за­боргованості. Тривалість фінансового циклу менше тривалості операцій­ного циклу на величину періоду обороту кредиторської заборго­ваності або більше на період обороту виданих авансів [34].

Таким чином, показниками ефективності оборотних засобів підприємства є коефіцієнт обіговості оборотних засобів; тривалість одного обороту оборотних засобів; коефіцієнт закріплення оборотних засобів. Величину і структуру оборотних засобів можуть від­бивати тривалість і особливості фінансового циклу, а також ряд інших показників.