- •1 Варіант
- •1. Поняття імунітету та його види.
- •2 Варіант
- •2. Дайте повну характеристику збудника правця (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •3 Варіант
- •1.Методи дослідження в епізоотології.
- •2. Дайте повну характеристику збудника ботулізму (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника лептоспірозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника лістеріозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Поняття про епізоотичний процес (рушійні сили епізоотичного процесу).
- •2. Дайте повну характеристику збудника ящура (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Закономірності розвитку та інтенсивність прояву епізоотичного процесу.
- •2. Дайте повну характеристику збудника туберкульозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника пастерельозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Контроль якості проведення дезінфекції(порядок відбору проб для бактеріологічного контролю).
- •2.Опишіть лабораторну діагностику дерматомікозів с/г тварин.
- •1.Організація лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби.
- •2. Клініко-епізоотологічні особливості ящуру у сільськогосподарських тварин.
- •1.Опишіть правила і способи відбору патологічного матеріалу для лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин (бактеріологічні та вірусологічні дослідження).
- •2. Етіопатогенез ботулізму у сільськогосподарських тварин.
- •1.Опишіть правила і способи відбору проб крові у тварин для проведення серологічних досліджень.
- •2. Етіологія та патогенез правцю у сільськогосподарських тварин.
- •21 Варіант
- •2. Клінічні ознаки бруцельозу у сільськогосподарських тварин.
- •23 Варіант
- •24 Варіант
- •2. Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості лістеріозу.
- •25. Вимоги до плану протиепізоотичних і оздоровчих заходів.
- •26. Опишіть техніку проведення внутрішньошкірної туберкулінізації та облік алергічної реакції у врх.
- •25. Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості туляремії.
- •26. Етіологія та патогенез віспи тварин.
- •27.Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості лептоспірозу.
1.Контроль якості проведення дезінфекції(порядок відбору проб для бактеріологічного контролю).
Відбір проб проводять після закінчення терміну експозиції, до початку провітрювання приміщень. Проби (змиви, відбитки, зіскрібки) для дослідження беруть з 10-20 різних ділянок поверхні тваринницького приміщення (підлог, стійл і т.д.). Проби беруть із найменш доступних для дезінфекції ділянок поверхонь кожного приміщення. Відбирають проби стерильними ватно-марлевими тампонами, змоченими в стерильному нейтралізуючому розчині або воді. Ділянки площею 10х10 см протирають до повного зняття з поверхні всіх наявних на ній забруднень, після чого тампони поміщають в пробірку з нейтралізуючою рідиною. Для нейтралізації хлорвмісних дезінфікуючих засобів використовують розчин тіосульфату натрію (гіпосульфіту), лужних розчинів - розчин оцтової кислоти; формаліну - розчин аміаку (нашатирний спирт); кислот, перекису водню і її похідних - розчин бікарбонату натрію. При дезінфекції іншими засобами, для яких немає нейтралізаторів, застосовують стерильну водопровідну воду. Нейтралізуючі розчини готують в концентрації в 10 разів менше, ніж концентрація використаного дезинфікуючого засобу. Розчини оцтової кислоти і бікарбонату натрію можна стерилізувати автоклавуванням, розчин аміаку стерилізації не підлягає. Готові пробірки (флакони) можна зберігати протягом п'яти днів при кімнатній температурі. Змиви повинні бути доставлені в лабораторію протягом 3-6 год з моменту взяття, відбитки - не пізніше 2 ч.
2.Опишіть лабораторну діагностику дерматомікозів с/г тварин.
Для лабораторної діагностики роблять зішкріб з ураженої ділянки шкіри, при цьому потрібно взяти лусочки і обламані волосся. Матеріал обробляють 10-15%-ним розчином їдкого натру або калі. Для цього волосся і лусочки кладуть на предметне скло, наливають 2-3 краплі лугу, покривають покривним склом, підігрівають і досліджують під мікроскопом.Спори грибів у вигляді дрібних округлих або овальних зерняток, сильно заломлюють світло, добре видно в лусочках або ураженому волосі.Для визначення виду гриба рекомендується робити посіви патологічного матеріалу на агар Сабуро або Чапека. Вид гриба встановлюють за характером росту, величині і формі колоній та іншими ознаками.Захворювання, викликані грибами роду Microsporum, діагностують люмінесцентним методом. З цією метою застосовують ртутно-кварцові лампи ПРК-2 або ПРК-4, забезпечені склом Вуда, яке пропускає тільки ультрафіолетові промені, затримуючи всі інші. У темній кімнаті під ультрафіолетовими променями волосся, уражені грибами роду Microsporum, світяться яскраво-зеленим світлом. При цьому зовні вони не відрізняються від здорового волосся, тобто не мають макроскопічних змін. У хворих собак чорного кольору люмінесцентне свічення волосся відсутнє. Здорове волосся або волосся, ураженн грибами інших видів, такого свічення не дають.
ВАРІАНТ 18
1.Організація лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби.
Лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби, на відміну від лікування тварин при незаразних хворобах, має свої особливості. Основними з них є:а) обов'язкова ізоляція хворих тварин;б) необхідність знезараження всіх виділень хворої тварини;в) охорона обслуговуючого персоналу від зараження;г) наявність специфічних засобів терапії і профілактики поряд із симптоматичним лікуванням.Лікування проводять в ізоляторах. У випадку масового захворювання лікувальні заходи проводять безпосередньо в неблагополучних приміщеннях, або їх відгороджених частинах. Для догляду за хворими тваринами закріплюють окремий обслуговуючий персонал, який забезпечують комплектом спецодягу, спецвзуття, а також окремим інвентарем і транспортними засобами. Всі предмети догляду, а також одяг і взуття персоналу проходять регулярну санобробку або зміну на інші. Виключається будь-який контакт хворих тварин із здоровим поголів’ям. Регулярно проводяться ветеринарно-санітарні заходи: дезінфекція, дезінсекція, дератизація, знешкодження гною, залишків кормів, інших відходів тваринництва.Всі працівники неблагополучної ферми повинні бути проінструктовані стосовно дотримання правил особистої гігієни. Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які влаштовуються на роботу, Інструктаж на робочому місці є початком практичного освоєння безпечних прийомів роботи. Він супроводжується наглядним показом прийомів роботи на даній ділянці із застосуванням запобіжних засобів.Лікування інфекційно хворих тварин необхідно розглядати як один із важливих протиепізоотичних заходів. Засоби для етіотропної (специфічної) терапіїтварин при інфекційних хворобах підбираються з урахуванням чутливості до них збудників інфекції (якщо збудники належать до бактерій, мікоплазм, рикетсій, хламідій) або мати широкий спектр антимікробної дії (для попередження розвитку секундарної мікрофлори у випадках, коли збудник хвороби – вірус). Курс лікування антибіотиками чи сульфаніламідами повинен складати не менше 5-7 днів, при цьому кратність введення на добу залежить від періоду напіввиведення препарату з організму тварини (для забезпечення постійної концентрації засобу в крові). При застосуванні пролонгованих препаратів їх дія триває протягом всього терміну після 1 – 2 ін’єкцій. Недотримання кратності чи терміну застосування антимікробних засобів призводить до формування резистентних штамів мікроорганізмів та ускладнює подальшу боротьбу з хворобами.Патогенетична і симптоматична терапіядопомагає полегшити перебіг хвороби, запобігає розвитку ускладнень та мінімізує втрату продуктивності тварини. Крім того сприяє швидкому та максимальному відновленню господарської цінності тварин. Ці лікарські засоби підбираються, виходячи з клінічної картини хвороби та стану кожної окремої тварини.Паралельно з медикаментозним лікуванням тваринам забезпечують дієтичне харчування: корми, що легко перетравлюються і засвоюються (подрібнені коренеплоди, бовтанки, кормосуміші, тощо), поліпшують умови утримання, звільняють від роботи чи інших навантажень.