2. Клінічні ознаки бруцельозу у сільськогосподарських тварин.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. . Інкубаційний період триває 2– 4 тижні, після чого в крові заражених тварин з’являються специфічні аглютиніни, а згодом і комплементзв’язувальні антитіла. У багатьох інфікованих тварин бруцельоз проходить безсимптомно, латентно. Виявити таких тварин, які є джерелом збудника хвороби, можна лише за допомогою серологічних або алергічних досліджень. У великої рогатої худоби перебіг захворювання латентний. Основною клінічною ознакою бруцельозу є аборт на 5 – 8-му місяці тільності, затримка посліду, гнійний ендометрит, які зумовлюють яловість і безпліддя. Повторні аборти бувають рідко. Характерними ознаками бруцельозу є гігроми, серозні бурсити передніх кінцівок, абсцеси задніх кінцівок. У биків можуть спостерігатися орхіти й епідидиміти. У овець і кіз аборти спостерігаються на 3 – 5-му місяці кітності, рідко в більш ранні строки. У баранів часто вражаються сім’яники та їхні придатки. У свиноматок аборти виникають на 4 – 12-му тижні поросності, часто без затримки посліду. Можливі повторні аборти. У кнурів уражаються тестикули та їхні придатки. Хвороба може усклднюватись ураженням суглобів, кісток, утворенням абсцесів у під-

шкірній клітковині, м’язах і навіть у паренхіматозних органах. У коней характерними є бурсити в ділянці холки й потилиці, некрози хрящів, остистих відростків, утворення свищів. Аборти бувають надзвичайно рідко.

22

Способи і методи введення біопрепаратів в організм тварини.

При проведенні щеплень користуються різними методами введення в організм тварин вакцин та інших біологічних препаратів:Підшкірним, внутрішньошкірним, нашкірним, внутрішньом'язовим, внутрішньовенним, внутрішньоперитонеальним, інтраназальним, аерогенним, нанесенням біологічного препарату на кон’юнктиву, чи втиранням у слизову оболонку клоаки.

При Підшкірному методі щеплення вакцину вводять безпосередньо в підшкірну клітковину. Для цього пальцями лівої руки беруть складку шкіри, трохи відтягнувши її, роблять трикутник, в основу якого за допомогою шприца та ін’єкційної голки вводять необхідну дозу вакцини. При Внутрішньошкірному методі щеплення вакцину тваринам вводять безпосередньо в товщу шкіри. У цьому разі пальцями лівої руки беруть складку шкіри, в товщу якої вводять біопрепарат за допомогою ін’єкційної голки та шприца. Ознакою правильного введення біологічного препарату є наявність у шкірі обмеженого вузлика розміром із горошину і більше залежно від дози.

Нашкірний метод застосовують при проведенні вакцинації птиці проти віспи. За допомогою коротко остриженої волосяної щіточки або скляної із шорсткою поверхнею палички втирають в оголені пір'яні фолікули зовнішньої поверхні стегна розведену вакцину.

При Внутрішньом’язовому методі щеплень вакцину вводять безпосередньо в товщу м'язів у ділянці внутрішньої поверхні стегна, сідничних чи шийних м'язів, а птиці – в ділянці грудних м'язів або стегна.

Внутрішньовенні ін’єкції рогатій худобі та коням роблять у яремну вену на межі верхньої й середньої третини шиї. Після вистригання шерсті та обробки місця ін’єкції тварині злегка піднімають голову, і великим пальцем лівої руки трохи нижче місця ін’єкції затискують яремну вену (зручніше з лівого боку), злегка натягуючи пальцем шкіру в напрямі до основи шиї. У праву руку беруть ін’єкційну голку, і легким поштовхом проколюють шкіру та стінку вени, спрямовуючи голку проти течії крові

Внутрішньоперитонеальним методом користуються порівняно рідко, переважно при введенні великій рогатій худобі гіперімунної сироватки при захворюванні на сибірку. З цією метою в центрі ділянки "голодної ямки" із лівого боку вистригають шерсть, а шкіру обробляють настойкою йоду. Потім ін’єкційною голкою проколюють черевну стінку й обертанням голки навколо своєї осі перевіряють правильність введення її у черевну порожнину. Після цього через голку за допомогою шприца Жане чи лійки вводять лікувальну дозу гіперімунної сироватки.

Інтраназальним методом користуються при проведенні імунізації птиці, сприйнятливої до Нюкаслської хвороби. Вакцину за допомогою очної піпетки вводять у ніздрі птиці. При закапуванні вакцини в одну ніздрю, іншу закривають пальцем, чим досягається більш глибоке попадання вакцини в носову порожнину.

Аерогенним методом користуються для проведення масової імунізації тварин та птиці проти окремих інфекційних захворювань. Вакцини розпорошують за допомогою аерозольних генераторів у приміщеннях, де утримують тварин та птицю. При вдиханні ними розпорошених вакцин проходить їх імунізація.

Нанесення біологічних препаратів На кон’юнктиву застосовують при проведенні алергічної діагностики тварин та при імунізації птиці проти Нюкаслської хвороби. Біопрепарати наносять на кон’юнктиву за допомогою стерильної очної піпетки.

Методом втирання біологічних препаратів У слизову оболонку клоаки Користуються при проведенні вакцинації курей проти інфекційного ларинготрахеїту сухою вірус-вакциною, виготовленою зі штаму ЦНДІПП. Розведену вакцину за допомогою рифленого скляного шпателя наносять і легко втирають 5-6-разовими рухами в слизову оболонку верхньої частини клоаки до появи інтенсивної гіперемії. Якщо під час вакцинації птиця випорожниться, то вакцину наносять і втирають вдруге.

Опишіть клінічні ознаки правцю у коней.

Інкубаційний період триває 6 - 20 діб. Перебіг хвороби в усіх тварин гострий. Тяжкість клінічного прояву правця значною мірою зумовлюється рівнем видової сприйнятливості тварини до збудника хвороби. У коней спочатку спостерігається певна напруженість у рухах, утруднення в прийманні та пережовуванні корму, випадання третьої повіки при підійманні голови. Невдовзі розвиваються судоми всіх м'язів тіла, настає загальне заціпеніння. Кінь стоїть нерухомо на одному й тому самому місці з широко розставленими кінцівками, витягнутою вперед головою та загнутою догори шиєю. Живіт підтягнутий, спина судорожно увігнута, хвіст трохи піднятий. Вуха нерухомі, зіниці й ніздрі розширені, щелепи судорожно стиснуті (тризм). Пальпацією виявляються дуже тверді напружені м'язи, що рельєфно виступають під шкірою. У хворої тварини різко виражене рефлекторне збудження, що зумовлює появу судом навіть у разі незначного шуму, легкого дотику до шкіри. Приймання корму стає неможливим внаслідок тризму м'язів;виділення калу утруднене.Під час захворювання на правець температура тіла нормальна (в агональному стані підвищується до 42 °С), пульс і дихання прискорені. Загибель настає через 2 - 12 діб, причому температура тіла перед загибеллю може підвищуватися до 43 °С. Летальність становить 50 - 90 %.