2. Клінічні ознаки та діагностика балантидіозу свиней

Перебіг хвороби гострий, підгострий та хронічний. Гострий перебіг спостерігається переважно у поросят при різкому відлученні їх від свиноматок. Інкубаційний період становить 8 – 10 діб. За гострого перебігу в перші 2 доби температура тіла хворих поросят підвищується на 1 – 1,5 °С, а потім знижується до норми. З’являється кривавий пронос. Фекалії набувають темно – коричневого кольору, містять домішки слизу та крові. Тварини відмовляються від корму, стають пригніченими, переважно лежать, слизові оболонки бліді, полідипсія, іноді – рвота. Інвазія триває від кількох діб до трьох тижнів. Поросята виснажуються і гинуть.

За підгострого та хронічного перебігів хвороба триває 1,5 – 2 міс. Тварини анемічні, кволі, відстають у рості і розвитку. Вони є носіями балантидій і виділяють у зовнішнє середовище велику кількість трофозоїтів і цист. Діарея менш виражена.

Діагностика: клін.ознаки, епізітка, пат – антом.зміни, результати мікроскопічного дослідження фекалій методом нативного мазка(свіжовідібрану пробу фекалій +теплий физ.розчин, накрити покривним скельцем, мікроскопія), метод кількісного визн. балантидій в 1 г(мл) фекалій: більше 50 тис. – гострий перебіг, 30 – 50 тис. – хронічний перебіг, менше 30 тис. – балантидіоносійство.

3. Лікування та профілактика кнемідокоптозу птиці

Декоративних птахів обробляють масляними вушними краплями для собак і котів, розчинами макроциклічних лактонів. Змазують ними шию, лапи, голову, тіло, витримують 15 – 30 хв, потім змивають мильним розчином. Обробку повторюють через 7 діб.

Для масових обробок курей застосовують бровермектин – гранулят.

Ефективним є березовий дбоготь, який підігрівають до 40 °С, наливають у ваночку і занурюють у нього лапи курки на 1-2 хв. Застосовують також кубатол, 6% емульсію мила К. Лапи птиці обробляють двічі з інтервалом 7 – 10 діб.

11 варіант  1)Естроз овець. Лікування і профілактика Естроз (oestrosis) - ентомозное захворювання овець, що виникає в результаті проникнення і розвитку личинок оводів в лобових , верхньощелепних пазухах, гратчастої кістки, порожнинах рогових відростків і характеризується запаленням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Лікування. Для знищення личинок в кожну носову порожнину з шприца або спринцівки вводять по 10-15 мл емульсій інсектицидів: неостомазана, бутокса, ектоціна-5 та ін Останнім часом рекомендували аерозолі, а також івомек, фармацін (асерсект-2) - 1мл/50 кг маси та ін. Профілактика і заходи боротьби. Рекомендується поблизу отар встановлювати щити для посадки оводів. Краще ці щити білити з додаванням інсектицидів, при контакті з яким гедзі гинуть. Поширення інвазії найкраще попередити при ранній обробці тварин. У боротьбі з естрозом застосовують комплекс заходів, основними ланками якого є загальна профілактика, рання хіміотерапія та лікування клінічно хворих овець.

Загальні профілактичні заходи передбачають поголовний огляд овець і кіз, у березні — квітні для виявлення і лікування хворих тварин забороняється випасання хворих тварин без попередньої обробки інсектицидами, знищення личинок третього віку в навколишньому середовищі. Щоб запобігти потраплянню на землю дорослих личинок овода, розтин тварин (голів) необхідно проводити на спеціально обладнаній (заасфальтованій) ділянці і випалих при розтині черепа личинок знищують. Навесні хворі тварини виділяють багато личинок, тому у весняні місяці один раз на два-три тижні ретельно очищають кошари й тирла від гною, який складають для біотермічного знезараження або спалюють. 2) цикл розвитку збудників еймеріозу Цикл розвитку еймерій має дві фази – ендогенну та екзогенну. Ендогенна фаза триває в організмі хазяїна і включає дві стадії: мерогонію (множинне безстатеве розмноження) і гаметогонію (статевий процес). Зараження тварин відбувається аліментарним шляхом при заковтуванні з кормом чи водою спорульованих ооцист. Спорозоїти, що звільняються від оболонок унаслідок їх руйнування, проникають в епітеліальні клітини слизової оболонки кишок, де перетворюються на трофозоїти. Ядра й цитоплазма останніх багаторазово діляться, в результаті чого утворюється меронт першої генерації, заповнений мерозоїтами. Епітеліальна клітина руйнується, мерозоїти залишають материнську клітину і через деякий час проникають в інші епітеліальні клітини, утворюючи меронти другої генерації. Такі процеси множинного позастатевого поділу можуть повторюватись 3–4 рази. Безстатевий поділ у еймерій змінюється статевим процесом – гаметогонією. Суть її полягає в тому, що мерозоїти останньої генерації дають початок не меронтам, а гамонтам, всередині яких у результаті перетворень формуються макрогамети – великі малорухомі жіночі статеві клітини й мікрогамети – дрібні чоловічі клітини серпоподібної форми з двома джгутиками. Після злиття цих клітин утворюється зигота, що вкривається оболонками і перетворюється на ооцисту. Ооцисти разом з фекаліями тварин виділяються у навколишнє середовище, де проходить екзогенна фаза розвитку, що має стадію спорогонії. За сприятливих умов (тепло, волога та наявність кисню) цитоплазма ооцист ділиться на 4 споробласти, які оточуються оболонками і перетворюються на спороцисти. У кожній спороцисті формується по два спорозоїти. Після цього вони стають інвазійними. 3) метастронгільоз свиней. Клінічні ознаки і діагностика Зареєстровано шість видів збудників: Metasrongylus elongates, M. pudendotectus, M. salmі, M. pulmonalis, M. tschiauricus, М. madagascariensis. Останній вид трапляється тільки на о. Мадагаскар, інші – на всіх континентах. Клінічні ознаки. У поросят приблизно через місяць після зараження виявляють загальне пригнічення, прискорене дихання, кашель як під час рухів, так і в спокійному стані. Спочатку кашель слабкий і нечастий, потім стає сильнішим і частішим. Дихання стає напруженим, частим (60–80 рухів за хвилину), поверхневим. Аускультацією прослуховують вологі хрипи. Тварини худнуть, слабнуть, відстають у рості, відмовляються від корму. Характерною ознакою є спрага. Температура тіла може підвищуватись до 40,4–40,8 0С. У процесі одужання симптоми поступово зникають, з’являється апетит, однак поросята тривалий час відстають у рості та розвитку.

У дорослих свиней перебіг хвороби субклінічний.

Діагностика

Епізоотологічні дані.

Клінічні ознаки.

Патолого-анатомічні зміни.

Дослідження фекалій свиней методом Щербовича чи методом флотації з насиченим розчином аміачної селітри.

Метастронгільоз диференціюють від бронхітів і бронхопневмоній інфекційного та застудного характеру.

12 варіант 1)Ознаки і діангостика макраканторинхозу (Macracanthorhynchus hirudinaceus )При паразитировании в кишечнике единичных гельминтов макраканторинхоз у свиней протекает без явных клинических признаков. Высокая интенсивность инвазии (50-160 скребней) сопровождается резко выраженным и признаками расстройства пищеварения, которые начинаются появляться уже с третьего дня после заражения. У больных свиней происходит замедление роста и развития, развивается истощение доходящее до кахексии. Кожа у свиней приобретает пепельный цвет, становится тонкой, морщинистой, слизистые оболочки бледными, с синюшным оттенком. У больных свиней позвоночник дугообразно изогнут, аппетит изменчив, часто извращен, перистальтика кишечника усиливается, появляются колики, понос, кал с примесью крови. Свиньи подолгу лежат с поджатыми под себя ногами, при передвижении как бы волокут конечности, принимая позу сидячей собаки. У больных животных часто наблюдается подергивание мускулатуры, особенно в области живота. У отдельных свиней появляются нервные расстройства, которые выражаются в повизгивании, ползание на животе, иногда свиньи начинают кусать других животных. При воспалении кишечной стенки или ее прободении наблюдается сильная болезненность брюшной стенки, дрожание мускулатуры, температура повышается до 40-41°С. У сильно зараженных поросят отмечаются значительные изменения в крови: уменьшение гемоглобина до 43%, эритроцитов до 3,8 млн. У отдельных животных появляются пойкилоцитоз, анизоцитоз и полихроматофилия; лейкоцитоз со сдвигом ядра влево до юных форм. Исход болезни обычно летальный. 2)Цикл саркоцистозу Цикл развития саркоцист включает две фазы, протекающие в организмах двух хозяев, принадлежащих различным видам. Половая фаза размножения протекает в кишечнике основного хозяина и завершается образованием ооцист или спороцист, выделяемых с калом основных хозяев. Бесполая фаза происходит в организме промежуточного хозяина: при попадании в пищеварительный тракт ооцист или спороцист происходит высвобождение спорозоитов, которые проникают через стенки желудка или кишечника в кровоток и затем в мышцы, где образуют цисты, заполненные трофозоитами.  В организме крупного рогатого скота, овец и свиней паразиты встречаются в виде цист, исключительно в мышечной ткани. Их часто называют «мишеровыми мешочками».  3)Боротьба з гнусом Заходи боротьби та профілактики. Проводять загальні та спеціальні заходи. Ферми, літні табори і загороди розташовують далеко від заболочених лісів, боліт, на сухих добре продуваються вітром ділянках. Обмежують виплід гнусу проведенням меліорації заболочених ділянок, регулюють рівень води у водоймах. Тварин із заболочених лісів, боліт переводять на сухі, добре продуваються вітром ділянки. Випасають тварин в денний час, а при нападі гедзів - рано вранці і ввечері. Для боротьби з гнусом застосовують перметрін, неостомазан, протеід, бутокс, неоцідола, ектомін та ін препарати відповідно до настанов щодо їх використання. При неможливості попередити масовий напад гнусу на тварин їх ставлять на кілька днів на стійлове утримання.