Відомість кутів поворотів прямих і кривих ділянок траси
|
Точка |
Кут повороту |
Кут повороту |
Прямі | ||||||||||||
|
Місцезнаходження вершини ПК+ |
Вправо1 |
Вліво1 |
Радіус R,м |
Тангенс Т1,м |
Крива К1,м |
Бісектриса Б1,м |
Домір Д1,м |
Початок кривої (ПКК) ПК+ |
Кінець кривої (ККК) ПК+ |
Довжина прямих ділянок П1,м |
Відстань між вершинами кутів S1. м |
Азимут А |
Румб Р | ||
|
Перший варіант | |||||||||||||||
|
ПТ1 |
0+00,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
661,34 |
1005 |
17°00′ |
ПнСх 17°00′ | ||||||||||||
|
ВКП1-1 |
10+05,0 |
- |
19°30′ |
2000 |
343,66 |
680,68 |
29,31 |
6,64 |
6+61,34 |
13+43,02 | |||||
|
891,34 |
1235 |
337°30′ |
ПнЗх 2°30′ | ||||||||||||
|
КТ1 |
22+33,6 |
|
|
|
|
К= =680,68 |
|
Д= =6,64 |
|
| |||||
|
П= =1552,68 |
S= =2240 |
|
| ||||||||||||
|
Перевірка: КТ1=П+К=1552,68+680,68=2233,36 м; КТ1=S-Д=2240,00-6,64=2233,36 м | |||||||||||||||
|
Другий варіант | |||||||||||||||
|
| |||||||||||||||
|
Перевірка: КТ2=П+К=1194,48+1064,65=2259,13 м; КТ2=S-Д=2285,00-25,87=2259,13 м | |||||||||||||||
|
| |||||||||||||||
Вихідні дані для визначення основних елементів і точок горизонтальних кривих: кут повороту α; радіус кругової кривої в плані R, м; відстань від початку траси до вершини кута повороту S1 ; відстань між кутами повороту S2 , S3 ...Sn-1 і відстань між останнім кутом повороту Sn та кінцем траси, м.
Основі елементи і точки кругової кривої визначають за вихідними даними за допомогою спеціальних таблиць або за формулами:
довжина кривої К=АВС=ΠRα /180 ;
тангенс-відстань від вершини кута до початку або кінця кривої
;бісектриса
;домір Д = 2Т - К ;
початок кривої
(прямий відрізок першої дільниці
траси);середина кривої
;кінець кривої ККК = ПКК+К ;
прямі відрізки ділянок траси між кривими
;
;
;прямий відрізок останньої ділянки траси
.
Основні принципи прокладання повздовжньої осі внутрігосподарських доріг на поверхні землі (трасування дороги):
трасу дороги прокладають за коротшим напрямком між заданими опорними пунктами, обходячи перепони, особливо цінні угіддя, по межах землекористування, полів;
лінійні перепони (залізницю, ріки, трубопроводи тощо) перетинають під прямим кутом з відхиленням до 30°, а контурні – у найвужчому місці;
радіуси кривих слід вибирати R≥ 1500 м ( R≥ 2000 м). При радіусах R< 2000 м влаштовують перехідні криві та віражі, а при R≤ 1000 м – влаштовують перехідні криві і віражі, а також розширюють проїзну частину дороги.