2. Види соціальної захищеності дітей і дорослих на етапі демократичних перетворень

Соціальний захист населення – це система заходів, що здійснює суспільство та його структури, із забезпечення гарантованих мінімальних достатніх умов життя, підтримки життєзабезпечення й діяльного існування людини [Курбатов, с. 90].

Соціальна захищеність населення здійснюється за допомогою реалізації в галузі соціальної політики певних соціальних програм та заходів, що надають соціального забезпечення.

Види соціального забезпечення. Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист та встановлено види (форми) соціального забезпечення, основними серед яких є:

· обов’язкове державне пенсійне страхування;

· обов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності;

· соціальне забезпечення за рахунок Державного бюджету України коштів соціальних фондів юридичних осіб, об’єднань громадян, власних накопичень громадян у недержавних пенсійних фондах, приватними пенсійними системами;

· адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, багатодітним сім’ям, непрацездатним громадянам за рахунок державного або місцевого бюджетів;

· утримання непрацездатних осіб у державних, комунальних та інших установах соціального призначення.

Основні заходи державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку визначено у Законі України від 16 грудня 1993 року “Про основні заходи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”. Захист прав, свобод і законних інтересів громадян похилого віку забезпечується державою в судовому та іншому порядку згідно з Законом.

Закон України від 22 березня 2001 року “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей. Законом передбачено надання таких видів державної допомоги:

– допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

– допомога при народженні дитини;

– допомога по догляду за дитиною віком до трьох років;

– допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми;

– допомога дітям, які перебувають під опікою (піклуванням).

Всі види допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання.

Згідно зі статтею 49 Конституції України кожному громадянину України гарантовано право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Зміст права громадян на охорону здоров’я визначається статтею 6 “Основ законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 року.

 

3. Основні групи населення, що потребують піклування й опікунства

Згідно з статтею 132 Сімейного кодексу (Гл. 16 Встановлення опіки і піклування), опіка встановлюється над:

– неповнолітніми, які не досягли 14 років;

– громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок душевної або розумової хвороби.

Згідно з статтею 132 (Гл. 16 Встановлення опіки і піклування), піклування встановлюється над:

– неповнолітніми віком від 14 до 18 років;

– громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами;

– особами, які за станом здоров’я не можуть самостійно захищати свої права (інваліди, люди похилого віку тощо).