12. Статут Генерального Секретаріату

82. Оригінальна назва  «Статут вищого управління України»

83. Це був програмний документ Генерального Секретаріату.

84. Прийнятий 26 липня 1917 Малою Радою.

85. 1. Генеральний секретаріат оголошується найвищим крайовим органом владина Україні.

86. 2. Генеральний секретаріат формується Центральною Радою і відповідає перед нею, а Тимчасовий уряд лише затверджує його.

87. 3. Свою владу Генеральний секретаріат здійснює через всі урядові органи в Україні, а всі вони підлягають владі Генерального секретаріату.

88. Проте Тимчасовий уряд не затвердив цього документа, а сам 17 серпня видав « Інструкцію Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату»,яка була прямим запереченням Статуту і суттєво обмежувала права України.

13. Конституція унр 29 квітня 1918 року: її загальна характеристика і значення

90. Її загальна характеристика

96. 
    

97. Значення: це була перша Конституція незалежної України, і вона стала основою для подальшої української законодавчої діяльності.

14. Утворення вільного козацтва в унр

99. Вільне козацтво— українські добровільні озброєні формування, що виникли у процесі розвалу царської армії у навесні 1917 року з метою захистуі охорони правопорядку УНР.

100. Ці формування біли одночасно і поліцією, і армією.

101. Утворення відбулося у квітні 1917 року в Звенигородському повіті на Київщині за ініціативою Никодима Смоктія.

102. Основою організації Вільного козацтва стала сотня, що набиралася з громадян одного села чи міста не молодших за 18 років і не мала чітко означеної кількості. Сотні волості формувалися в курінь, курені — в полки, а полки губернії об'єднувалися в Кіш. Вільнокозацький рух став загальноукраїнським, поширившись на Київщину, Волинь, Херсонщину, Катеринославщину та інші регіони.

15. Утворення органів охорони громадського порядку в унр

104. Для боротьби зі злочинністю і для охорони громадського порядку в умовах соціальних рухів ЦР створила

• Комітет охорони революції при Генеральному секретаріаті та

• Генеральне секретарство внутрішніх справ.

• Поліцію реорганізовано у сільську та міську міліцію.

• Окремо формувалися підрозділи самооборони та самозахисту – вільне козацтво, яке мало підрозділи: курінь (волость), полк (повіт) та кіш (губернія) на чолі з отаманами та старшиною.

105. Проте внутрішні та зовнішні перешкоди завадили ЦР впровадити вповні в життя ці судові та правоохоронні структури.

16. Судова система унр

107. До проголошення Третього універсалу в Україні зберігалася судова система, яка устійнилася в Російській імперії після реформи 1864 p., тобто окружна юстиція: окружні суди (один на кілька повітів) як суди першої інстанції та судові палати як апеляційна інстанція, підпорядковані Сенату. Паралельно діяли відновлені на початку століття дільничні мирові суди (перша інстанція) та з’їзди мирових суддів (апеляційна інстанція).

108. 16 грудня 1917 р. ЦР затвердила законопроект про утворення Генерального суду у складі 3-х департаментів:

• карного,

• адміністративного

• та цивільного.

109. Генеральний суд мав бути вищою судовою, наглядовою та касаційною інстанцією, незалежною від виконавчої та законодавчої влади.

110. Тим самим законопроектом створювалися замість судових палат три апеляційні суди у Києві, Одесі та Харкові.

111. Апеляційний суд комплектувався головою, заступником та 3-5 суддями. При них створювалися посади старших прокурорів та прокурорів, яких призначав Генеральний секретар судових справ. Він же призначав й Старшого прокурора, який водночас підпорядковувався і Генеральному суду. Окрім того, в умовах революції діяло так зване надзвичайне правосуддя: революційні військові суди, які створювали у разі потреби головні губернські військові коменданти та військові суди (штабні, військові та вищі).